— Скажите, пожалуйста, какое морально-психологическое состояние личного состава? — росіяни підбігали до Анастасії хто з камерою, хто з телефоном, поки колона оборонців Маріуполя виходила з Азовсталі.

— Задовільне, — якомога спокійніше відповіла вона. Цей спокій у голосі дався непросто.

Анастасія Афіна — військовий психолог. На той момент проходила службу в 36 бригаді морської піхоти.

— У мене були зі собою документи. Вони подивились, що я психолог, глузували. Було гидко бачити їхні задоволені обличчя. Муляла їм та Азовсталь, — каже Анастасія. — Проте з іншого боку, охопило щось схоже на полегшення: більше не буде смертей, якось виживемо. Бо ж казали про те, що максимум 3 місяці – і нас обміняють. Наївно було в це вірити, росіяни і не збирались виконувати домовленості. Зрештою, все сталося з точністю до навпаки.

За рік Україні вдалося повернути додому близько 500 захисників Маріуполя. Серед них і Анастасію. Ще 2 тис. хлопців і дівчат залишаються в російському полоні.

— Ми не маємо права мовчати про них, — каже вона.

На прохання героїні ми не вказуємо її прізвище, а тільки позивний.