– Мама образилася і тобі слід попросити у неї вибачення, – нервово ходив по кімнаті Олег. – Вона бажає нам добра, готова віддати останнє, тому прошу ставитись до неї шанобливо.

– Я не дуже розумію причини її невдоволення, – не була налаштована розбиратися Наталя. – Просто Лідія Павлівна постійно приходить у гості у мій робочий час, і я попросила цього не робити.

– Ти фактично виставила її на вулицю своєю заявою, – не заспокоювався чоловік. – Мати засмутилася, тиск підскочив.

Наталя була не в собі від образи на свекруху. Вона постійно приходила в гості без запрошення, не поспішала йти додому і постійно намагалася дізнатися подробиці сімейного життя сина та невістки.

Наталка працювала з дому, тому не могла не приймати її і після візитів свекрухи повинна була працювати до пізньої ночі. Ось востаннє вона і не витримала, тож попросила свекруху не приходити у будні без запрошення. Вона тут же синові нажалілася, і вони серйозно посварилися. Майже тиждень Олег не розмовляв із дружиною, відмовлявся від вечері та демонстративно вирушав до своєї кімнати одразу після повернення з роботи. Наталя здалася, вирішила бути мудрішою, і перша зателефонувала свекрусі.

– Воно й правильно, – казала їй Лідія. – Ми одна сім’я, нам нема чого ділити і треба жити дружно.

Знову Лідія стала приходити в гості, і Наталці доводилося йти з дому. Вона знаходила тихе кафе, де можна було працювати за ноутбуком, і поверталася додому лише ввечері.

– У мене змінився формат роботи, нові вимоги і взагалі, – виправдовувалася вона перед свекрухою.

– Ну звичайно, вам же робота найважливіша, – відповіла Лідія.

Не задоволена відсутністю невістки, вона зачастила до них у гості у вихідні. Жінка приносила контейнери з котлетами, каструльки з наваристим бульйоном чи тарілки з голубцями.

– Вибачте, але у нас правильне харчування, – не витримувала Наталка. – У мене на вечерю сьогодні знежирений сир та горішки. Олег вирішив підтримати мій спосіб харчування, тож, не треба турбуватися.

– Якщо сама харчуєшся незрозуміло як, то мого сина годуй нормально, – безапеляційно заявляла Лідія. – Він чоловік, багато працює і йому потрібне повноцінне харчування, щоби були сили.

Наталка намагалася розповідати, що можна отримати всі потрібні елементи зі здорової їжі, але нічого не вийшло.

– Мати образилася, що ти вважаєш її куховарство не смачним і навіть не корисним, – бурчав потім Олег. – Невже тобі було складно промовчати і один раз з’їсти її котлети?

– Але вона приносить свої котлети щосуботи і просить покори, – відмахувалася Наталка. – Ти чудово знаєш, що я це роблю не з бажання образити твою матір, а заради нашого здоров’я.

– Ага, тільки виходить все так, ніби ти спеціально норовиш її зачепити, образити чи створити неприємну ситуацію на рівному місці, – бурчав Олег.

Знову Лідія Павлова образилася на невістку, при кожній розмові з сином нагадувала йому про неприємну ситуацію з дружиною і важко зітхала. Наступними вихідними вона не з’явилася в гості, і Олег сам подався відвідати матір. Додому повернувся в поганому настрої, а потім висловив дружині все невдоволення.

– Мама засмутилася і переживає через те, що ми відмовляємося від її їжі, – розповідав Олег. – Сказала, що поріг нашого будинку не переступить, якщо ми такі невдячні і не цінуємо її зусиль.

– Ну гаразд, трохи побурчить і заспокоїться, – не вважала це проблемою Наталя. – Ми ж домовлялися поважати особисті інтереси та межі кожного, тож усе буде нормально.

– Якщо у твоїй сім’ї вважається нормальним неповажне ставлення до батьків, то у моїй – ні, – сердився Олег. – Я наполегливо прошу помиритися з моєю матір’ю і попросити пробачення.

Наталя не дуже розуміла, що й навіщо треба робити, тільки все одно здалася. Олег не розмовляв із нею кілька днів, і заради відновлення нормальних стосунків із чоловіком довелося йти на уклін до свекрухи.

– Головне, щоб ти все зрозуміла і правильні висновки зробила, – казала задоволена Лідія. – Я ж не для себе стараюся, а про вас дбаю.

