В той день з самого ранку я була дуже зажуреною. До кінця місяця залишалося всього кілька днів, мені треба було сплатити кілька рахунків, а грошей ну зовсім не було.

Позичити я не мала в кого, а до пенсії треба було ще почекати. Виходу у мене не було, я спакувала деякі домашні продукти, консервацію, яку для себе зготувала, і поїхала на ринок, в надії, що мені вдасться це продати і отримати необхідну суму.

Взяла навіть кролика, якого тримала для себе на особливий випадок, але мені дуже треба було грошей.

Мені 60 років, я лише нещодавно стала пенсіонеркою, і ніяк не можу звикнути до того, що грошей у мене стало менше – тепер просто ні на що не вистачає.

Я живу сама, а в холодний період витрати за комуналку збільшуються. Я ще не навчилася виживати з пенсії.

Колись у мене була чудова сім’я – чоловік і дочка. Але мій чоловік 10 років тому вирішив кардинально змінити своє життя – знайшов молодшу від себе на 18 років жінку, і пішов до неї.

Мене не так здивував його вчинок, як вчинок тієї молодої особи. Що вона знайшла в моєму чоловікові? Навіщо він їй, якщо ні грошей, ні особливих статків у нього не було. Микола був не багатий, але мав машину, і неабияку харизму, я де з ним не ходила, усюди у нього було купа прихильниць.

Пішов від мене Микола, машину забрав, квартиру ми продали і поділили, а я в село переїхала, в свій родинний спадковий будинок.

Дочка моя прийняла батькову сторону, вона завжди була татовою донечкою, і зараз вона його підтримала, навіть з його новою дружиною заприятелювала, адже у них не така вже й велика різниця у віці.

Мені було прикро і від того, що чоловік так поступив, і від того, що дочка так чинить, але я зрозуміла, що в житті часто бувають ситуації, в яких ми нічого не можемо змінити, і найкраще, що ми можемо для себе зробити – це змиритися.

От я так і зробила – стала жити своїм життям, щоправда, самотнім.

Перший час, поки я працювала, то справлялася більш-менш, але відколи я на пенсію вийшла, справи геть кепські. Довелося їхати на ринок продукти продавати.

В цій ролі я виступала вперше, тому мені було дуже незручно і дискомфортно. До того ж, я побачила свого колишнього чоловіка, який проходжався під ручку поміж ряди на ринку з своєю молодою дружиною. Мені в цей момент хотілося залізти під прилавок, аби лише вони мене тут не побачили.

До тями мене повернув голос покупця. Чоловік приблизно мого віку цікавився кроликом, і був дуже радий, що нарешті знайшов цей дієтичний продукт.

Покупець виявився приємним співбесідником, він запитав, в які дні я тут стою, мовляв, він готовий стати моїм постійним клієнтом.

Я його трохи розчарувала, бо сказала, що я тут вперше, і сподіваюся, що востаннє. Але я вдома маю кроликів і готова час від часу йому їх постачати.

Чоловік зрадів, записав мій номер телефону і ми домовилися, що він сам приїжджатиме до мене в село по продукти. В знак вдячності він купив у мене майже все, що в мене було, і я спокійно поїхала додому. По дорозі я оплатила всі рахунки, грошей якраз впритик вистачило, і була дуже щаслива від цього.

Відтоді Ярослав став приїжджати до мене по продукти 3-4 рази на місяць. Він був задоволений, бо бачив, що у мене все натуральне, домашнє, а я раділа, бо знайшла додаткову прибавку до пенсії.

З часом ми з Ярославом подружилися, він дуже хороша людина. Коли він до мене приїжджав черговий раз за продуктами, то міг просидіти за чаєм кілька годин. Ми з ним дуже зблизилися.

Ярослав мені розповів, що він давно вдівець, живе сам. Має єдину доньку, яка його трохи розчарувала, вона з своїм чоловіком живуть окремо, в квартирі, яку він їм купив.

Я не стала влазити в подробиці, бо було видно, що йому неприємна ця тема. Але я спіймала себе на думці, що вже з нетерпінням чекаю на його візити. Я навіть пробувала дещо давати йому просто так, та Ярослав ображався, казав, що треба цінувати мою працю.

Все закінчилося тим, що Ярослав зробив мені пропозицію, бо сказав, що такого доброго борщу, яким я його пригостила, він зроду не їв.

Я погодилася стати його дружиною, бо мала почуття до цього дуже хорошого чоловіка. Заради нього я дуже змінилася, стала стежити за своїм зовнішнім виглядом, завжди прибиралася до нього, то наче на 10 років помолоділа.

Поїхали ми знайомитися з його дочкою і зятем, і тут на мене чекав неабиякий сюрприз. Його зятем виявився мій колишній чоловік. Треба було бачити очі Миколи, коли Ярослав їм мене представляв як свою майбутню дружину.

Отакий цікавий поворот долі. Від Ярослава я не збираюся відмовлятися, він надто хороший, вважаю, що мені з ним дуже пощастило.

А от як я вживуся в ролі тещі для свого колишнього чоловіка – побачимо…