Підсумки дня: підписання угоди з Фінляндією, понад 444 тис. ліквідованих окупантів та перемовини з міжнародними партнерами 

Події України

У середу, 3 квітня, Україна підписала спільну з Фінляндією угоду про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку між країнами. У війні проти України наразі загинуло понад 444 тис. окупантів. Лише за останню добу було ліквідовано понад 700 росіян. А ще сьогоднішній день запамʼятався міжнародними зустрічами та обговореннями з іноземними колегами.

Агентство UA.News зібрало інформацію про важливі події 3 квітня 2024 року.
 

770 доба війни

Втрати росії у війні проти України склали 444 370 окупантів. Лише за останню добу наші воїни ліквідували понад 700 росіян.Крім того, наразі знищено понад 7 тис. танків, 13 тис. бронемашин та 11 тис. артсистем.
При цьому ворог не полишає спроб атакувати прикордонні міста та села України. Так сьогодні російські окупанти атакували прикордоння Сумської області. Внаслідок атаки загинула одна людина, а серед поранених – 4-річна дитина.«Сьогодні, о 9:25, росіяни здійснили ракетний удар по Краснопільській громаді. На жаль, є загиблий. Також травмовано двох жителів громади – батька та 4-річного сина», – йдеться у повідомленні Сумської ОВА.

Крім того, внаслідок удару пошкоджено 5 автомобілів, будівлі магазину та будинку культури.

На Харківщині у лікарні сьогодні помер 11-річний хлопчик, який отримав поранення 2 квітня під час обстрілу росіянами села Новоосинове Куп‘янського району. 

Його 58-річний батько також загинув внаслідок удару днем раніше. Варто зазначити, що хлопця примусово евакуювали з села разом із матір’ю та 17-річною сестрою наприкінці 2023 року.

Як розповів начальник Курилівської військадміністрації Олександр Баулін, про те, що родина повернулася, не знали навіть сусіди.

«Через блокпости вони не проїжджали. Як заїхали – ніхто не зізнається. Якби ми розуміли, що вони там, їх би евакуювали. У нас немає права заходити на територію домоволодінь. Ні в нас, ні в поліції», – каже Баулін.

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що у березні 2024 року російська федерація застосувала проти України понад 400 ракет різних типів, 600 безпілотників типу Shahed та понад 3000 керованих авіабомб.

«Різні міста і села України потерпають від цього терору, і особливо жорстоко Росія бʼє по прифронтових територіях та прикордонних громадах», – написав він.

«Всього цього не буде», коли Україна отримає надійні системи протиповітряної оборони, додав президент України.

Варто зазначити, що армія окупантів все ще має приблизно по сотні сучасних винищувачів-бомбардувальників Су-34 та багатофункціональних винищувачів Су-35, а також сім літаків далекого радіолокаційного виявлення і наведення А-50У.

 

Новини України

Головне управління розвідки Міноборони України готує третій удар по Керченському мосту, що сполучає територію рф з тимчасово окупованим Кримом.

Як повідомляє видання The Guardian, руйнація мосту «неминуча», найближчим часом його можуть вивести з ладу. 

«Ми зробимо це в першій половині 2024 року», – заявив виданню один із чиновників, додавши, що у Кирила Буданова вже є «більша частина коштів для досягнення цієї мети».

Як буде зроблено удар, поки невідомо, але є серйозні сумніви щодо того, чи здатна ГУР провести спецоперацію проти такої добре захищеної та очевидної цілі. росія вжила широких заходів щодо захисту мосту, посиливши протиповітряну оборону і розгорнувши «баржу-мішень» в якості приманки для керованих ракет, що наближаються.

Міністерство культури та інформаційної політики України розширило перелік осіб, що становлять загрозу національній безпеці. Наразі в цьому переліку перебувають 216 осіб.

Наразі до списку додали російського актора та режисера Віктора Бабака та актора Кирила Кузнєцова.

Щодо Бабака, то він систематично публікує у своїх соціальних мережах антиукраїнські матеріали й брав участь у пропагандистському концерті до так званого «Дня народної єдності» у 2022 році.

Кузнєцов, своєю чергою, брав участь у пропагандистському концерті у лютому 2023 року, а також знявся у пропагандистських фільмах (зокрема, у стрічці «20/23», яку знімали в окупованому Маріуполі).

