Факультет менеджменту: сучасна освіта для сучасних викликів

У Львівському націонаветеринарнльному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Ґжицького одразу по закінченні минулого навчального року відбулися зміни серед керівників одного з навчальних напрямків.

Факультет менеджменту, бізнесу та публічного адміністрування очолив доцент, кандидат економічних наук Ярослав Березівський.

У нашому інтерв’ю він окреслив головні завдання розвитку факультету, плани відновлення міжнародної співпраці, створення потужної наукової школи та нові можливості для студентів – від грантів і партнерства з бізнесом до спільних проєктів і практичного досвіду.

– Яким ви бачите розвиток факультету ? Які головні завдання ставите для себе ?

– Головна мета і завдання зробити так, щоб факультет був впізнаваним, на початок, у західному регіоні. Ми прагнемо забезпечити високу якість освіти, працюємо над тим, щоб викладачі були задоволені умовами праці й мали можливість брати участь у наукових проєктах, підвищуючи свій потенціал.

Міністерство сьогодні створює для цього можливості і ми можемо самі напрацьовувати результати. Важливо, щоб викладачі йшли на роботу із задоволенням, а студенти отримували якісну освіту і що нині важливо, мали з викладачами партнерську комунікацію.

Ми хочемо розвивати академічну мобільність, щоб студенти могли побачити як працює економіка й освіта в Європі та навіть на інших континентах.

Міжнародна співпраця через об’єктивні причини в останній час була обмежена, але ми прагнемо її відновити й покращити.

Важливим напрямом є підсилення наукової роботи, щоб мати високу атестаційну оцінку від міністерства, що сприятиме здобуттям державних і міжнародних проєктів, покращенню матеріальної бази та підвищенню мотивації колективу.

Крім того, ми працюємо над можливістю отримання подвійних дипломів у співпраці з європейськими, американськими та азійськими університетами. Це дасть нашим студентам можливість отримати диплом міжнародного зразка й значно підвищить їхню конкурентоспроможність на ринку праці, а це про вектор сталості національної економіки.

– Управлінська освіта швидко змінюється під впливом нових технологій і ринку праці. Як факультет реагує на ці виклики ?

– Ми постійно переглядаємо освітні програми й обговорюємо їх із практиками. Хочемо створити раду стейкхолдерів факультету, щоб відчувати потреби ринку праці й швидко реагувати на них. Регулярно оновлюємо освітні компоненти та вибіркові дисципліни, щоб бути в тренді і на запит громади.

– Чи є напрями діяльності факультету, які Ви плануєте суттєво оновити або розвинути найближчим часом ?

– Ми довго працювали над освітніми програмами, тому кардинально нових найближчим часом відкривати не плануємо. Натомість будемо зміцнювати вже існуючі. Наприклад, програму «Маркетинг та бізнес-аналітика» ми вдосконалили, додавши бізнес-аналітику, бо це актуально й цікаво студентам.

Програму «Туристична діяльність та гостинність» ми розширили, щоб охопити весь спектр туристичних послуг, адже навіть у воєнний час туризм має перспективи.

Також розвиваємо «Менеджмент та бізнес-адміністрування», де додали актуальні компоненти до освітньої програми й нову програму «Фіскальне та митне адміністрування», яка вже зацікавила абітурієнтів. Загалом ми плануємо вдосконалювати всі програми, додаючи дисципліни, що відповідають сучасним трендам і будуть стратегічно важливими через 4-5-10 років.

– Практична складова освіти сьогодні має велике значення. Які кроки ваш факультет планує зробити для розвитку співпраці з бізнесом, органами влади, партнерами? Чи вже є ідеї або домовленості у цьому напрямку ?

– У нас уже є ряд договорів із бізнесом та територіальними громадами, але ми плануємо суттєво їх розширювати. Це є у моїй стратегії як декана: створити раду стейкхолдерів факультету, щоб люди команди кожної освітньої програми залучали практиків. Коли ми об’єднаємо їх у спільну раду, кількість партнерів зросте, і всі відповідальні за програми зможуть користуватися цією великою базою. Це означатиме нові місця практики для студентів, нові контакти, ідеї та бачення.

