У п’ятницю, 17-го квітня, Львівщина прощається з трьома Захисниками, які воювали з російськими окупантами, боронячи Україну. Про це повідомили у Львівській ОВА. 

Житель міста Броди Золочівського району Юрій Романич виконував свій обов’язок у складі 394 окремого батальйону охорони та обслуговування.

Понад рік вважався зниклим безвісти. Загинув 30 грудня 2024 року поблизу населеного пункту Курахове Покровського району Донецької області. Захисникові було 32 роки.

Віталій Калімулін (19.08.1985 — 04.04.2026) Уродженець селища Добротвір Львівської області.

Навчався у Добротвірському опорному закладі загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів Добротвірської селищної ради Шептицького району Львівської області та у Миколаївському закладі загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів №2 Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області. Згодом здобув професію електрогазозварювальника у Державному професійно-технічному навчальному закладі «Миколаївський професійний ліцей».

Працював пекарем у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Галицька здоба».

Зі слів рідних, Віталій був щирим, чуйним і доброзичливим, мав добре серце, любив дітей, був справжнім сім’янином, завжди усміхненим, позитивним і життєрадісним. Захоплювався риболовлею, плаванням на каное, займався спортом, вів активний спосіб життя, надавав перевагу відпочинку на природі, зокрема в гірській місцевості.

У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Сухопутних військ Збройних Сил України.

Нагороджений медаллю «Ветеран війни».

У Віталія Калімуліна залишилися мати, дружина, двоє синів, дві доньки, сестра та родина.

Чин похорону Віталія Калімуліна розпочнеться о 12:00 у храмі Петра і Павла в Рясному (вул. Лукасевича, 12). Поховають воїна на Ряснянському кладовищі (вул. Лукасевича).

Роман Чайка (10.05.1980 — 15.04.2026) Львів’янин. Навчався у середній загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів № 49 м. Львова, згодом — у Львівському технікумі промислової автоматики та Національному університеті «Львівська політехніка».

Працював автомеханіком на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Роман був добрим, сильним, надійним і відповідальним, щирим і турботливим, мав добре почуття гумору, вирізнявся патріотизмом, завжди приходив на допомогу. Турботливо ставився до тварин. Захоплювався авіамоделюванням, автомеханікою, джипінгом, полюбляв відпочинок у Карпатах, був завзятим мисливцем і рибалкою. Також займався бджільництвом. Був членом скаутської організації «Пласт».

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Південно-Слобожанському, Донецькому, Північно-Слобожанському та Запорізькому напрямках у складі 125-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

Нагороджений численними відзнаками.

У Романа Чайки залишилися батьки, дружина, родина, друзі та побратими.

Чин похорону Романа Чайки розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїна на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87  (вул. Пасічна).

Читайте також: ветеран різко звернувся до Андрія Садового