Журналісти виявили множинні зв’язки судді Господарського суду Києва Леоніда Омельченка з компаніями, що мають відношення до його колишніх російських партнерів. Одне з рішень, ухвалених ним, завдало державі збитків у розмірі 131 мільйон гривень.
Детальніше в сюжеті Марії Винниченко.
Суддя Омельченко опинився в епіцентрі розслідування, яке демонструє його давні бізнес-зв’язки з громадянами РФ. У 90-х роках він був партнером у компаніях, заснованих разом з Євсєєвим і Ткаченком — російськими підприємцями. Згодом їх імена знову з’явилися в справах, які розглядав Омельченко.
За даними архівів, у 2001 році Омельченко став одним з учасників ТОВ “Вестінвест”, де також фігурував громадянин РФ Михайло Євсєєв. Пізніше обидва передали свої частки іншому російському підприємцю — Євгену Горячеву. Це не єдина компанія, де вони пересікалися. У 1997 році Омельченко та Ткаченко вже були співзасновниками ЗАТ “Нафтопродукти”, до складу засновників котрої входив і Євсєєв в інший період.
Після завершення бізнесу Омельченко створив юридичну фірму “Ю.Ф.” і з 2009 року почав свою кар’єру судді. У цей же час його колишні партнери активізували свої ділові проекти. У 2011 році Євсєєв і Ткаченко стали частиною бельгійської компанії Alcor Securities.
Серед директорів Alcor Securities — Вадим Васильєв, колишній заступник голови Фонду держмайна, який також є головою Асоціації “Космос”, що об’єднує компанії космічної галузі в Україні.
Компанія Alcor Securities володіє декількома підприємствами в Україні, зокрема АТ “Елміз”, АТ “Космічні системи” та АТ “Крокурс”, які мають тісний зв’язок з ТОВ “Вестінвест”. Зокрема, “Вестінвест” брав участь у заснування АТ “Космічні системи” та “Крокурс”.
Однією з суттєвих справ стала затримка штрафу в 131 мільйон гривень, накладеного на компанію “Курс”, засновану у 2017 році, котра також вела бізнес через “Вестінвест”. Це призвело до фактичного банкрутства компанії, а держава стала основним кредитором, через що справа пішла в суд.
У 2023 році Омельченко отримав цю справу до розгляду і скасував штраф, посилаючись на порушення з боку Держекспортконтролю. Це рішення змінило статус держави в справі про банкрутство.
З ухвали суду: “Позовну заяву ПрАТ “Науково-виробничий комплекс “Курс” до Державної служби експортного контролю про визнання протиправними та скасування рішень суб`єкта владних повноважень — задовольнити”.
Однак “Курс” не є єдиною компанією, де зафіксовані зв’язки з проблемними справами. Інша справа стосується ПрАТ “Енергетичний завод Енергетик”, одним зі співвласників якого є вже знайома бельгійська компанія, пов’язана з тими ж Євсєєвим і Ткаченком.
На слуханнях адвокат ТОВ “Вардингс” Даніїл Снісаренко зазначив зв’язок судді з бізнесменами, котрі є реальними бенефіціарами в компанії.
Суддя Омельченко заперечив будь-яку причетність до компанії.
Суддя, партнери й конфлікт інтересів
Омельченко заявив, що ухвали його колег вказали, хто є бенефіціарами, і там немає ані Євсєєва, ані Ткаченка. Він також закликав журналістів самостійно ознайомитися з матеріалами.
Водночас журналісти дослідили два документи з ухвалами суддів Івченка та Головіної, які не побачили підстав для відводу Омельченка. Однак цікаво, що сам суддя Омельченко спочатку розглянув заяву про свій відвід і сам визнав, що серед бенефіціарів немає громадян РФ.
Крім того, юристка Юлія Амірова, яка представляла компанії “Курс” та “Енергетик”, працювала раніше в юридичній фірмі Омельченка.
Ця мережа зв’язків між бізнесом у 90-х, юридичною діяльністю, компаніями з російським капіталом і теперішніми судовими справами викликає численні запитання. Чи може суддя, у минулому співпрацюючий з фігурантами справ, бути об’єктивним? Чи можуть “збіги” пояснити зміну вирішення справ на багатомільйонні суми?
Журналісти були присутні на судових засіданнях, ретельно проаналізували документи та позиції сторін. Історія на цьому не закінчується, оскільки Омельченко запросив журналістів на наступне слухання, де можливо проллється додаткове світло на роботу українського правосуддя.
