Передноворічний клопіт закружляв усіх. Попереду ще майже місяць, але всі займалися подарунками, прикрасами, вбраннями. Ганна шукала в інтернеті страви, щоби здивувати сім’ю. Чоловіка їй здивувати хотілося, а ось з рештою стояло велике питання. Не всі, але більшість завжди були чимось незадоволені, особливо мама Ганни.

Звичайно сам Новий рік Ганна та Олексій зустрічали завжди вдома. Маленька однокімнатна квартира, до того ж орендована була не в кращому вигляді. Господарі не погодилися навіть на косметичний ремонт, а за свій рахунок подружжя робити його не стало. Гроші вони вкладали у своє майбутнє житло.

***

Зненацька прийшла мама.

– Дочко. Невже не можна зробити красиво.

– Це не наша квартира!

– Вам тут довго жити, можна трохи й вкластися. Не думала, що ти в мене така нечепура.

– Ми все робитимемо лише у своїй квартирі. У нас чисто і цього поки що достатньо. Залишилось чекати зовсім небагато.

– Ви вже назбирали?

– Майже.

– Чудово. Позичиш нам! – сказала мати не запитливо, а вимогливо. – Я хочу купити собі пальто на зиму, та й батькові не завадило б змінити гардероб.

– Мені б також можна змінити гардероб, але ми собі це не можемо дозволити.

– А потім взагалі не зможете. Іпотека вам видихнути не дасть. Краще знайдіть пристойне житло, а то живете незрозуміло де.

– Мамо, ми тут живемо два місяці, і лише тому, що квартиру господарі продали. Ще два протягнемо і в таких умовах.

– Значить, грошей вже багато. Навіть речі не розбираєте. А я навіть хотіла вам сюди стару шафу віддати. Ми ж збираємося меблі міняти.

– Нам нічого не треба.

– Я зрозуміла. Грошей мені скинь.

– Ні. У нас все на квартиру, там накопичувальний рахунок.

– Я ж віддам!

– Із відсотками? Якщо я зараз зніму, то втрачу відсоток.

– Тобі не соромно з матері просити відсотки!

– Це не лише мої гроші, а й Олексія.

– Краще кредит взяти, аніж просити у рідної доньки. Дешевше буде.

– Мамо. Я можу тобі дати невелику суму, але не зараз, на новий рік нам обіцяли премію.

– Що означає невелику? Мені й на пальто не вистачить? Може ти мені подаруєш його на свято? Я про пальто.

– Це дуже дорого, мамо.

– Дочекаєшся від вас!

***

– Ганно, а ти що така сумна. Хочеш я тебе розвеселю?

– А ти що такий веселий? – запитала Ганна чоловіка.

– Спочатку ти розкажи, а потім я тебе веселитиму.

– Мама приходила. Сказала що я нечепура. А ще грошей просила на пальто. Спочатку у борг, а потім натякнула про подарунок на новий рік. Пальто у подарунок! У мене премія менша!

– А в мене більша! Я куплю тобі пальто. А ще ми можемо оформляти іпотеку. Гроші є! Сьогодні дід приїхав до мене на роботу. Він нам усі свої гроші віддав. Я ж єдиний онук. Сказав, що це нам подарунок. Тут готівка, дивись, – чоловік взяв свою спортивну сумку, відкрив її і показав вміст дружині. – Ми всі меблі зможемо купити одразу, і за іпотеку платити залишиться зовсім мало.

– Так багато? Дід? А твої батьки не будуть проти?

– Ні. Вони не знають, а дід сказав не говорити. Тож можеш робити подарунок своїй матері.

– Я все розумію, але це дуже дорого. Вона потім почне ще просити. Адже й зараз вона не просила, а вимагала. Я краще дам їй у борг, а подарунок зроблю інший.

– Це твоя мама, ти її краще знаєш.

***

Новосілля влаштували за тиждень до нового року. Поєднувати свята не стали, хоча родичі натякали на це.

– А що робити? За тиждень знову збиратися? Все б у вас одразу й відзначили.