Наталка нічого не зрозуміла і думку міняти не збиралася, тільки не вважала принципи важливішими, ніж гармонійні стосунки з чоловіком і намагалася гострі кути закруглювати. Але незабаром знову трапилася неприємна ситуація, бо Лідія зібралася на дачу та розраховувала, що син із невісткою вирушать із нею на всі вихідні.

– Потрібно висадити розсаду і навести лад у квітнику, – говорила вона. – Одна я довго буду, а втрьох швидко впораємося.

– Але я не хочу витрачати свої вихідні на стирчання на городі, – говорила Наталя. – Ми нічого не беремо з цієї дачі, нехай мати посадить тільки для себе і не доведеться так багато працювати.

– Ну, давай залишимося лежати на дивані, знаючи, що вона там працює, – обурювався Олег. – А якщо матері стане погано або піднімається тиск, то нормально немає проблем.

Наталка поїхала, тільки робота там не йшла. Вона виросла в місті і не особливо вміла працювати на землі, тому все робила невміло. Принаймні саме так стверджувала Лідія Павлівна.

– Найміть собі професійних працівників і нехай тут все роблять, – не змогла промовчати Наталя. – У мене спина вже не витримує від втоми, а я ще маю вислуховувати претензії.

– Ну, вибачте, що змушена вас про допомогу просити, – розпочинала концерт Лідія. – Воно й зрозуміло, навіщо комусь моя праця та старання?

Жінка з виглядом ображеної королеви пройшла в будинок, а за кілька хвилин у відчинене вікно долинув запах крапель.

– Сподіваюся, тепер ти задоволена, що у всіх тепер класний настрій? – говорив Олег, голосно гримнувши дверима гаража.

Увечері до міста трійця поверталася у жахливому настрої, і ніхто не хотів розмовляти. Олег допоміг матері занести сумки, потім вони з Наталкою посварилися вдома і знову почалася мовчанка.

– Я втомився від твоїх примх, – сказав він у фіналі розмови. – Ти зобов’язана вибачитися у моєї матері і придумати, як спокутувати провину за образу.

– Я маю спокутувати провину за правдиві слова? – відмовлялася вірити Наталя. – Твоя мати практично не дає нам нормально жити, але все одно винна я?

– Вона все робить заради нас, а ти тільки й можеш, що нити і висловлювати претензії, – ображався Олег.

На цей раз подружжя не розмовляло більше тижня. Раніше мовчання та незадоволене обличчя чоловіка турбували Наталку, тому вона перша йшла на примирення, відмовлялася від своїх принципів і намагалася помиритися з чоловіком та свекрухою. Так було всі два роки подружнього життя, а подорож на дачу стала останньою краплею в чаші терпіння.

– Ти збираєшся вибачатися у моєї матері? – цікавився Олег, через десять днів, здивований спокоєм дружини. – Поки з нею не помиришся, можеш не розраховувати на моє нормальне ставлення.

У гості до свекрухи Наталя пішла особисто, бо не хотіла розмовляти телефоном.

– Я перепрошую за всі сказані випадково і продумані за ці два роки слова, – намагалася зберігати спокій Наталя. – Перепрошую, що увірвалася в ідеальне життя вашого сімейства і повірила, що зможу забрати Олега від материнської спідниці. Я перепрошую за витрачений час і зусилля, які вам доводилося прикладати і терпіти мою присутність.

– Я зараз не зрозуміла, ти зібралася вибачатися чи розпочинати нову сварку? – напирала Лідія. – Тільки не думай, що моє терпіння вічне, і взагалі, Олег тобі занадто багато дозволяє.

Наталя з гордо піднятою головою розвернулась у бік дверей і на прощання голосно ними гримнула. Ліда одразу ж кинулася дзвонити синові і розповідати, як його дружина довела її. Наталка впевненим кроком йшла додому і не звертала уваги на наполегливі дзвінки чоловіка. Вона довгий час тішила себе надіями, що все у них може скластися нормально, але не збиралася постійно йти на поводі свекрухи. Придумала собі план: якщо як увійде до квартири почує від чоловіка з першої секунди звинувачення та докори, подасть на розлучення.

– Та як ти смієш так поводитися з мамою? – вигукнув Олег, навіть не поцікавившись, чому дружина не брала слухавку і чи все з нею нормально.

– Ось все і вирішилося, – сказала вона, проходячи до кімнати і починаючи збирати речі.

Олег не сприйняв серйозно демарш і вважав поведінку дружини безглуздими примхами. Наталя втомилася боротися за коханого чоловіка зі свекрухою. Вона перебралася на орендовану квартиру і подала на розлучення, проти якого Олег не став заперечувати через переконання мами.

Джерело