Столиця України може увійти в майбутній опалювальний сезон із незавершеними проєктами децентралізації та дефіцитом аварійних резервів тепла для житлових масивів. Попри те, що місто вже виділило необхідне фінансування на закупівлю додаткового обладнання, офіційні контракти з підрядниками на постачання та монтаж нових котелень досі не підписані. Про це в етері телеканалу Апостроф заявив президент Теплоенергетичного кластеру України Анатолій Корж.

Експерт підкреслив, що хоча влада Києва має чітке розуміння викликів та досвід проходження попередніх воєнних зим, фактор часу грає проти столиці — провести повну модернізацію гігантської системи тепломереж за літні місяці, що залишилися, фізично неможливо.

Головна стратегія підготовки до зими 2026–2027 років полягає у відході від радянської моделі опалення, яка зав’язана на великі теплоелектроцентралі (ТЕЦ). Повністю захистити такі масштабні об’єкти від прямих ударів російських ракет надзвичайно складно. Самим тому акцент переноситься на створення розгалуженої мережі малих, мобільних котелень:

• Швидка заміна: невеликі за потужністю та вартістю об’єкти не є пріоритетною ціллю для ворога, а в разі пошкодження їх можна оперативно замінити новими модулями;
• Наявність укриттів: усі нові інфраструктурні рішення у вигляді мінікотелень, які зараз проектуються для міста, будуються безпосередньо із захисними укриттями для обладнання та персоналу.

«Без електроенергії можна прожити, а без тепла люди замерзають і змушені виїжджати. Ворог це розуміє, тому удари будуть спрямовані саме на теплову інфраструктуру, яка є потужнішим дестабілізуючим фактором для мільйонного міста, ніж вимкнення світла», — наголосив Анатолій Корж.

Фахівці закликають киян не перекладати всю відповідальність на мерію, а готувати власні будинки самостійно. Теплоенергетичний кластер уже запропонував місцевій владі схему, за якою місто закуповує велику кількість аварійних мобільних котелень, а завдання житлових кооперативів — технічно підготувати внутрішні будинкові мережі до їхнього швидкого підключення.

Експерт сформував чек-лист невідкладних дій для громад:

1. Технічна адаптація: облаштувати в індивідуальних теплових пунктах (ІТП) будинку технічну можливість для підключення зовнішньої аварійної котельні;
2. Паливні резерви: сформувати внутрішні запаси альтернативного палива, зокрема дизельного пального для генераторів;
3. Енергоефективність: провести базове утеплення під’їздів, підвалів та ізоляцію внутрішніх трубопроводів для зменшення тепловтрат.

Він також додав, що наразі в Україні діють державні та муніципальні програми співфінансування, а також доступні кредитні механізми для ОСББ. Проте реалізацію проєктів часто гальмують внутрішні суперечки між сусідами та бюрократія. В умовах війни часу на тривалі дискусії немає, тому мешканцям радять уже зараз вимагати від голів своїх ОСББ звіт про готовність будинку до критичних зимових сценаріїв.

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що комунальні платежі залишаються однією з найболючіших фінансових тем для українців. На початок 2026 року загальна заборгованість населення за житлово-комунальні послуги вже перевищила 100 мільярдів гривень.

Читайте також: Від руїн до сучасної медицини: у Макарові відкрили оновлену лабораторію лікарні за підтримки ЄС

Фото: ілюстративне

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.