Ми вже маємо потужних стейкхолдерів: ветеранський бізнес, «Галицька свіжина», «Сімі», «Лімо». Співпрацюємо з внутрішньо переміщеними особами, які отримували гранти й ділилися досвідом зі студентами. Це унікально, адже вони показують, які гранти можна брати й як їх реалізовувати. Ми хочемо посилити співпрацю з ними, щоб студенти могли допомагати у створенні бізнесу й отримувати практичні навички.

Нашими партнерами стають і підприємства, що розвиваються, наприклад, «Красне Брук». Також ми співпрацюємо з ІТ-компаніями: їхні працівники діляться досвідом у сфері технологій, а від нас отримують фокус групи, експертні прогнози і алгоритми – як представляти й реалізовувати свої продукти. Є співпраця з UKEESS Software House, Дмитром Крігером – технолог і підприємець, орієнтований на зростання, який працює на перетині продукту, маркетингу та даних. Він є співзасновником і головним директором з розвитку Raisi у США: проводить лекції для студентів, веде онлайн гостьові лекції, де ділиться практичним досвідом.

До речі, Дмитро наш випускник. Активно бере участь і у конференціях і воркшопах, які ми організовуємо.

– Які нові можливості для студентів Ви хотіли б створити – у навчанні, науковій діяльності, побуті ?

– У навчанні ми хочемо зробити старт максимально практичним: запроваджуємо два ввідні тижні на початку семестру, які будуть присвячені лише практичним кейсам. Це дозволить студентам одразу відчути реальний ритм роботи – у форматі воркшопів, гостьових лекцій і спільних занять викладачів із практиками. Такий тандем дає живий досвід і мотивує з перших днів брати активну участь у навчальному процесі.

У науковій діяльності ми ставимо акцент на участь студентів у міжнародних проєктах, програмах мобільності та грантових ініціативах. Це дає можливість працювати з актуальними проблемами економіки й бізнесу та знайомитися з досвідом інших країн. Ми також прагнемо, щоб студенти долучалися до досліджень, які мають прикладне значення для громади й підприємств.

У студентському побуті важливим є розвиток соціальних ініціатив. Уже стало традицією, що студенти виготовляють композиції з верби й продають їх, а кошти передають на потреби ЗСУ. Це приклад того як навчання поєднується з громадською діяльністю, виховує соціальну відповідальність і формує відчуття причетності до важливих процесів у суспільстві.

Загалом ми прагнемо створити середовище, де студент не просто здобуває знання, а й відчуває себе частиною спільноти, має можливість розвиватися професійно й особисто, і бачить, що його робота має реальне значення.

– Зараз абітурієнти обирають університети, куди подаватимуть заявки. Якими є головні переваги та особливості вашого факультету для майбутніх вступників?

– Наша сила в тому, що ми забезпечуємо базу для багатьох інших спеціальностей. У будівництві, інженерії, маркетингу, ветеринарії, сільському господарстві – всюди потрібні менеджмент, маркетинг, фінанси, економіка, туризм. Ми можемо дати основу для всіх цих напрямів.

Наш факультет розташований у центрі Львова. Студенти, йдучи на пари, проходять повз банки, кав’ярні, пекарні, копіцентри, ветеринарну клініку – тобто бачать активний бізнес, у якому можуть працювати. Поруч гуртожитки і інші університети.

Це створює конкурентне середовище й водночас зручність: студенти економлять час і гроші на транспорті. Дехто вважає, що концентрація університетів у центрі – слабкість, але ми бачимо це як перевагу. Бути серед інших означає постійно вдосконалюватися.

Ми маємо сильну комунікацію з випускниками, які стали бізнесменами й роботодавцями. Вони довіряють нам і беруть студентів «з рук у руки», знаючи, що ми передаємо їм підготовлених людей і несемо відповідальність за рекомендації. Також студент на нашому факультеті знає, що він головний стейкхолдер і у кожному підрозділі усі почують його.

Ми маємо власні лабораторії і у серпні відкриваємо консультаційний центр для бізнесу, тісно співпрацюємо з великим, ветеранським і релокованим бізнесом. Це велика перевага.

– Як Ви підтримаєте студентів у їхньому професійному та особистісному розвитку протягом навчання?

