Палата представників США (нижня палата Конгресу) схвалила закон про видатки на національну оборону Америки в 2025 році. У текст не ввійшли положення щодо продовження терміну дії закону про ленд-ліз для України. Скоріше за все, Сенат також схвалить документ у цій редакції. Про це повідомила посол України в США Оксана Маркарова у своєму Facebook.

Українська дипломатка нагадує, що в новому законі спершу було прописане положення про продовження терміну дії «Закону про ленд-ліз для захисту демократії в Україні», але у схваленому документі його прибрали. Це стало певною неочікуваністю для України, вважає пані посол, адже раніше планувалося й надалі виділяти фінансування на потенційну дію цієї програми.

«Потенційну» тому, що з моменту ухвалення в 2022 році ленд-ліз для України не працював жодного дня. В 2023-му термін дії закону завершився, але Київ дуже просив про його продовження, а поправка про продовження ленд-лізу була прописана в проєкті оборонного бюджету США на 2024 рік. Однак тепер, схоже, ця програма близька до того, щоб остаточно припинити своє існування.

Що взагалі таке «ленд-ліз» і навіщо він потрібен? Чи означає його остаточне скасування відмову від підтримки України? Чому він так і не запрацював? Агентство UA.News розбиралося в питанні.  

 

Ленд-ліз – про що йдеться

Нагадаємо, що під ленд-лізом розумілася програма допомоги Україні зброєю та технікою. США ухвалили цей закон 9 травня 2022 року – в символічну дату Дня перемоги.

Програму ленд-лізу Вашингтон раніше вводив для партнерів по антигітлерівській коаліції у Другій світовій війні. Тоді американці передавали союзним силам, в том числі й Радянському Союзу, величезні об’єми зброї, техніки, палива, харчів тощо. В тому числі завдяки цій програмі СРСР та союзники змогли перемогти нацистську Німеччину.

Поставки працювали за процедурою оренди або довготривалого боргу. Буквально англійською мовою це називається lend lease – «оренда по кредиту».

Ленд-ліз для України став першою подібною програмою США після завершення Другої світової. Закон отримав назву Ukraine Democracy Defense Lend-Lease Act of 2022. Планувалося, що завдяки його дії вдасться прискорити постачання зброї, боєприпасів та іншої допомоги в рамках війни з Російською Федерацією.

Ленд-ліз мав на меті забезпечити поставки Україні за спрощеною процедурою. Згідно з програмою, США могли оснащувати Київ без попередньої оплати за ці послуги. Україна мала б заплатити лише після завершення війни. При цьому борг згодом можна було переглядати, а частину поставок взагалі обіцяли списати.

 

Що означає скасування ленд-лізу

Вірогідніше за все, відмова від продовження ленд-лізу може бути викликана внутрішніми політичними факторами американської політики. Нова адміністрація Дональда Трампа, яка вже незабаром очолить державу, неодноразово заявляла про плани змінити пріоритети бюджету та провести аудит допомоги Україні. Нарешті, не варто забувати і про те, що ленд-ліз в принципі не працював жодного дня.

Навряд чи відмова від ленд-лізу означає автоматичну відмову від продовження допомоги Україні. Трамп вже заявляв про те, що він не кине Київ напризволяще. Скоріше за все, допомога буде виділятися й надалі, але вже через інші механізми.

Повне скасування будь-якої військової підтримки наразі виглядає малоймовірним. США зацікавлені в тому, аби зберігати контроль над ситуацією. До того ж в Україну вже було вкладено занадто багато, щоб просто з неї піти. Нарешті, поразка Києва стане і геополітичною поразкою Вашингтону, адже перемога у війні сильно укріпить позиції Росії.

В цьому контексті відмова продовжувати програму ленд-лізу може свідчити про частковий перегляд підходів США до війни. Також це рішення може бути елементом стратегії щодо підготовки до мирних переговорів з РФ, про необхідність яких багато разів казали представники команди Трампа. Хоча успіх цих перемовин абсолютно не є гарантованим.

Нарешті, на тлі скорого приходу Трампа до влади конгресмени могли розглядати продовження ленд-лізу з чистою прагматичністю та практичністю. Мовляв, якщо ця програма все одно не функціонує, то немає сенсу її продовжувати.

Чому ленд-ліз так і не запрацював

Коли в США тільки-но підписали закон про ленд-ліз, в Україні ця новина викликала піднесення. Влада в Києві очікувала повторення якогось аналогу цієї ж програми часів Другої світової. Однак нічого так і не відбулося, а згодом питання ленд-лізу взагалі зникло з порядку денного. Чому так?

Справа в тому, що адміністрація Байдена часто зосереджувалася не на оренді чи лізингу, а на безоплатному наданні озброєнь. Військова допомога Україні весь час війни виділялася по трьох програмах федерального бюджету США. Це «Ініціатива сприяння безпеці України», зовнішнє військове фінансування (FMF) та програма вилучення зброї з запасів Пентагону (PDA). Все це для Києва було безоплатним.

При цьому закон про ленд-ліз залишався активним. У США завжди була опція задіяти його в майбутньому, якщо б виникла така необхідність. Втім, за майже три роки війни це так і не знадобилося.

Сама програма слугувала, скоріше, важливим символом підтримки України. Також її можна було трактувати як сигнал для Кремля: що Вашингтон залишає за собою опцію ще більш масштабних поставок озброєнь. Нарешті, закон про ленд-ліз виконував роль такого собі «страхування на чорний день», на випадок, якщо Конгрес раптом відмовився б фінансувати оборонні програми для Києва.

Так, в тексті закону було прямо прописані виняткові повноваження президента США в рамках поставок зброї. Зокрема, Джо Байдену надавалося право «укладати договори з урядом України про надання в оренду або в лізинг оборонних засобів для захисту цивільного населення в Україні від російського військового вторгнення та для інших цілей».

Втім, Україна і Америка так і не уклали відповідні угоди, де більш детально прописувалися би всі необхідні умови та інші нюанси. Тож в результаті ленд-ліз залишився програмою, яка діяла суто формально і так жодного разу не була використана.

Микита Трачук