Вперше в Італії з неабияким успіхом відбувся VII Міжнародний вокальний конкурс ім. Квітки Цісик за підтримки Міністерства культури України та за сприяння ГО «Федерація жінок за мир у всьому світі» (голова Тетяна Коцеба).

До проведення конкурсу долучилися  Національна рада жінок України (голова Людмила Порохняк-Гановська), ГО «Перлина української культури – Світові» (голова Ірина Персанова), Асоціація «Подаруй усмішку UKR»  /«Regala un sorriso-UKR» (президент Оксана Ткачук).

Оцінювало виступи конкурсантів поважне журі, яке очолювала  ректорка КНУТКіТ імені І. К. Карпенка-Карого, професор, заслужений працівник культури України Інна Кочарян. У складі журі працювали Ірина Персанова – співзасновниця конкурсу, викладачка КНУТКіТ ім. І.К. Карпенка-Карого, заслужена артистка України та його співорганізатори: Павло Бубряк – голова Асоціації українських громад у Чеській республіці, заслужений артист України, Ілля Лернер – директор Київського театру естрадних мініатюр, Юлія Мох -оперна співачка, викладачка вокалу, лауреатка міжнародних конкурсів. Своє пісенне мистецтво демонстрували  українці, які живуть і працюють в регіоні Ломбардія, Трентіно-Альто-Адідже та  Умбрії.

Церемонія нагородження і Гала-концерт відбулися у Залі засідань Сандро Пертіні «Іль Кубо» муніципалітету міста Кардано-аль-Кампо. Всі учасники одержали диплом Лауреата 1 ступенія І нагороджені  орденом «Золота зірка ім.Квітки Цісик».

Найвищу нагороду конкурсу “Золоту зірку Квітки Цісик ”  отримав  родинний ансамбль «Слід» –  Богдан (батько) і  двоє синів – Владислав і Богдан Новінські. Співаки одержали і  диплом «За найкраще виконання пісні з репертуару Квітки Цісик».

Такий же диплом одержала і Галина Возьна.  Олександр Мельник отримав  спеціальну відзнаку «Приз глядацьких симпатій» від ГО «Федерація жінок за мир у всьому світі». Орденом «Золота зірка ім. Квітки Цісик» у своїх вікових категоріях і жанрах стали – Марія Михаїл, Анна Табакарь і Леся Королик..

Пані Леся  Королик-Бойко – заслужена діячка естрадного мистецтва України,  Амбасадорка української культури і мистецтва, очільниця Культурно-просвітницької асоціації «Mist-Il Ponte» та  Міжнародної організації «Поступ жінок-мироносиць у діаспорі», українка, яка уже понад 20 років живе в італійському місті Губбіо і популяризує українське мистецтво не тільки в Італії, а й у світі, поділилася враженнями про свою участь у конкурсі.

– Я дуже люблю пісні у виконанні Квітки Цісик. Це мене й надихнуло до участі у конкурсі. Коли чуєш «Два кольори» у її виконанні – завмирає серце, а ще, вона є прикладом для багатьох українців, як треба любити Україну і українську пісню. Співачка народилася 4 квітня, а в березні через 44 роки відійшла у Вічність.У цьому році їй виповнилося б 71 рік. Квітка мала рідкісний тембр голосу, колоратурне сопрано – найвищий співочий жіночий голос. З легкістю експериментувала зі стилями – від джазу до класики.

Також вміла співати «білим голосом», тобто, як у нас кажуть – внутрішнім, що лине із глибини душі. Вона мріяла, щоб українська пісня звучала по всьому світі і записала два україномовні альбоми: «Квітка»  та «Два кольори».  За словами самої співачки, ці альбоми не були бізнес-проєктами, а скоріше родинною справою, це був подарунок для всіх українців, хоч би в якій частині світу вони не жили, музика для душі, пам’ять про свою Батьківщину. Вона планувала випустити ще й третій український альбом з колисковими, але на жаль не встигла…

Співачка планувала випустити третій український альбом з колисковими, але цьому, на жаль, не судилося статися. Останньою піснею, записаною Квіткою Цісик, були «Журавлі» на слова Богдана Лепкого. Згодом пісня стала символом трагічної долі самої співачки. Останньою записаною піснею Квіткою Цісик була «Журавлі» на слова Богдана Лепкого. Згодом ця пісня стала символом трагічної долі і самої співачки. Квітка Цісик — це світла і чиста постать, ім’я якої нести на вустах у цьому пісенному конкурсі – велика честь! Впродовж цих днів ми згадували  незрівнянну Квітку українською піснею.

