На війні в Україні загинув колишній український артист балету Клайпедського державного музичного театру в Литві Артем Колбасинський. 22-річний хлопець після початку повномасштабного вторгнення покинув роботу, повернувся в Україну і вступив до Сил оборони. Про загибель артиста повідомили у Клайпедському музичному театрі.

У 2022 році навесні, як тільки почалася повномасштабна війна в Україні, він поїхав захищати Батьківщину та своїх рідних. Танцюрист заявив, що втратить гідність і людяність, якщо залишиться спокійно жити в Клайпеді з коханою дівчиною. “Я маю повернутися в свою країну і захищати її від загарбників. Це мій обов’язок і перед Батьківщиною, і перед рідними, які там залишилися. Але це рішення було важким, не буду приховувати”, — сказав він тоді. Висловлюємо щирі співчуття рідним, колегам та шанувальникам його творчості”, — йдеться в повідомленні.

Українцю було 24 роки.

Прийомні батьки відвели Артема в професійну школу танців. У 2019 році він отримав диплом хореографа в Академії танцю імені Сержа Лифаря в Києві і одразу пішов працювати в балетну трупу Клайпедського музичного театру в ЛитвіНе так давно хлопець познайомився зі своєю сестрою, яка розшукала його в соцмережах. Потім Артем зустрівся з братом, тітками та дядькамиЧлени його прийомної родини живуть під Києвом, і в перші місяці повномасштабного російського вторгнення ховалися в підвалі. Хлопець заявив, що не може на це спокійно дивитися і повернувся в Україну.
“За такої ситуації в Україні я не можу просто спокійно сидіти в Клайпеді і спостерігати за подіями. Якби я це зробив, я б загубився як людина… Я б втратив людяність у своєму серці. Це рішення було важким, не буду приховувати. Адже, живучи в Клайпеді, я створив свій маленький світ: у мене є кохана дівчина, квартира, кіт і багато хороших друзів, які всіляко мене відмовляли. Але б інакше я не зміг”, — говорив Артем в інтерв’ю литовському виданню zmones

Після війни він мріяв повернутися до театру, але не на сцену, а в бекстейдж, бо мав поранення на фронті, через що стан його здоров’я погіршився і танцювати йому стало складно.

“На жаль, моє тіло починає мене зраджувати: виявилося, що через отримані травми та фізичні зміни я ще довго не зможу займатися сучасними танцями, не зможу досягти прориву в цій сфері. Якщо я повернуся, я, на жаль, не зможу заробляти на життя танцями. Але я дуже люблю танці. Я в душі актор. Після закінчення війни кардинально зміню професію. Це буде пов’язано з мистецтвом, але, мабуть, я виберу не сцену, а бекстейдж”, — розповідав він.

Хлопець зізнається, що його кохана його відмовляла від участі в бойових діях, але згодом змирилася. Також увесь час його підтримували друзі та допомагало керівництво театру.

“Усі ми рано чи пізно помремо. Мені теж страшно, але якщо мені вдасться врятувати життя хоча б кількох людей – це має сенс, я можу заради цього пожертвувати життям”, — говорив Артем.