Де і як в Україні будують оборонні рубежі і чи зможуть фортифікації зупинити ворога в разі масштабного наступу

Події України

В Україні триває зведення фортифікаційних споруд на кордонах з росією та Білоруссю, а також у південних областях, які мають вихід до Чорного моря.

Уряд сприяє областям у цьому процесі і надає кошти з резервних фондів та додаткових джерел. Але є і ті, хто хоче знайти для себе вигоду на будівництві нових ліній оборонних споруд.

Агентство UA News зібрало інформацію про перебіг будівництва фортифікацій в Україні та «підводне каміння», яке виявили протягом цього процесу. 

 

Додаткове фінансування: хто отримає

На своєму засіданні, яке відбулося 2 квітня, Уряд ухвалив рішення про виділення додаткових 5,6 млрд гривень на зведення фортифікацій у 5 областях України. Як повідомив премʼєр-міністр України Денис Шмигаль, кошти були розподілені таким чином: 

  • для Донецької області – 1,1 млрд гривень;
  • для Запорізької області – понад 1 млрд гривень;
  • для Сумської області – 1,5 млрд гривень;
  • для Миколаївської області – 300 млн гривень;
  • для Херсонської області – 400 млн гривень.

Принагідно зазначити, що від початку 2024 року Уряд виділив з резервного фонду держбюджету на зведення фортифікаційних споруд 20 млрд гривень. Ще 11 млрд гривень були спрямовані з інших джерел.

«Майже 3 млрд грн спрямували Міністерству оборони та Держспецтранспорту. Ще понад 16 млрд грн було виділено обласним адміністраціям», – писав Денис Шмигаль.

Загалом, про зведення фортифікацій у вказаних вище регіонах, оперативно повідомляють очільники обласних військових адміністрацій.

Так начальник Запорізької ОВА Іван Федоров 21 лютого повідомив про будівництво фортифікаційних споруд в регіоні «у режимі 24/7».  

Станом на 6 березня Запорізька область отримала 1,3 млрд гривень для будівництва оборони і була повністю забезпечена всім необхідним. При цьому, на обʼєктах працюють як військові, так і цивільні підрядники.

Згодом Іван Федоров повідомив про модернізацію фортифікацій, які зводять у регіоні. Так під час будівництва почали використовувати метал або залізобетон, а замість дерев’яних обшивок – геотекстиль, який швидше монтується та практичний у використанні. Крім того, бетонні конструкції були посиленими, а ходи сполучення були дообладнані для убезпечення військових від ворожих дронів.

При цьому на кожній локації зводиться комплекс споруд як для особового складу Сил оборони, так і для військової техніки. 

А ось на Сумщині ще у січні планували задіяти у будівництві фортифікацій інші області України. Зокрема, передбачалося залучення Львівської та Тернопільської обласних військових адміністрацій для більш ефективного та оперативного виконання робіт.

У березні, вже після виділення коштів урядом, начальник Сумської обласної військової адміністрації Володимир Артюх зустрівся з представниками підрядних організацій, які будують об’єкти фортифікації в Сумській області.

За словами очільника ОВА, під час зустрічі були визначені терміни і графіки виконання робіт.

Начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін повідомив про побудову другої лінії оборони у лютому 2024 року. 

«Подібні заходи проводиться в усіх прифронтових регіонах, не лише на Херсонщині. Однак чомусь більшість цивільного населення сприймає облаштування другої лінії оборони як зраду і здачу позицій. Хочу запевнити, що жодних причин для паніки немає. Наші відважні воїни міцно стоять на захисті Херсонщини та всієї країни. У цьому можете не сумніватися», – підкреслив Прокудін.

А вже 16 березня Олександр Прокудін повідомив, що підрядники цілодобово зводять фортифікаційні споруди для забезпечення безпеки у регіоні.

 

У яких регіонах будують фортифікації

Варто мати на увазі, що фортифікаційні споруди, крім вказаних раніше 5 регіонів, зводять ще у Волинській, Житомирській, Київській, Одеській, Рівненській, Харківській, Чернігівській областях. 

Зокрема, на Волині укріплюють кордон з Білоруссю. Як повідомив начальник Волинської ОВА Юрій Погуляйко, у регіоні створюються протитанкові рови, невибухові загородження, а також відбувається монтаж залізобетонних конструкцій.

 

Укріплення кордону з Білоруссю триває і в Житомирській області. Наразі там відбувається зведення додаткових фортифікаційних споруд для захисту нашого кордону.  

«Розбудова глибокоешелонованої системи оборони  на кордоні Житомирщини з білоруссю триває з 2022 року. У тісній співпраці з військовим командуванням побудовані довготривалі вогневі позиції з армованого залізобетону, встановлено інженерні загородження: протитанкові рови, мінні поля, зуби дракона. Зараз триває зведення додаткових фортифікаційних споруд для захисту нашого кордону. Попри мінливу погоду будівельники не припиняють копати рови та ходи сполучення та встановлювати бетонні споруди для захисту воїнів Збройних сил України», – зазначив начальник Житомирської ОВА Віталій Бунечко.

Також з Білоруссю межує Рівненська область. Саме тому в регіоні тривають роботи із будівництва невибухових загороджень та взводних опорних пунктів.

Відбувається системна робота із зміцнення кордону і в Одеській області.

«Активно будуємо фортифікаційні споруди, встановлюємо загороджувальні рубежі – «зуби драконів», протитанкові рви та інші невибухові загородження.  Задіяно близько 150 осіб та 80 одиниць техніки. Наша готовність протидіяти ворогу, як і системний підхід до будівництва фортифікаційних споруд  – потужний стримуючий фактор для агресора», – зазначив начальник Одеської ОВА Олег Кіпер.

