Спадщина «за заміщенням»: хто і коли може отримати частку замість померлого родича

Політика

Право на практиці

В українському законодавстві діє механізм спадкування за правом представлення, який дозволяє окремим категоріям родичів отримати частку спадщини замість померлого спадкоємця. Відповідна норма закріплена у статті 1266 Цивільного кодексу України.

5 Лип, 10:04

В українському законодавстві діє механізм спадкування за правом представлення, який дозволяє окремим категоріям родичів отримати частку спадщини замість померлого спадкоємця. Відповідна норма закріплена у статті 1266 Цивільного кодексу України. Про це повідомляють Економічні новини.

Йдеться про ситуації, коли спадкоємець помирає раніше або одночасно зі спадкодавцем. У такому разі його частка не зникає, а переходить до визначеного кола родичів. Важливо, що це не створює нового права на спадщину, а лише забезпечує юридичну «заміщувальну» процедуру: частка розподіляється між представниками померлого спадкоємця у рівних частинах.

До переліку осіб, які можуть скористатися правом представлення, належать онуки та правнуки спадкодавця, племінники й племінниці (у разі смерті братів чи сестер), а також двоюрідні брати й сестри — якщо йдеться про спадкування замість дядька або тітки. У окремих випадках, визначених судом, це право може поширюватися і на прабабусь та прадідів.

Окремо врегульовано питання усиновлення. Якщо суд зберіг юридичний зв’язок дитини з біологічними родичами, вона має право спадкувати за ними на рівні з іншими членами родини.

Водночас право представлення не застосовується у низці випадків. Зокрема, якщо спадщина розподілена за заповітом, цей механізм не діє. Також він втрачає силу, якщо спадкоємець за життя офіційно відмовився від спадщини або був позбавлений такого права за рішенням суду — наприклад, через протиправні дії щодо спадкодавця чи ухилення від обов’язків з його утримання.

Юристи наголошують: право представлення — це чітко регламентований інструмент, який дозволяє зберегти баланс спадкових прав у межах родини, але застосовується лише за визначених законом умов.

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, подільська окружна прокуратура міста Києва звернулася до суду з позовом, аби захистити одну з найвідоміших архітектурних споруд столиці — Житній ринок. Правоохоронці вимагають зобов’язати балансоутримувача будівлі нарешті виконати вимоги законодавства та підписати офіційний охоронний договір.

Читайте також: Понад 54 млн грн можливих збитків: посадовцю нацпарку «Білоозерський» оголосили підозру через незаконні рубки та використання земель

Фото:  «Київщина 24/7» 

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.

Залишити відповідь