Міжнародний вокальний конкурс ім. Квітки Цісик має широчезну географію. Він проводився в Іспанії, Чехії, Німеччині, Франції, Бельгії, у країнах Балтії, звичайно ж,  в Україні і цього разу – в Італії. За сім років свого існування конкурс об’єднав українців, залюблених в українську пісню у виконанні Квітки Цісик. Завдяки таким культурним ініціативам українська пісня звучить далеко за межами України і єднає українців у різних куточках світу.

• Які умови участі і які пісні ви виконували на конкурсі?

– Одна пісня обов’язково мала бути з репертуару Квітки Цісик і, зрозуміло, що українською мовою. Я виконувала  «Місто спить» на слова Бориса Палійчука,  музика Ігоря Шамо і Вадима Гомоляки, і другу – яка була  могла бути й іноземною мовою – це моя улюблена «Santa Lucia», яка є знана в усьому світі. До участі запрошувалися всіх шанувальників української пісні, незалежно від віку. У нас на сцені  були українці від 12 до 61 року і змагалися у 3 -х номінаціях: академічний і естрадний вокал та вокально-інструментальний.

Лейтмотивом цього пісенного дійства  були одночасно і радість, і сум, і спогади про наше дитинство, яке об’єднало нас у любові до України. Саме такою і є місія цього масштабного культурного заходу, започаткованого сім років тому, щоб увічнити пам’ять всесвітньовідомої українки.

Конкурс  став  не тільки святом української пісні і символом єднання українців, а й довів, що українська музика живе, розвивається і надихає як молоді таланти, так і досвідчених виконавців на нові досягнення. А ще продемонстрував, що пісні легендарної Квітки Цісик звучать скрізь, по всьому світу, де є українці. Особливий настрій панував і на Гала-концерті, де виступали переможці конкурсу, члени журі та почесні гості, серед яких був і переможець VI Міжнародного конкурсу ім. Квітки Цісик у Празі – Володимир Стасюк з Мілану. Гала-концерт став кульмінацією конкурсу. Модерувала його чарівна Богдана Глеб. Високопрофесійно працювали і звукорежисери  Юрій Голуб та Володимир Стасюк.

Розпочався Гала-концерт Гімном України, а потім хвилиною мовчання всі разом вшанували пам’ять про наших захисників, які загинули в російсько-українській  війні.

З вітальним словом виступили президент Асоціації «Подаруй усмішку UKR» Оксана Ткачук та віце-президент Наталія Бурлака. На заході була присутня і представниця місцевого самоврядування Мікела Маркезе — радниця мера міста Кардано- аль-Кампо, відповідальна за організацію програм роботи в муніципалітеті, а також українці та вимушено переміщені особи з України в Італію під час війни і ті, які живуть і працюють в регіоні Ломбардія та на околицях Мілана. Були присутні й італійці , які люблять українську пісню і шанують  українську культуру.

• Що стало для вас відкриттям на цьому першому вокальному конкурсі ім. Квітки Цісик в Італії?

– Те, що в Італії багато талановитих українців. І це ще раз підтвердило, яка співоча наша нація і яка величезна кількість пісень є у нашому національному спадку. Мала за честь відкривати концерт конкурсантів і заспівати свою улюблену «Santa Lucia». Павло Бубряк виконав неймовірної краси пісні «Перевесло пісень», «Я вдома давно вже не був» та «Українське село». Присутні у залі йому підспівували.

Ірина Персанова потішила публіку піснями на слова і музику київської поетеси Лариси Петрової «Там де мене вже нема» та «Три дні до осені», які відразу припали всім до душі, а красивий голос Юлії Мох і її виконання української народної пісні «На вулиці скрипка грає» в обробці Володимира Боровича та «Вишиванка» на слова і музику Миколи Стецюна відразу всіх зачарували. Щиросердечно дякую Орисі Швець – президенту Асоціації  «Українські вечорниці у Болоньї» за просвітницьку роботу з молоддю, постійну підтримку моїх ідей, культурно-просвітницьких проєктів і за знайомство з молодими талантами в Італії. Цього разу – з неординарним, цікавим, талановитим Олександром Мельником, який зачарував не тільки журі конкурсу, а й усіх тих, хто його слухав.

Щиро вдячна голові і членам журі за високу оцінку моєї творчості. Щаслива бути частинкою цього конкурсу і  володарем ордена «Золота зірка ім. Квітки Цісик».Це для мене велика честь і радість! Мелодії українських пісень нам завжди нагадують про справжні цінності, які з давніх давен  передавали і продовжують передавати нам наші батьки з покоління в покоління. Вони  дійшли і до нас, щоб і нині проростати життєдайним джерелом  в Україні, поза її межами,  на континентах, де є українці.Бажаю конкурсу розвитку і процвітання як в  Україні, так і за кордоном, а всім нам  — Перемоги і Миру.

Людмила ОСТРОВСЬКА 

Кардано-аль-Кампо,провінція Варезе, Італія