На старовинних будинках Києва можна знайти сотні жіночих силуетів: від античних богинь і міфічних німф до величних каріатид. З нагоди Дня архітектури журналісти дослідили символіку та приховані змісти, які зодчі минулого залишили на європейських фасадах столиці. Традиція прикрашати споруди ліпниною та фігурами людей має сакральне коріння, але особливого розквіту вона набула на зламі XIX та XX століть під час київської «будівельної лихоманки». Про це повідомляє Вечірній Київ.

Тоді розкішний декор став маркетинговим інструментом, який допомагав домовласникам конкурувати за заможних орендарів і демонструвати свій статус.

Популярним елементом того часу стали каріатиди — жіночі постаті, що виконують роль опор. На прикладі будинку Михайла Іконнікова, садиби Лева Кучера, будинку Шампаньєра та колишнього «Палас-Готелю» можна простежити їхню еволюцію від строгої неоренесансної класики до емоційного модерну. Витончені жіночі фігури також прикрашають садибу Леоніда Родзянка та прибутковий будинок Якова Бєлаковського.

Не менш важливу роль відігравали маскарони — рельєфні обличчя на арках та вікнах. Найвідоміший із них прикрашає «Будинок удови, що плаче» на вулиці Лютеранській. За легендою, під час дощу з очей жінки течуть сльози, хоча насправді цей ефект зумовлено конструкцією стікання води по рельєфу, який, ймовірно, зображує міфічного птаха Гамаюна. Інші виразні маскарони з чіткими грецькими профілями прикрашають будинок Всеволода Демченка.

Поява конкретних античних сюжетів часто вказувала на престиж будівлі або світогляд її власника. Наприклад, фасад будинку Льва Гінзбурга прикрашають шість скульптур богинь, серед яких Афродіта, Деметра та Афіна з їхніми традиційними атрибутами. На будинку Ісая Ісерліса розміщено барельєф «Тріумф Фріни», а в київському Пасажі можна побачити панно з міфологічними сюжетами про Посейдона, Амура і Психею, Прометея, а також Афродіту та Гефеста. Завершує цей архітектурний літопис знаменитий «Будинок з химерами» Владислава Городецького, де скульптор Еліо Сала створив витончені барельєфи русалок і морських німф, які стали одним із найвиразніших зразків київського модерну.

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що у столичному кінотеатрі «Жовтень» стартував 23-й Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. Цьогоріч головною темою заходу стали «Прості конструкції» — дослідження базових речей, внутрішніх опор та солідарності, які допомагають українцям вистояти під тиском війни і які варто взяти із собою у майбутнє.

Читайте також: Закупили дизель із переплатою понад 62 млн грн: У Києві повідомили підозру екпосадовцю «Укргазвидобування»

Фото: Вечірній Київ

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.