Київська міська державна адміністрація звернулася до Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України та Офісу Президента із пропозиціями, які мають забезпечити своєчасне виконання Комплексного плану стійкості територіальної громади міста Києва та підготовку столиці до наступного опалювального сезону. Про це повідомив виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв.

Петро Пантелеєв зазначив, що місто закликає на необхідності визначення державного фінансування для низки важливих проєктів, а також ухвалення рішень щодо спрощення закупівельних процедур. За відсутності таких кроків реалізація окремих заходів плану може відбутися із затримкою.

За його словами, уряд раніше погодив підхід до фінансування заходів Плану енергостійкості за принципом паритету — 50% коштів має надавати міський бюджет, ще 50% — державний. Однак наразі досі не визначено ані конкретних замовників, ані обсяги державної підтримки за окремими напрямами.

«Київ продовжує виконувати всі необхідні заходи, щоб належним чином підготуватися до нового опалювального сезону та реалізувати План енергостійкості. Водночас важливою частиною цієї роботи залишається участь держави — як у фінансовій, так і в організаційно-правовій площині, зважаючи на особливості столиці, масштаб та складність запланованих проєктів. Є питання, які потребують спільних рішень міста і держави. Передусім це стосується визначення джерел фінансування та механізмів, які дозволять швидше реалізовувати необхідні заходи», — зазначив Петро Пантелеєв.

Він нагадав, що Комплексний план стійкості територіальної громади Києва представили під час засідання Ради національної безпеки і оборони України 3 березня 2026 року. Київська міська державна адміністрація не отримувала повідомлень про його несхвалення чи зауважень до документа, тому роботи з його виконання розпочали одразу. У червні, врахувавши рішення уряду та необхідність визначити пріоритетні заходи на 2026 рік, до плану внесли відповідні корективи.

КМДА щомісяця звітує перед РНБО та Кабінетом Міністрів України щодо стану виконання Комплексного плану стійкості столиці. Під час робочих зустрічей на рівні уряду було погоджено модель фінансування заходів у співвідношенні 50% із міського бюджету та 50% із державного бюджету, а також спільну відповідальність за створення резервної системи теплопостачання Києва.

Відповідно до цих домовленостей столиця вже реалізує масштабні проєкти, спрямовані на відновлення пошкодженої інфраструктури та посилення енергетичної стійкості. Серед них — інженерно-технічний захист, розвиток когенерації, забезпечення резервного живлення систем водопостачання і водовідведення, а також створення розподіленої теплової генерації.

Загальна вартість проєктів, які реалізує місто, становить майже 23 млрд гривень. Це більше половини загальної вартості всіх заходів, передбачених Комплексним планом.

Окрім бюджетного фінансування, Київ працює над залученням міжнародних ресурсів. Зокрема, підготовлено кредитні угоди з Європейським банком реконструкції та розвитку та АТ «Ощадбанк» на загальну суму понад 5 млрд гривень.

Разом із тим кошти державного бюджету наразі передбачені лише за окремими напрямами — для інженерно-технічного захисту та розвитку розподіленої теплової генерації. Попри звернення до центральних органів влади, місто поки не отримало остаточно визначених напрямів і обсягів державного фінансування.

Петро Пантелеєв зазначив, що така ситуація ускладнює реалізацію одного з ключових завдань плану — створення резервної системи теплопостачання столиці через будівництво нових та модернізацію наявних джерел теплової енергії. За цих умов одним із можливих додаткових заходів резервування життєзабезпечення може стати встановлення генераторів у критичних районах житлової забудови за рахунок державного бюджету.

Ще одним проблемним питанням залишається відсутність рішень щодо спрощення процедур закупівель. Зокрема, йдеться про можливість змінювати істотні умови договорів після проходження експертизи проєктів, а також скасування вимог щодо локалізації. Це дозволило б застосовувати підхід «проєктуй — будуй», коли проєктування та будівельні роботи можуть виконуватися одночасно, що значно скоротить строки реалізації.

«Якщо найближчим часом ці питання не будуть врегульовані, виконати окремі заходи Комплексного плану стійкості у визначені терміни буде неможливо», — підкреслив Петро Пантелеєв.

КМДА вже направила до Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України та Офісу Президента лист із конкретними пропозиціями щодо вирішення зазначених питань.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що усі теплоелектроцентралі Києва, включно з пошкодженою Дарницькою ТЕЦ, планують підготувати до нового опалювального сезону. Вже зараз можна впевнено говорити про відновлення потужностей, які забезпечують теплопостачання столиці. Зокрема, Дарницька ТЕЦ (ТЕЦ-4), що зазнала руйнувань унаслідок російських атак, уже подає гарячу воду.

Читайте також: Енергетичний щит столиці: Київ створює дублюючу систему тепло- та енергопостачання, але потребує мільярдної допомоги держави

Фото: Freepik

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.