Сигнали повітряної тривоги у разі загрози балістичних ударів іноді можуть надходити із запізненням або, навпаки, спрацьовувати без фактичного запуску ракети. Це пов’язано з особливостями роботи системи попередження та обмеженим часом реагування. Про це пояснив фахівець із радіотехнологій Сергій Бескрестнов.

За його словами, інформація про підготовку або запуск ракет надходить від міжнародних партнерів. Основним джерелом таких даних є супутникове спостереження, яке фіксує активність на пускових установках та сам факт запуску.

Водночас швидкість балістичних ракет суттєво обмежує час для реагування. Зокрема, до Києва ракета може долетіти всього за 2–4 хвилини. У таких умовах навіть незначні затримки в передачі або обробці інформації можуть призвести до того, що сигнал тривоги пролунає вже після вибуху.

Експерт наголошує, що жодна система не є бездоганною, тому технічні збої або затримки є неминучими.

Крім того, трапляються і хибні тривоги. Вони виникають тоді, коли супутники фіксують підготовчі дії на пускових установках, однак сам запуск ракети зрештою не відбувається.

Таким чином, як запізнення сигналів, так і їхнє спрацювання без реальної загрози є наслідком специфіки роботи систем раннього попередження та обмеженого часу на ухвалення рішень.

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що під час останньої масованої атаки на Київ українським силам протиповітряної оборони не вдалося перехопити жодної балістичної ракети, а також шість ракет «Циркон». Однією з причин є дефіцит ракет до зенітних ракетних комплексів Patriot.

Читайте також: 310 кущів конопель і «лабораторія» в орендованому приміщенні: на Вишгородщині затримали 27-річного вирощувача канабісу

Фото: «Київщина 24/7»

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.