Служба зовнішньої розвідки України оприлюднила документи, що свідчать про те, як органи КДБ УРСР у 1980-х стежили за діяльністю представників української діаспори, які намагалися привернути увагу світу до Голодомору в Україні 1932-1933 років.

Заперечення Голодомору та його замовчення було організованою кампанією з дезінформації радянців. У неї вкладали великі кошти, а також здійснювали численні заходи як усередині країни, так і за кордоном.

КДБ перешкоджав українській діаспорі розповісти про Голодомор

На початку 1980-х років із резидентур КДБ УРСР у Сполучених Штатах, Канаді та деяких країн Європи почали надходити повідомлення про те, що українські емігрантські організації вирішили привернути увагу світу до Голодомору в Україні.

Йшлося про такі організації, як Світовий конгрес вільних українців, Український конгресовий комітет Америки, Комітет українців Канади, Союз українців у Великій Британії, Державний центр УНР в екзилі, ОУН тощо.

Вони розпочали підготовку до вшанування жертв цієї трагедії та злочинів сталінського режиму.

Серед архівних документів було знайдено лист під назвою Про антирадянські задуми закордонних ОУН, датований 2 червня 1983 року, підписаний головою КДБ УРСР Степаном Мухою.

У ньому йдеться, що 10 березня КДБ УРСР “вже орієнтував про ворожі акції ОУНівців за кордоном у зв’язку з “50-річчям” так зв. “штучного голоду на Україні”.

У СЗР звертають увагу, що ці фрази радянці навмисно взяли в лапки, щоб вкотре підкреслити: про жоден ювілей не може йтися; то був не штучний голод, а спричинений посухою, неврожаєм та певними перекосами у політиці на селі; то був “так званий голод”, а не масштабний Голодомор.

— Одним із заходів передбачалося підготувати й направити за кордон кілька десятків досвідчених агентів, яким мали поставити завдання “здобувати інформацію про задуми і конкретних виконавців ворожих акцій закордонних ОУН”, – йдеться у повідомленні.

Крім цього, одним із завдань радянських спецслужб було стеження за іноземцями, які приїжджали на територію України. Перш за все, хотіли виявити тих, хто був зацікавлений питаннями Голодомору.

Тих, хто проявляв підвищений інтерес, брати в активну оперативну розробку, а під час виїзду з СРСР піддавати ретельному митному догляду, щоб не провезли якісь матеріали, списки, документи, світлини.

Так само націлювали контролерів оперативно-технічних підрозділів виявляти спроби передавання лініями міжнародного телефонного зв’язку подібних відомостей.

Щоб відволікти увагу світової громадськості від теми Голодомору в Україні радянці вирішили, зокрема, вибрати студентів з країн Азії і Африки, щоб ті дали інтерв’ю для преси та розвінчали “неоколоніалістську політику імперіалістичних держав, що призводить до зниження рівня життя і голоду на батьківщині іноземців”.

Фото: СЗР України