У Києві розгорнувся скандал навколо дій екстреної медичної допомоги після розповіді місцевого жителя, який отримав тяжке поранення під час російського обстрілу. Чоловік стверджує, що після звернення до служби «103» почув рекомендацію чекати завершення повітряної тривоги. Про це йдеться у сюжеті кореспондента ТСН Івана Воробйова.

Киянин Юрій Терещук продемонстрував журналістам уламок шрапнелі, який влучив у нього під час атаки. За його словами, боєприпас розірвався неподалік будинку, після чого уламки пробили вікно та залетіли до помешкання. Чоловік розповідає, що прокинувся від гучного звуку та спалаху й намагався перейти до безпечнішого місця в квартирі, однак вибухова хвиля миттєво збила його з ніг.

Тоді ж він відчув сильний удар у живіт. Побачивши кровотечу, Юрій самостійно затиснув рану підручними засобами та почав телефонувати до екстреної служби.

«На перший мій виклик туди взагалі не було жодної відповіді, телефон просто мовчав. Коли я набрав швидку повторно, диспетчер нарешті взяла слухавку. Я пояснив ситуацію, благав негайно надіслати бригаду, бо стікаю кров’ю. На що мені холодно відповіли: «Ваш виклик прийнятий, але очікуйте на відбій повітряної тривоги»», — розповів Терещук.

Після цього чоловік звернувся також до приватної клініки «Добробут». Там його виклик зареєстрували, але повідомили, що рішення про виїзд бригади під час обстрілу ухвалюватимуть самі медики. Згодом йому зателефонували з державної служби екстреної допомоги та повідомили, що бригада вже прямує на виклик. Також виїхала і приватна швидка.

Першими на місце прибули медики державної служби. Вони надали необхідну допомогу, зупинили кровотечу та транспортували чоловіка до автомобіля приватної клініки для подальшої госпіталізації. Сам потерпілий, який раніше працював у медицині, вважає, що рішення про виїзд було ухвалене завдяки особистій відповідальності працівників.

Чинне законодавство передбачає розподіл усіх звернень до служби «103» на чотири категорії: критичні, екстрені, неекстрені та непрофільні. Найвищий пріоритет мають критичні та екстрені виклики, до яких належать тяжкі травми, поранення, інфаркти, інсульти, пологи та значні кровотечі.

Поранення Юрія Терещука належало саме до категорії екстрених випадків. Водночас законодавство також містить норми щодо безпеки самих працівників екстреної медичної допомоги.

Завідувачка відділення екстреної медичної допомоги №1 Києва Ольга Богдан пояснила, що виклики під час повітряних атак продовжують прийматися, а бригади здійснюють виїзди навіть під час тривог. Однак за наявності безпосередньої загрози для життя медиків вони мають право подбати про власну безпеку.

«Виклики під час атак приймаються в обов’язковому порядку, і бригади все одно виїжджають. Ми не чекаємо відбою, робота триває. Проте, якщо є пряма загроза життю самих медиків, згідно із Законом України «Про екстрену медичну допомогу», вони зобов’язані насамперед подбати про власну безпеку. Якщо під час руху починається щільний обстріл, машина має право перечекати небезпеку в найближчому укритті, і лише потім продовжувати рух далі. Враховуючи конкретну тактичну ситуацію на дорозі, керівник бригади самостійно приймає рішення — безпечно зараз їхати чи ні», — зазначила вона.

У службі екстреної допомоги визнають, що під час війни медики змушені балансувати між необхідністю рятувати пацієнтів і власною безпекою. З одного боку, вони залишаються цивільними працівниками, яких не можна примушувати наражати себе на смертельну небезпеку. З іншого — їхні професійні обов’язки вимагають максимально швидкого реагування на критичні виклики.

У випадках, коли на місці надзвичайної події є велика кількість постраждалих, робота організовується за окремим алгоритмом. Перша бригада, що прибуває на локацію, виконує функції медичного координатора та взаємодіє з рятувальниками під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

У Державному центрі екстреної медичної допомоги наголошують, що сама по собі повітряна тривога не є підставою для припинення виїздів бригад. Медики, які працюють в умовах воєнного стану, забезпечені касками та бронежилетами. Крім того, у прифронтових регіонах триває робота над розширенням парку броньованих автомобілів швидкої допомоги.

Юрій Терещук зазначає, що не має претензій до працівників екстреної медичної допомоги, які зрештою прибули на виклик і надали йому допомогу. Водночас він переконаний, що підходи до роботи медиків у воєнних умовах потребують додаткового врегулювання на законодавчому рівні.

У Міністерстві охорони здоров’я вже повідомили про плани створення спеціалізованих бригад медицини катастроф. Передбачається, що їх комплектуватимуть фахівцями, які пройдуть окрему підготовку та атестацію.

Такі підрозділи матимуть статус, наближений до рятувальних служб ДСНС, і працюватимуть безпосередньо на місцях надзвичайних подій та обстрілів. До їхнього складу планують залучати, зокрема, колишніх військових парамедиків, які мають досвід роботи в бойових умовах.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що навколо Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги (БСП) розгорівся масштабний скандал. Через численні скарги військових, їхніх родин та волонтерів на неналежне лікування та системні порушення, Департамент охорони здоров’я КМДА розпочав офіційне службове розслідування.

Читайте також: Годинами лежав у калюжі крові: гучний скандал із пораненим бійцем у київській лікарні оголив мільйонні оборудки керівництва

Фото: Freepik

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.