– Для нас важливо не лише дати студентам знання, а й створити дружню атмосферу, де вони відчувають підтримку викладачів і керівництва. Ми прагнемо, щоб кожен студент знав: його думку почують, його проблеми не залишаться без уваги. Я особисто завжди намагаюся знайти час для кожного – питаю, як справи, чим можу допомогти, і підтримую відкритий діалог. Це формує довіру й відчуття, що факультет – це спільнота, де викладачі й студенти працюють разом.

У професійному розвитку ми постійно оновлюємо освітні програми, залучаємо практиків, організовуємо гостьові лекції, воркшопи й стажування. Це дає студентам можливість одразу застосовувати знання на практиці.

У науковій сфері ми підтримуємо участь у грантових програмах, міжнародних проєктах і академічній мобільності. Це відкриває нові горизонти й дозволяє студентам бачити, як їхня робота може мати значення не лише в Україні, а й у світі.

Загалом ми хочемо, щоб студент відчував себе частиною дружньої команди, де викладачі й керівництво завжди поруч, готові підтримати і професійно, і особисто. Також важливо, щоб випускник завжди хотів підтримати університет у різних проєктах фандрайзингу.

– Роль вашого факультету в розвитку університету ?

– Наш факультет має вагомий вплив на університетське життя. По-перше, ми забезпечуємо значну частину фінансової складової університету, адже велика кількість наших студентів навчається за контрактом. Це дає університету стабільність і можливість розвиватися.

По-друге, ми активно беремо участь у соціальних проєктах, організовуємо конференції, запрошуємо відомих науковців, громадських діячів та бізнесменів. Це робить наш факультет видимим і впливовим серед інших. Ми формуємо імідж університету як відкритого до громади, сучасного й конкурентного. Тому роль факультету менеджменту – не лише освітня, а й стратегічна. Ми підсилюємо університет у фінансовому, науковому та соціальному векторах.

– Чи бачите Ви перспективу у співпраці вашого факультету з іншими? Які спільні проєкти чи заняття могли б бути корисними для студентів?

– Так, ми постійно співпрацюємо з іншими факультетами – обмінюємося досвідом, проводимо спільні заходи, розробляємо економічні моделі та управлінські рішення.

Є й конкуренція з факультетом, де є схожі спеціальності, але це здорова конкуренція, яка мотивує нас розвиватися. Ми запрошуємо один одного на захисти аспірантів, наукові заходи, рецензування і це підсилює обидві сторони.

Зараз університет проходить реструктуризацію, об’єднує наші кампуси, і це відкриває нові можливості для співпраць. Ми бачимо перспективу у створенні спільних проєктів із біотехнологами, агрономами, індженерами, ветеринарами,  іншими факультетами – щоб студенти отримували міждисциплінарний досвід і могли застосовувати наші знання в різних сферах.

– Що для Вас означає бути деканом саме цього факультету і яких результатів Ви прагнете досягти на цій посаді?

– Для мене це насамперед велика відповідальність і водночас велика честь. Я відчуваю, що відповідаю за кожного викладача й студента, за їхній комфорт, безпеку, розвиток і майбутнє. Це не лише адміністративна посада – це щоденна робота з людьми, які довіряють тобі свої плани й очікування. І я хочу, щоб вони відчували: декан поруч із ними, а не над ними.

Мені важливо дати факультету щось більше, ніж звіти чи формальні показники. Хочу, щоб про наш факультет говорили як про місце, де створено потужну наукову школу, яка продовжує традиції університету й водночас відкриває нові горизонти.

Мрію про тісну співпрацю з бізнесом, щоб компанії приходили й пропонували нові програми, підтримували студентів грантами та стипендіями. Зацікавлений у тому, щоб наші викладачі й випускники разом створювали спільні бізнеси, які дають студентам практику, а викладачам нові можливості для реалізації ідей.

Але найбільше для мене важлива атмосфера довіри й відкритості. Студенти можуть прийти до декана з будь-якою ідеєю чи проблемою. Ми разом беремо участь у соціальних проєктах, волонтерстві, підтримуємо військових – і це формує середовище, де кожен відчуває себе частиною великої спільноти.

 

Розмовляла Марія Ковалів.

Фото авторки

Читайте також: Які секрети приховують стіни музею Львівського університету