Для них снайпінг — це лише один з інструментів виконання завдань. Їхній функціонал виходить далеко за межі «роботи по цілі». Вони — снайпери-розвідники. 

Які завдання виконують такі фахівці та чим їхня робота відрізняється від роботи звичайного снайпера, АрміяInform розповіли військовослужбовці 150-го окремого розвідувального батальйону (150 ОРБ)  «Тор» та «Рута».

«Сенс снайпера-розвідника — бути універсальним бійцем»

Головна відмінність криється у функціоналі. Як пояснює снайпер 2 категорії розвідник групи спеціальної розвідки «Тор», звичайний снайпер працює у складі розрахунку, що діє як ПТУР чи міномет — їхнє завдання спрямовано виключно на ураження цілей у певній зоні. Снайпер-розвідник — це інша історія. 

«А я працюю в складі розвідувальної групи. Снайпінг — це лише одне з моїх завдань. Точніше — один з інструментів для виконання завдань. А завдання в нас різні. Я можу працювати як снайпер, можу займатися мінуванням, якщо є така потреба. Можу проводити зачистки, нальоти. Можу заходити в тил противника. Ми — рота спеціальної розвідки, і це наше пряме завдання. В цьому і сенс снайпера розвідника — бути універсальним бійцем, аби виконувати всі завдання, які ставить командування», — розповідає «Тор».

Відповідно й навичок у снайпера-розвідника має бути значно більше, продовжує командир групи спеціальної розвідки «Рута». Недостатньо лише вміти працювати зі снайперською гвинтівкою, а треба мати навички розвідника. Наприклад, як провести наліт чи зачистку або як мінувати чи розміновувати територію.  

Арсенал снайпера-розвідника 

Вибір озброєння для такої групи завжди визначається поставленим завданням. Це не просто гвинтівка й автомат. Це цілий арсенал. І він у снайпера-розвідника дуже різноманітний. 

«Ось у мене трофейний автомат АК-12. Тут на ньому приціл, сумісний з прибором нічного бачення. Чому АК-12? Тому, що і мультикам. Ворог ходить у мультикамі, я ходжу в мультикамі. У них АК-12 і в мене АК-12. Так ми менше «виділяємося». Я беру цей автомат, якщо ми йдемо в розвідку і заходимо на ворожу територію чи сіру зону, де незрозуміло що і як», — розповідає «Тор».

Незмінним атрибутом практично кожного виходу також є кулемет. Це потужний аргумент на будь-які випадки життя. 

«Він потрібен у багатьох ситуаціях. Наприклад, для маскування пострілу з гвинтівки. Або якщо просочиться противник, то ми зможемо від нього відбитися», — говорить «Рута». 

«Ми використовуємо бельгійський кулемет М249 Minimi. Він маленький, відносно легенький. Ця зброя прямо створена для міських боїв, посадок, динамічного бою. З радянським ПКМ так не побігаєш. Це основна вогнева міць нашого загону. Здебільшого, кулемет працює на прикриття. Вороги завжди зворушені, коли його чують. Майже всі замовкають», — додає «Тор».

Снайпери-розвідники мають у своєму арсеналі декілька варіантів снайперських гвинтівок. Все залежить від того, які дистанції потрібно закривати. Наприклад, на середніх дистанціях вони працюють з карабіном 308 калібру. 

«Ним працюємо переважно в населених пунктах, коли ми в обороні. Гвинтівка дозволяє нам працювати на дистанціях, на яких не виходить працювати стандартною стрілецькою зброєю. Від 300 до 700 метрів. Це загалом марксменська робота. Закривати проміжок між піхотинцем і снайпером. Сама система має сошки, глушник, аби розсіювати звук і приціл з різними кратностями. Ще є коліматор, аби працювати на ближніх дистанціях. Також він сумісний з прибором нічного бачення. Ми часто працюємо в темний час доби. За допомогою цього ми вночі можемо як збивати дрони, так і прицільно працювати по ворогу», — розповідає «Тор». 

Для роботи на більших дистанціях потрібен вже більш далекобійний комплекс. «Тор» і «Рута» використовують гвинтівку 338 калібру. 

«Здебільшого ми використовуємо в обороні. Коли потрібно зупинити ворога і не дозволити йому просуватися певною ділянкою. Ця зброя дозволяє працювати в середньому до 1,5 кілометра. Хоча можна й далі. Комплекс налічує саму гвинтівку, приціл, глушник, сошки. Ну і основа комплексу — набій. Приціл Carl Zeiss. Дуже гарна оптика. 36 кратність максимальна. Мені дуже подобається її точність».

І це лише частина асортименту зброї, яку використовують для виконання завдань. 

«Якось ми працювали із закритої позиції. Знищували ворожі укриття, майже як артилерія»

З появою великої кількості дронів самі принципи роботи снайперів майже не змінилися, говорить «Тор». Але дуже сильно змінилися підходи. В тандемі з дронами легше знаходити цілі. Снайперу навіть не обов’язково особисто бачити свою мішень. 

«Якщо ворог сховався за якимось насипом, але є коригування, я, знаючи відстань та кут, можу виставити зброю так, що куля зайде за цей насип та уразить ворога. Якось ми працювали в одному зі зведених загонів і нам прямо ставилося завдання працювати виключно із закритої позиції. Нам видавалися великокаліберні гвинтівки, і ми знищували ворожі укриття. Майже як артилерія», — додає «Тор». 

Ворожі ж дрони змушують більш ретельно підходити до планування та виконання завдань, додає «Рута». Адже будь-яке послаблення може коштувати життя.  

«Ми ведемо більш приховане переміщення, все продумуємо наперед. Раніше щось ми могли робити на швидку руку. Прийшов, зробив — і цього було достатньо. Зараз потрібно все робити з холодною головою. Багато працюємо з маскуванням. І за 3 роки нашої роботи ми жодного разу не були виявлені», — зазначає «Рута».

Головна ж навичка, про яку мало хто говорить, — постійне навчання, зазначають розвідники. Війна постійно змінюється, і важливо не проґавити щось нове.