Вранці 24 лютого 2022 року Росія здійснила повномасштабне вторгнення в Україну. Відтоді минуло вже 1 000 днів, за які відбулося багато важливих подій.

Факти ICTV зібрали хронологію та виділили низку головних етапів, які мали вплив на перебіг бойових дій.

Головні етапи 1000 днів війни Росії проти України

Перша стратегічна оборонна операція (24 лютого – квітень 2022)

Близько 05:00 24 лютого за київським часом російський диктатор Володимир Путін офіційно оголосив про початок “спеціальної воєнної операції (СВО)”. Це стало новим етапом російської агресії проти України з 2014 року. Окупанти почали запускати ракети по центрах військового управління, аеродромах і військових складах.

Перші вибухи, які розбудили мільйони українців, прогриміли у Києві, Борисполі, Харкові та Дніпрі, а в Одесі та Маріуполі почав висаджуватися десант РФ.

Російські війська та техніка перейшли державний кордон України у Чернігівській, Сумській, Луганській і Харківській областях. Деякі підрозділи рухалися з боку Білорусі до Київщини та тимчасово окупованого Криму – до Херсонщини.

На всій території України запровадили воєнний стан. Весь світ засудив повномасштабне вторгнення, а США та інші країни запровадили санкції проти Росії.

Цього дня окупували головну споруду Північно-Кримського каналу та Каховську ГЕС. Українські бійці тримали оборону Зміїного, проте ввечері 24 лютого стало відомо про захоплення острова.

Росіяни намагалися захопити Чорнобильську АЕС. Почалися бої в Гостомелі, Бучі та Ірпені Київської області. Згодом весь світ дізнався про численні воєнні злочини окупантів у цих населених пунктах.

Війська РФ прагнули оточити Київ, але захисники чинили опір. Бої точилися в інших містах, зокрема Харкові, Чернігові та Маріуполі. Обстріли РФ призводили до численних жертв серед цивільного населення України. У Маріуполі тривав блокадний обстріл.

Біля аеропорту Гостомель збивали вертольоти російських військ, а 27 лютого окупанти знищили найбільший і найпотужніший у світі літак Ан-225 Мрія, який був візитівкою України.

10 березня Сили оборони України відбили спробу форсування річки Ірпінь у Мощуні Київської області, в результаті чого звільнили населений пункт та зупинили подальше просування ворога у бік столиці.

24 березня українські воїни ліквідували десантний корабель Саратов та пошкодили ще кілька, зокрема Цезар Куніков і Новочеркаськ, щоб росіяни не змогли висадитися в Одеській області.

2 квітня українські воїни звільнили деякі райони Київської області, які були тимчасово захоплені російськими військами. ЗСУ продовжували відновлювати контроль над територією, зокрема на Півночі та Сході, де окупанти виявилися неспроможними тримати оборону.

13 квітня вдалося потопити російський ракетний крейсер Москва, що полегшило подальші операції України в Чорному морі та розблокування портів у Білгород-Дністровському та Ізмаїлі.

У Маріуполі, який був фактично зруйнований внаслідок російських бомбардувань, тривала оборона. Росія активно застосовувала артилерію та авіацію для посилення тиску на українські сили, які перебували на Азовсталі, але вони все ще чинили опір.

Протягом 20-30 квітня у Донецькій та Луганській областях ЗСУ вступили в нову фазу боротьби, намагаючись зупинити наступ росіян у напрямку Краматорська, Слов’янська і Лисичанська. Росія зосередила сили, прагнучи встановити контроль над Донбасом.

Українські воїни відбили наступ на Київ, Чернігів, Суми, Харків, Одесу, Очаків, Миколаїв та інші міста. Росіянам не вдалося реалізувати всі операції, але деякі населені пункти опинилися під окупацією. Розпочався другий стратегічно оборонний етап війни.

Друга стратегічна оборонна операція (травень – серпень 2022)

До початку травня встановилася стабільна лінія фронту. Російські війська зосередили свої основні зусилля на Донбасі. Тривала боротьба за контроль над ключовими населеними пунктами, такими як Сєвєродонецьк та Лисичанськ.

Окупанти намагалися посилити наступ у бік Запоріжжя, Миколаєва та Одеси, але ЗСУ стримували атаки. У Херсонській області активізувалися контрнаступальні дії. Росіяни хотіли захопити Лисичанськ, водночас ЗСУ тримали оборону біля Авдіївки та Бахмута.

На міжнародному рівні Європейський Союз і США збільшували обсяги військової допомоги Україні, включно з постачанням сучасної артилерії, танків і систем протиповітряної оборони.

