25 вересня – святого Сергія Радонезького. Що слід зробити кожному християнину в цей день

Війна

25 вересня – святого Сергія Радонезького. Що слід зробити кожному християнину в цей день

25 вересня, православний світ вшановує пам’ять святого Сергія Радонезького

Він народився у 14 столітті в родині благочестивих та заможних бояр. Від самого народження немовля дивувало своїх батьків, через те, що кожну середу та п’ятницю воно не споживало молока матері, що навколишні порівнювали з постом.

В 7 років Сергій почав навчатися разом зі своїми двома братами, але він відставав в навчанні. Батьки лаяли за це його, вчителя карали, а друзі знущалися з нього. Тоді Сергій Радонезький почав від щирого серця молитися, щоб Господь подарував йому хист до навчання.

В процесі побутових справ, батько попрохав Сергія піти за кіньми на пасовище й по дорозі йому явився Янгол Господній у вигляді святого. Він заговорив з Сергієм та проголосив, що віднині він вмітиме читати та розуміти грамоту краще за своїх одноліток.

Відтоді Сергій Радонезький не минав не одного Богослужіння та з легкістю освоював нові книги. З особливою любов’ю та старанністю він поглиблювався в молитву. Ще в дитячі роки Сергій вирішив дотримуватися посту й не споживати нічого кожну середу та п’ятницю, а в інші дні насичуватися лише хлібом з водою.

Доживши до літнього віку, священнослужитель Сергій Радонезький відчув свою смерть за пів року до неї та поставив на своє місце наступника преподобного святого Никона.

До сьогоднішнього дня, мощі преподобного Сергія Радонезького творять дива та допомагають людям отримати зцілення від своїх душевних й тілесних недуг.

На передовій поліг 52-річний нацгвардієць Петро Ткачівський. “Любі, мушу всіх вас захищати
В останню мить воїн рятував поранених побратимів.
У мирному житті Петро Ткачівський був пластуном, громадським і церковним активістом, дідусем трьох онуків, бджолярем, вправно ремонтував…

Росіяни в6uлu жінку і дuтuнy в Нікополі: 0куnантu скерували дрон-kаміkад3e на цивільне авто
Дрон атакував авто, у якому їхала сім’я / Національної поліції
Інша дитина та її батько були поранені.

– Як хочеш тут жити, то картоплю копай, коли я скажу! – Я завжди допомагала свекрусі, та цьогоріч вона мене дістала
Я ніколи не збиралась жити зі свекрухою, та обставини так склалися. Коли мій Захар на війну пішов – сказав мені:

Залишити відповідь