– Новий рік це окреме свято. Якщо хтось не хоче приходити на новосілля, то ми не образимося.

Прийшли усі. Батьки з двох сторін, дідусь Олексія, двоюрідні сестра та брат Ганни із сім’ями, її ж молодший рідний брат із дівчиною. Був ще й дядько, брат матері Ганни. Із подарунками ніхто довго не думав. Дядько притягнув величезну ялинку та купу іграшок. Добре, що не натуральну, подумала Ганна. Вона з дитинства не любила, коли з ялинки падали голки. Мати завжди просила прибирати їх саме Ганну. А стояла ялинка до старого Нового року. Прибирали її рівно п’ятнадцятого числа в день народження Ганни. А хто прибирав? Правильно – Ганна. Виносив батько, а Ганна замітала голки, тому що пилосос, на думку мами, може зламатися від такої кількості бруду, а потім і мила все.

– Синку. А чого це ви діда посадили на найпочесніше місце? – запитала мати Олексія.

– Мамо, він найстарший серед нас. Потрібно поважати таких людей. І взагалі він батько твого чоловіка і мого батька.

– Поважати, а що він для вас зробив? Для нас нічого.

– Мамо, не в цьому річ, – не казати ж їй про гроші, дід просив мовчати.

Двоюрідні родичі подарували великий столовий сервіз та гарний набір каструль. Батьки Олексія чайний сервіз та набір столових приладів. Все дуже потрібне, подарунки практичні. Мати Ганни вирішила блиснути.

– Ми від нашої родини, від мене, тата та твого брата даруємо вам меблі.

– Мамо…

– Не дякуй. За два дні можна забирати.

– Мамо…

– Не зупиняй.

Розмова продовжилася, коли гості почали розходитися.

– Мамо, давай вирішимо про меблі.

– Ніколи не можеш вислухати. Меблі заберете за два дні вранці. До свята якраз усе встигнете. Меблі і в кімнату і в спальню. Зберемося на новий рік, подивимось у вас все. А кухня у вас звідки? Тут була? І холодильник новий. Даремно ви з меблями купили квартиру. Адже ми й кухню зібралися вам подарувати. Куди ж тепер її?

– Просто відмовтеся. Вам доведеться скасувати все замовлення. Такі речі купують узгодивши з господарями. А меблі, що залишилися, нам привезуть завтра. Ми вже зараз святкували б з усіма шафами, але накладка вийшла з доставкою. Вони поставили інше число. Самі ми змогли привезти лише стіл та стільці, а кухню встановили одразу після покупки квартири.

– Які меблі привезуть?

– Нові, ми самі замовили.

– І навіщо. Я ж казала, що ми мінятимемо. Куди ми тепер все дінемо?

– Просто відмовтеся від замовлення.

– Ну ні, ми хочемо нові меблі.

– Тоді про що розмова? Ви хотіли нам подарувати стару?

– А що в цьому поганого?

– Мамо!

– А що таке?

– Нічого. Вашим меблів сто років, а ти її дарувати. Тобі сподобалося б, якби я подарувала тобі свої старі речі?

– Та що ти маєш! Я не винна, що вам не потрібний наш подарунок. А тепер ще й проблеми через вас. Куди все подіти? А до свята готуйтеся. Будемо у вас справляти.

– Ми ще не думали про це.

– А що думати? Ніхто не проти. І про подарунок не забудь. Я про пальто.

– У мене немає старого пальта, а подарунок я тобі вже приготувала.

Мати Ганни зробила сумне обличчя і пішла, не прощаючись.

***

На Новий рік Ганна та Олексій привітали батьків та поїхали до села до діда. До себе вони нікого не запрошували. Мама Ганни залишилася незадоволеною подарунком, але це як завжди. Звичайно пальто була б кращим подарунком, але нічого не вдієш. Олексій хотів купити дружині пальто, але вона відмовилася, раптом розмір зміниться. Перед святом з’ясувалося, що вона вагітна. Першим про поповнення в сім’ї дізнався дід Олексія, і навіть розплакався.

– Найкращий подарунок. Думав не дожити мені до правнуків. Ось вже потішили.