Укріплення другої лінії оборони будують і на Харківщині. Плани робіт та креслення розроблені військовими. Вони ж контролюють їх виконання цивільними підрядниками. 

Активно будуть фортифікації на Київщині. Як повідомив начальник Київської ОВА Руслан Кравченко, будівництво ведеться відповідно до державних завдань. 

Фортифікації передбачають розгалужену систему траншей, бліндажів та інших видів укриттів. Також встановлюються загороджувальні рубежі – «зуби драконів», протитанкові рови та інші невибухові загородження. 

Станом на 30 березня 2024 року уже було встановлено майже 10 тис. бетонних пірамід, облаштовано протитанковий рів.

Разом з тим, на Чернігівщині триває будівництво системи інженерних загороджень, а також проміжної смуги оборони.

 

Надійність фортифікацій та розкрадання коштів: невже все (знову) погано

Український військовий та ексзаступник командира взводу у батальйоні «Айдар» Євген Дикий зазначає, що лінії оборони, які наразі будують ОВА спільно з військовими та цивільними, є дійсно надійними. Але це вже третя лінія оборони, дві інші є значно слабшими.

«Ці лінії – дійсно фундаментальні, з купою бетону та металу. І думаю, що в цього угруповання (ворожих військ – ред.), що є зараз, не має сил пробити це. Але відтіснити (українських бійців – ред.) до цієї лінії – можуть. На нулі зараз дуже погано, 5 і далі від лінії фронту – краще, бо їх будують інженерні війська. А там, де будують ОВА, усе взагалі капітально. Але є проблема. Справа в тому, що жодна фортифікація сама себе не боронить. Порожня фортифікація, як у нас зараз є на нулі, нічим не допоможе», – підкреслив Дикий. 

Також Дикий спростував власну тезу про недієвість «зубів дракона». Наразі він вважає, що вони є дієвими разом з потужною системою траншей та мінними полями.

Крім того, експерт прокоментував ситуацію з проведенням тендерів щодо будівництва фортифікацій на “Прозоро”. На його думку, це може створити додаткові проблеми українським військовим.

«Я мовчу про те, що це економить безліч людиногодин російському ГРУ. Їм не треба займатися складною роботою, а достатньо годинку зробити скріни з “Прозоро”. Це, направду, шокує. Як людина, що працювала з цим сервісом, скажу, що це й ще повільно, закупівлю можна купу разів зірвати. Тому виникає багато питань», – заявив Дикий.

До речі, про зриви тендерів та спробу нажитися на фортифікаціях. Подібний випадок вже був зафіксований на Харківщині.

Зокрема, 21 березня Бюро економічної безпеки України, за матеріалами Державної служби фінансового моніторингу, викрили будівельну компанію в спробі розтрати бюджетних коштів під час будівництва фортифікаційних споруд.

«Підприємство неодноразово ставало переможцем тендерних торгів, проведених одним із департаментів Харківської обласної державної адміністрації. Загалом компанія отримала підряд на будівництво фортифікаційних споруд вартістю понад 240 млн грн. Встановлено, що частину коштів, а саме 20,45 млн грн товариство перевело на рахунки фізичної особи – підприємця, яка була зареєстрована у січні 2024 року», – йдеться у повідомленні.

Фактично, особа, що володіє цим ФОПом, працює адміністратором закладу харчування. Але після отримання коштів вона намагалась перерахувати їх на рахунок компанії, що може бути пов’язана із діяльністю так званих «конвертаційних центрів».

А ось начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов того ж дня повідомив – компанія продовжує будувати фортифікації, попри заяви БЕБ.

«До обласної військової адміністрації ця історія не має жодного відношення. Це виключно мова йде про господарську діяльність того чи іншого підрядника. По-друге, адміністрація може нести відповідальність після того, як підписані фінальні акти про виконання робіт і сплачені остаточні суми. Усе інше – це процес. Вона будує, угоду підряду виконує. Далі буде перевірятись якість, ціна, об’єми виконаних робіт», – сказав Синєгубов.

За його словами, був лише один випадок розірвання договору на будівництво фортифікацій: заявлені підрядником потужності не відповідали фактичним.

«Якби вони залишилися, то змушені були б звертатися до сторонніх підрядників, що призвело б до збільшення вартості», – пояснив Синєгубов.

Ще один момент, який є неоднозначним у процесі будівництва капітальних фортифікацій, є залучення військових. Зокрема, як повідомляє народна депутатка Софія Федина, військові залучені до створення ліній оборони, але не мають відповідних доплат за це.

«Насправді, у дуже багатьох точках фортифікації або робляться зусиллями і коштами військовослужбовців. І наголошу, що дуже багато де хлопці не перебувають у зоні бойових дій і, відповідно, не мають додаткових доплат. Крім того, є місця, де укріплення роблять палками і брусом», – підкреслила вона.

Насправді говорити про ефективність фортифікацій, які лише перебувають на етапі будівництва, не доводиться. І, звісно, поки до них не дістався ворог. Проте, виникає питання до того, чому такі потужні фортифікації почали будувати лише у грудні 2023 року лишається відкритим.

Є експерти, які стверджують, що цьому посприяли, як би це абсурдно не звучало, росіяни. Бо їх «лінія Суровікіна» була дійсно потужною і пробити її було надзвичайно тяжко. Тепер такого ж ефекту хочуть досягти в Україні. 

Але варто розуміти, що з тими темпами поповнення кадрового резерву та загальним підходом до війська, які зараз простежуються у нашій країні, цілком ймовірно, що навіть потужна оборона не забезпечить стовідсотковий захист від ворога.

Авторка: Даша Шерстюк

Залишити відповідь