— Краще б ті яблука погнили, ніж комусь продати! – казала свекруха. Невже вона не розуміє, що і мої заощадження пішли на її лікування?
— Краще б ті яблука погнили, ніж комусь продати! – казала свекруха. Невже вона не розуміє, що і мої заощадження пішли на її лікування?
Я все вирощую сама, бо маю дачну ділянку в селі з великим городом. Там і полуниці, і яблука чи груші, огірки та помідори, гарбузи, картопля та багато іншого.
Після одруження я пішла у невістки. Свекруха Ірина Семенівна ніколи не допомагала мені на городі, а навпаки вважала мій підробіток чимось
несериозним:
- Воно й прибутку не приносить, – казала вона.
- Моя невістка торгує овочами на ринку! – сміялась свекруха.
Боляче і неприємно мені було це чути. Та коли
Ірина Семенівна захворіла, я забула всі образи. У
свекрухи були проблеми з серем. Влад дуже
хвилювався за маму і я його підтримала. Ірині Семенівні була потрібна дорога операція. Коли я побачила ті цифри, то вжахнулася. Ми з чоловіком мріяли про покупку автомобіля. Однак тепер довелося все відкласти.
Багато днів я провела в лікарні поруч зі свекрухою. І ночували з Владом почергово біля лікарняного ліжка. Я приносила з дому їжу для Ірини Семенівни. Після операції я надіялась, що моя свекруха зміниться, але дарма. Ніякої допомоги чи хоч розуміння я не дочекалася.
Нещодавно мене знайома попросила про яблука
на продаж. Я зірвала 4 відра, приготувала для неї. А моя свекруха зразу до мене з претензіями:
— У мене хворе серце, мені самій потрібні овочі і фрукти, а ти все продаєш, – казала вона.
Ні, ви не подумайте, у нас на городі ще повно
яблук. А свекруха просто поскупилась. Вона
вважає: краще б ті яблука погнили, ніж комусь продати. Невже вона не розуміє, що і мої невеликі заощадження пішли на її лікування? Та як тільки я їй починаю це пояснювати, свекруха за серце хапається.
Що ви відчуваєте після прочитання цієї публікації? Поділіться своїми емоціями! Обирайте емодзі, які найбільше відповідають вашим
почуттям:
Російські окупанти під час масованої атаки на Харків і передмістя 24 вересня приблизно о 15….