У суботу, 28 грудня, Львів попрощається з трьома військовослужбовцями, які боронили Україну від російських окупантів. Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі мерії.

Львів’ян закликають долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.

Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Поховають захисників на Личаківському кладовищі.

Біографічні довідки захисників

Мар’ян Продан (20.08.1973 – 13.03.2024) був уродженцем міста Сторожинець Чернівецької області. Навчався у Сторожинецькій гімназії №2 Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області. Здобув професію вчителя фізичної культури в одному з професійно-технічних училищ Чернівців.

На початку 90-х років вступив на строкову військову службу до складу колишнього 300-го Чернівецького окремого гвардійського механізованого Будапештського полку, згодом підписав контракт зі Збройними Силами. У 2000-х роках переїхав до Львова, впродовж життя змінив кілька місць проживання. Захоплювався футболом, був затятим уболівальником футбольного клубу «Динамо».

У 2014-2016 роках виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у лавах 19-го полку охорони громадського порядку, 18-ї Слов’янської бригади та інших підрозділів Національної гвардії України.

З перших місяців повномасштабного вторгнення рф став на захист України до складу 12-го окремого батальйону Центрального оперативно-територіального об’єднання НГУ.

У Мар’яна Продана залишилися діти.

Павло Фоменко (19.04.1988 – 07.12.2024) був уродженцем міста Авдіївка Донецької області. Навчався в Авдіївській загальноосвітній школі І-II ступенів № 1. Далі здобув освіту у Професійно-технічному училищі №67 у Донецьку.

Працював монтажником на Приватному підприємстві «Матрікс М», згодом – у ліфтовому господарстві. Захоплювався музикою та фільмами, за словами близьких, був дуже чуйним і добрим, любив життя та людей, був винятково вірним другом та завжди намагався усім допомогти.

З початком повномасштабного вторгнення російської федерації відправив рідних з міста, а сам залишився в Авдіївці. Двічі отримував поранення на вулицях міста, у листопаді 2023 році був евакуйований до Львова. Проходив лікування у лікарні святого Пантелеймона, згодом – у лікарні м. Мостиська.

Виписавшись із лікарні, у травні 2024 року добровільно доєднався до лав Збройних Сил України. Проходив військову службу на Сумщині у складі військової частини А4576 на посаді старшого навідника механізованої роти. Впродовж певного періоду виконував бойові завдання на Курському напрямку.

У Павла Фоменка залишилася мама.

Ігор Кухта (21.01.1974 – 21.12.2024) був уродженцем села Гутисько-Тур’янське Львівської області. Навчався у колишній Середній загальноосвітній школі №64 I-III ступенів м. Львова (сьогодні – Ліцей «Гроно» Львівської міської ради). Згодом здобув професійно-технічну освіту у Львові.

Після завершення навчання працював у Закритому акціонерному товаристві «Львівський керамічний завод», а надалі – у будівельній сфері. За словами близьких, був надзвичайно доброю та приязною людиною. У вільний час захоплювався рибальством та грибництвом, цікавився історією і багато читав.

Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації став на оборону держави до складу 5-ї окремої танкової бригади 11-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України.

В Ігоря Кухти залишилися мама, сестра, племінник, племінниця з сімʼєю, дядько з родиною, двоюрідні сестри із сімʼями, велика родина, сусіди та багато друзів.

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.