П’ятий президент України Петро Порошенко в інтерв’ю Al Jazeera English повідомив, що планує знову балотуватися в президенти України.

При цьому політик додав, що для цього спочатку потрібно завершити бойові дії.

«Так, я збираюся брати участь у наступних президентських виборах. Але спочатку для цих виборів нам потрібна перемога», — сказав Порошенко.

 

Міжнародна співпраця

Президенти України та Фінляндії Володимир Зеленський та Александер Стубб підписали угоду про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку між країнами.

«Десятирічна угода є демонстрацією довгострокових зобов’язань Фінляндії щодо підтримки України. Вона охоплює кілька секторів, включаючи політичну підтримку, підтримку оборони і безпеки України, а також підтримку реформ і відновлення України», – йдеться у повідомленні.

Також президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Прем’єр-міністром Японії Фуміо Кішідою.

«Дякую японському уряду та всьому народу за масштабну й різнобічну допомогу. Відстань між нашими країнами не перешкода для тепла ваших сердець, яке відчувають українці. Японія вже надала Україні фінансової підтримки на понад 12 мільярдів доларів та анонсувала додаткову допомогу на поточний рік», – заявив Зеленський.

Він додав, що вдячний особисто прем’єр-міністру Японії за проведення в Токіо у лютому Японсько-української конференції, на якій було підписано понад 50 двосторонніх угод.

За словами Зеленського, вони домовилися сприяти їх якнайшвидшій реалізації.

Крім того, президент розповів про ситуацію на полі бою, зокрема про російський повітряний терор.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль прибув з офіційним візитом до Естонії. Там він провів зустрічі з президентом Аларом Карісом, прем’єр-міністром Каєю Каллас і спікером Рійгікогу Лаурі Хуссаром.

Зокрема, під час зустрічі з Лаурі Хуссаром Шмигаль обговорив євроінтеграцію та співпрацю у кіберсфері, адже Естонія також має досвід відбиття російських кібератак.

Разом з Аларом Карісом український премʼєр обговорив питання постачання більшої кількості зброї для України, а також євроінтеграційні та євроатлантичні прагнення нашої держави. 

Під час спільної пресконференції з естонською колегою Каєю Каллас Денис Шмигаль підписав спільну заяву, у якій зафіксували основні позиції щодо продовження «економічного безвізу». А також детально обговорили компенсацію росією завданих Україні збитків. 

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба розпочав свій візит до штаб-квартири НАТО у Брюсселі. Завтра, 4 квітня, він візьме участь у міністерському засіданні Ради Україна-НАТО.

Зазначається, що також глава української дипломатії проведе низку двосторонніх зустрічей з міністрами закордонних справ інших країн, ключова увага яких буде приділена збільшенню військової допомоги Україні, зміцненню протиповітряної оборони нашої держави та нарощуванню потужностей виробництва зброї.

Проте вже сьогодні Дмитро Кулеба та його данський колега Ларс Люкке Расмуссен обговорили першочергові потреби у військовій допомозі. Партнери зустрілися у штаб-кватирі НАТО в Брюсселі.

«Я розпочав свій день у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі із зустрічі з моїм данським колегою та другом Ларсом Люкке Расмуссеном. Я вдячний Данії за чудову підтримку України: військову допомогу, інвестиції, відновлення та іншу допомогу», – зазначив міністр.

Сторони обговорили першочергові потреби України у військовій допомозі, зокрема, системах ППО та ракетах, розповів Кулеба.

А під час зустрічі зі своїм польською колегою Радославом Сікорським Дмитро Кулеба обговорив те, як Варшава могла б посприяти захисту України від російських ракет і краще захистити свій повітряний простір.

Така розмова відбулася на полях зустрічі міністрів країн НАТО у Брюсселі, розповів глава МЗС України Дмитро Кулеба у своємуTwitter (X).

Кулеба зазначив, що у розмові з польським колегою Радославом Сікорським вони говорили про те, як Польща може посприяти захисту українського повітряного простору від російських ракет і про те, як захистити від них повітряний простір Польщі.

Читайте також

Підсумки дня 2 квітня: дрони атакували НПЗ та завод у Татарстані, росіяни влучили у заклад освіти у Дніпрі

Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі

Залишити відповідь