Намагаючись захопити Луганську область, війська РФ окупували Попасну – 8 травня, а Рубіжне – 12 травня.

16 травня українські війська отримали наказ про припинення опору в Маріуполі. Оборона міста тривала довгих 86 днів. Воїни, які перебували на Азовсталі, вийшли у російський полон. Деякі з них досі залишаються у неволі.

У цей же період Україна отримала від партнерів системи HIMARS для знищення ключових російських цілей, зокрема складів боєприпасів та командних пунктів. Це відіграло значну роль у подальшій деокупації Херсону.

24 червня росіяни оточили Сєвєродонецьк, тому ЗСУ довелося вийти з міста. Це стало важливою тактичною втратою, але боротьба тривала на інших напрямках.

На південному фронті не припинялися спроби росіян просунутися до Миколаєва. 30 червня вдалося деокупувати острів Зміїний.

На початку липня після тривалих боїв ЗСУ відступили від Лисичанська, що означало повний контроль Росії над Луганською областю. Українські військові переорієнтували сили на оборону Слов’янська та Краматорська.

У ніч на 29 липня росіяни здійснили масовий теракт в Оленівці Донецької області, де утримували українських полонених. Тоді загинуло понад 50 захисників і ще понад 130 постраждали.

Наприкінці липня на Півдні України внаслідок успішних контрнаступів Сили оборони України звільнили окремі населені пункти Херсонської області.

У серпні ЗСУ здійснили серію контрнаступальних операцій на правому березі Дніпра. Сили оборони знищили низку російських складів і логістичних центрів, що значно ускладнило постачання окупантів.

9 серпня прогриміли вибухи на аеродромі Саки. Цей день увійшов в історію як перший масштабний удар Сил оборони України по військових об’єктах РФ в окупованому Криму.

Стратегічна наступальна операція (вересень – грудень 2022)

6 вересня ЗСУ розпочали масштабний контрнаступ на Харківщині, зокрема в напрямку Балаклії та Ізюму. Завдяки несподіваному удару вдалося звільнити десятки населених пунктів, тому російські війська відступили.

Україна досягла значного успіху в Харківській області, звільнивши важливе місто Ізюм, яке стало ключовим логістичним центром армії РФ. Після деокупації там були знайдені масові поховання щонайменше 450 осіб зі слідами насильницької смерті.

У цей час Росія оголосила про “референдуми” на захоплених територіях у Донецькій, Луганській, Херсонській і Запорізькій областях, а також про масштабну мобілізацію своїх громадян.

8 жовтня Сили оборони України завдали масованого удару по Кримському мосту, внаслідок чого обвалилися секції автомобільної частини та було пошкоджено залізничний шлях. Це зруйнувало стереотипи росіян про “неможливість його руйнування”.

10 жовтня Росія завдала масованих ракетних ударів по енергетичних об’єктах України, зокрема по Києву, Харкову та Одесі. Це призвело до масштабних відключень світла та пошкодження інфраструктури, що значно ускладнило постачання електроенергії.

17 жовтня Росія вперше застосувала іранські ударні дрони Shahed під час атаки на Київ. Тоді БпЛА влучили по житловому будинку в Шевченківському районі, через що загинуло четверо людей.

В останні дні жовтня українські війська відзначилися успіхами на південному напрямку – правому березі Дніпра. А 11 листопада ЗСУ офіційно звільнили місто Херсон, що стало символом великої перемоги.

Водночас російські війська здійснили спробу штурму на Бахмутському напрямку. Бої за Бахмут набули ще більшої інтенсивності.

23 листопада Росія знову посилила обстріли критичної інфраструктури – енергетичних об’єктів України, що призвело до численних перебоїв у електро- та теплопостачанні. Тоді вперше в історії України сталося аварійне відключення чотирьох АЕС.

Попри початок зими, запеклі бої на фронті не припинялися. Наприкінці грудня російські війська перегруповувалися, але стратегічна ініціатива все одно залишалася за Україною.

Третя стратегічна оборонна операція (січень – червень 2023)

У перші дні 2023 року РФ атакувала українські позиції на Донбасі. Зокрема, в Бахмуті розпочалася одна з найзапекліших битв. ЗСУ проводили контрнаступальні операції на Херсонщині та Запоріжжі, де мали часткові успіхи.

18 січня у Броварах упав гелікоптер ДСНС, внаслідок чого загинуло 14 людей, зокрема представники керівництва МВС України. Серед них – тодішній міністр внутрішніх справ Денис Монастирський.

