Після громадських слухань щодо подальшої реалізації проєкту Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності організатори оприлюднили роз’яснення щодо ухвалених рішень та подальших етапів роботи. Про це повідомили на ресурсах Національного музею Революції гідності.

Зазначається, що під час обговорень було підтримано три взаємопов’язані напрями, які мають забезпечити розвиток меморіального простору та відновлення музейного проєкту.

Перший напрям передбачає впорядкування території біля Екуменічної каплиці Архистратига Михаїла та Українських Новомучеників на Алеї Героїв Небесної Сотні. Йдеться про укріплення та облаштування каплиці, її підключення до інженерних мереж, а також коригування розташування відповідно до концепції майбутнього меморіалу. Окремо планується оновлення меморіальної композиції з портретами Героїв Небесної Сотні із заміною зношеної конструкції на нову з арт-бетону та упорядкування прилеглого простору для проведення пам’ятних заходів.

Другий проєкт стосується створення тимчасової меморіальної стели з білого граніту на ділянці за адресою Алея Героїв Небесної Сотні, 3. Вона має стати проміжним рішенням до зведення будівлі Національного музею Революції Гідності. Авторкою концепції визначено архітекторку Ірину Волинець, яка входила до команди-переможниці міжнародного архітектурного конкурсу 2017–2018 років.

Третій напрям передбачає відновлення проєктування будівлі музею відповідно до результатів згаданого конкурсу. Роботи були розпочаті у 2021 році, однак призупинені після початку повномасштабного вторгнення. Тепер їх планують відновити, а сам процес проєктування може тривати до двох років.

Згідно з оприлюдненими орієнтовними термінами, впорядкування простору біля каплиці планують завершити до листопада 2026 року, відкриття меморіальної стели — до травня 2027 року, а проєктування будівлі музею — у 2026–2028 роках.

У повідомленні також наголошується, що реалізація проєктів не передбачає повного державного фінансування: частину робіт фінансуватимуть релігійні організації та меценати, а також донорські структури. Державні кошти можуть бути залучені переважно на етапі проєктування музею.

Водночас у повідомленні підкреслюється, що меморіалізація подій Революції Гідності має стратегічне значення для суспільства та формування національної пам’яті, особливо в умовах повномасштабної війни.

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що від початку повномасштабного вторгнення у Києві зазнали руйнувань та пошкоджень понад 240 об’єктів культурної спадщини, при цьому поточний 2026 рік став найдраматичнішим для історичного обличчя столиці. Лише за перші місяці цього року постраждали 110 пам’яток, а внаслідок масованих ударів у травні значних руйнувань зазнав історичний центр Подолу.

Читайте також: Скандали з керівниками шкіл Київщини: час повертати конкурси на посади директорів?

Фото: Національний музей Революції гідності

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.