Сили оборони України спробували витіснити російські війська з кількох ключових територій, зокрема в районах Лисичанська та Сєвєродонецька.

Проте РФ не бажала відходити з позицій і після важких боїв та з великими втратами взяла під контроль Соледар 25 січня. Це було перше українське місто, яке Росія окупувала з липня 2022 року.

13 лютого стало відомо, що ЗСУ розгромили під Вугледаром Донецької області майже всю елітну 115 бригаду морської піхоти з Владивостока, включно з командним складом. Вона вже зазнавала поразки у листопаді 2022 року під Павлівкою.

Взимку Росія робила все можливе, щоб виснажити українські Збройні сили та зірвати майбутній контрнаступ України, який ретельно планувався і тримався в секреті серед вузького кола осіб.

20 лютого президент США Джо Байден вперше за 15 років приїхав в Україну. 24 лютого, у першу річницю повномасштабної війни, міжнародна спільнота засудила російську агресію, збільшивши військову та гуманітарну допомогу України.

3 травня дрони вперше долетіли до Кремля. Новини про це миттєво облетіли весь світ, зруйнувавши всі стереотипи Москви про нібито неможливість уразити резиденцію російського диктатора Володимира Путіна.

Бої за Бахмут тривали з великими втратами з обох сторін, хоча Росія частково просунулася в напрямку міста. ЗСУ застосовували новітні системи ППО, щоб знизити ефективність російських авіаударів. Фортеця Бахмут стала символом незламності українців.

9 травня ЗСУ здійснили серію успішних ударів на південь від Запоріжжя, зокрема на тимчасово окупованих територіях, таким чином привітавши Росію з “Днем перемоги”, який вона відзначала в попередні роки.

22 травня Російський добровольчий корпус і легіон Свобода розпочали рейд у Бєлгородській області. Вони прорвали кордон Росії, який тоді вважали “недоторканним”, а потім зробили це вдруге через два тижні.

У перший місяць літа українські війська здійснили кілька успішних контратак на Херсонщині. 6 червня росіяни підірвали Каховську ГЕС, внаслідок чого було затоплено Херсон і низку сусідніх населених пунктів, щоб не допустити просування ЗСУ.

Наступальна операція СОУ на Півдні (червень – грудень 2023)

Українські війська розпочали активні контрнаступальні операції на Півдні та Сході, зокрема в районі Запоріжжя і на Донеччині, намагаючись досягти стратегічного прориву та просування до ключових російських укріплень.

Проте підрив російськими солдатами Каховської ГЕС у червні значно ускладнив це завдання для ЗСУ. Також окупанти завчасно замінували значну територію на Херсонщині та Запоріжжі.

Після кількох тижнів наступальних операцій ЗСУ звільнили кілька населених пунктів, зокрема, східніше стратегічної траси Оріхів – Роботине.

Ключовою ціллю контрнаступу мав стати, якщо не вихід на адміністративну межу з тимчасово окупованим Кримом, то принаймні встановлення вогневого контролю над сухопутним коридором до півострова.

Водночас у районі Бахмута та Авдіївки тривали запеклі бої, хоча українська армія продовжувала утримувати позиції.

24 червня вщент розбився авторитет російського диктатора Володимира Путіна. Воєнний злочинець і власник ПВК Вагнер, представники якої здійснювали жорстокі страти українських захисників, – Євген Пригожин – пішов із бунтом на Москву.

Спроба військового перевороту не принесла значних результатів чи послаблення Росії, адже Пригожин відвів своїх найманців, а 23 серпня загинув в авіакатастрофі у Тверській області.

22 вересня в п’яти районах тимчасово окупованого Криму прогриміли потужні вибухи. Командувач Повітряних сил ЗСУ повідомив про успішне ураження штабу Чорноморського флоту РФ.

З 10 жовтня росіяни значно посилили наступ у бік Авдіївки та врешті оточили з різних сторін. Тоді як Україна, так і Росія зазнали величезних втрат.

У листопаді 2023 року ситуація на фронті залишалася напруженою. Бої за Бахмут і Сватове набрали нового масштабу.

Наприкінці листопада РФ завершувала будівництво так званої лінії Суровікіна вздовж лівого берега річки Дніпро на Херсонщині. Вона містила три рубежі оборони військ РФ. ЗСУ закріпилися на другій лінії.

Позиційна оборонна операція (грудень 2023 – дотепер)

29 грудня 2023 року російські військові завдали один із наймасованіших ударів по містах України. Серед них – Київ, Харків, Дніпро, Одеса, Запоріжжя, Конотоп, Сміла та Львів.

Наступного дня після масованого ракетного удару ЗС РФ по містах України, 30 грудня, обстріляли російський Бєлгород.

У січні 2024 року українські безпілотники масово почали атакувати нафтобази та нафтоперероблювальні заводи в Росії. Серед них – об’єкти під Бєлгородом, у Санкт-Петербурзі, Клинцях і Туапсе, а також у Челябінській області.

8 лютого президент Володимир Зеленський підписав указ про звільнення тодішнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Замість нього був призначений Олександр Сирський.

17 лютого Сили оборони України відступили з Авдіївки на більш вигідні позиції.

До 29 лютого російські війська просунулися приблизно на 6 км від центру Авдіївки та тимчасово окупували низку сіл, зокрема Ласточкине, Степове та Сєверне.

Україна потребувала більше особового складу, а Конгрес США затримував військову допомогу. 18 травня набув чинності закон про мобілізацію, згідно з яким було знижено призовний вік із 27 до 25 років.

Масовані удари дронами по російських НПЗ не припинилися. 21 червня під атаку потрапили Афіпський, Ільський, Краснодарський та Астраханський нафтопереробні заводи на території РФ.

Влітку почалися нові відключення світла, поки енергоблоки АЕС були виведені на ремонт.

У вересні армія РФ активізувала масовані удари модифікованими авіабомбами по Запоріжжю, Харкову та Сумах. З часом КАБи стали значною проблемою для України, адже їх важко збити під час підльоту, наприклад, як ракети чи БпЛА.

Україна наполягає в розмовах із партнерами надати дозвіл на далекобійні удари по території Росії, щоб знищувати літаки, які запускають КАБи.

Водночас українські військові проводять успішні операції в тилу російських військ у Криму, знищуючи склади боєприпасів та техніки, що значно ослаблює їхні позиції в регіоні.

У листопаді Росія збільшила інтенсивність дальніх атак. Окупанти почали частіше запускати ударні дрони для ударів по Києву, Одесі та Харкову. РФ залучила війська Північної Кореї для участі в бойових діях проти України та в Курській області.

5 листопада відбулися президентські вибори в США – перемогу здобув республіканець Дональд Трамп, погляди якого щодо війни в Україні відрізняються від тих, які є в команді демократа Джо Байдена.

Президент України Володимир Зеленський вважає, що під час правління Дональда Трампа в США війна з Росією завершиться швидше.

Курська наступальна операція СОУ (6 серпня 2024 — донині)

Вранці 6 серпня 2024 року розпочалася операція українських військ на території Курської області Росії. Перші просування були саме в Суджанському та Кореневському районах.

До 7 серпня ЗСУ вже встигли просунутися на 9,5 км. У цей же день російський диктатор Володимир Путін зібрав Раду безпеки РФ, за підсумками якої назвав бої на Курщині нібито масштабною провокацією.

До 27 серпня Сили оборони контролювали понад 1 294 кв. км території та 100 населених пунктів в Курській області РФ. Протягом трьох днів Україна просунулася ще на 2 км. Росія намагалася протидіяти КАБами, ракетами та дронами.

Президент Володимир Зеленський пояснив, яка мета операції в Курській області. За його словами, це було безпекове питання для України, щоб відкинути російські війська з прикордонних територій, адже окупанти планували новий наступ. Також вдалося значно поповнити обмінний фонд.

Зеленський зазначив, що лише так можна примусити Росію до справедливого миру. Він додав, що Курська операція не дала можливості захопити Сумську область та послабити позиції України на майбутніх переговорах.

Україна здивувала весь світ Курською операцією та знову привернула увагу інших країн до війни, яку розпочала Росія. Вона триває донині, проте тепер РФ ще й залучила солдатів із Північної Кореї через нестачу особового складу.

Армія КНДР уже бере участь у боях проти українських воїнів та встигла зазнати значних втрат на території Росії. Операція ЗСУ триває дотепер, тому увага світу найближчим часом може бути знову прикута до Курської області.

Курська операція показала даремність побоювань партнерів України щодо можливої ескалації та водночас продемонструвала, що заявлені Росією “червоні лінії” насправді є вигаданими.

За 1 000 днів повномасштабної війни Росії в Україні весь світ об’єднався заради миру та безпеки на Європейському континенті. Ніхто не знає, що чекає на українців попереду, проте важливо, що їхню потужність побачили всі.

Україна вірить у власну перемогу над Росією. Хоча поки ніхто не знає, коли це станеться, проте країна вже на цьому шляху.