У Києві продовжують будувати підземні школи як частину системи цивільного захисту, однак їхня кількість і темпи введення в експлуатацію поки не відповідають потребам міста. Попри сотні мільйонів гривень витрат, значна частина нових укриттів досі не доступна для мешканців. Про це пише LB.ua.

Минуло вже понад чотири роки від початку повномасштабної війни, однак Київ досі не має достатньої кількості укриттів, здатних забезпечити безпеку всіх мешканців. Основний шлях, яким міська влада збільшує фонд захисних споруд, — переобладнання вже існуючих підвальних приміщень. Після ремонту, облаштування вентиляції, аварійного виходу та встановлення необхідного обладнання звичайні підвали отримують статус найпростіших укриттів.

Водночас нові захисні споруди зводять переважно у форматі так званих підземних шкіл. Йдеться про споруди подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційного укриття (ПРУ), які будують безпосередньо на території навчальних закладів — найчастіше на місці стадіонів або спортивних майданчиків.

Такі об’єкти фактично дублюють функціональність школи чи дитячого садка. Усередині облаштовують навчальні кабінети, кімнати відпочинку, санітарні приміщення, кухні, автономну вентиляцію, резервне електроживлення та інші системи, необхідні для тривалого перебування людей. Як правило, місткість укриття відповідає кількості учнів або вихованців закладу.

Першими масштабно будувати підземні школи почали у прифронтових регіонах, зокрема в Харкові та Запоріжжі. Там такі споруди використовують не лише під час повітряних тривог, а й для повноцінного навчального процесу, адже через постійні російські обстріли діти роками не мали можливості відвідувати звичайні школи.

Київ і Київська область також запустили власні проєкти зі спорудження ПРУ для закладів освіти. Передусім вони призначені для тих шкіл і дитсадків, які не мали власних укриттів, а конструкція будівель не дозволяла облаштувати їх у підвальних приміщеннях. Через це частина дитсадків була змушена розподіляти вихованців між іншими закладами, а школи — переходити на дистанційне навчання або користуватися сторонніми укриттями.

Ще два роки тому LB.ua розповідав, як це відбувалося на практиці. Під час повітряних тривог школярі змушені були залишати свої навчальні заклади та бігти до найближчих станцій метро, закладів культури чи навіть церков. У деяких випадках саме в цей час над містом уже працювала протиповітряна оборона, збиваючи балістичні ракети.

На початку 2024 року столична влада офіційно розпочала програму будівництва підземних споруд із властивостями протирадіаційних укриттів. Перші тендери на їх проєктування оголосили ще наприкінці 2023-го та на початку 2024 року. Планувалося, що перші готові об’єкти введуть в експлуатацію вже до кінця 2024-го. Тим більше, що в Харкові та місті Українка аналогічні споруди зводили приблизно за шість-вісім місяців.

Який результат має Київ

У липні 2026 року Департамент освіти і науки КМДА повідомив LB.ua, що за цей час у столиці завершили будівництво дев’яти протирадіаційних укриттів: двох для дитячих садків і семи для шкіл. Загалом же в міській програмі на 2024–2026 роки передбачене фінансування для спорудження таких об’єктів у 44 навчальних закладах.

Для міста масштабу Києва ця цифра не виглядає значною — фактично йдеться приблизно про кожну десяту школу. Водночас кожне таке укриття розраховане на кілька сотень людей, а окремі можуть прийняти до тисячі осіб, тому їхнє будівництво могло б суттєво посилити систему цивільного захисту.

Передбачається, що поза навчальним процесом шкільні укриття використовуватимуть і мешканці прилеглих районів. Це особливо важливо для тих частин столиці, де сьогодні бракує місць у захисних спорудах.

Водночас така можливість стосується лише шкіл. Відповідно до Закону «Про дошкільну освіту», який набув чинності у 2025 році, укриття дитячих садків можуть використовувати лише вихованці та персонал закладів.

Скільки коштують нові укриття

Будівництво підземних споруд потребує значних бюджетних витрат. Дані системи Prozorro свідчать, що за останні три роки вартість таких проєктів помітно зросла. Якщо спочатку будівництво одного ПРУ оцінювали у 40–80 млн грн, то нині великі об’єкти коштують уже 200–300 млн грн.

Таке зростання пояснюють складністю робіт. Фактично йдеться про спорудження повноцінної будівлі під землею з усіма необхідними інженерними мережами, автономним електроживленням, системами вентиляції, опалення та повним облаштуванням навчального простору.

Найбільші столичні укриття розраховані на 800–1000 осіб, що також суттєво впливає на їхню вартість.

У червні мер Києва Віталій Кличко відвідав одне з таких укриттів, збудоване при ліцеї у Шевченківському районі. Площа підземної споруди становить 1300 квадратних метрів, а одночасно вона може прийняти 636 людей. Усередині облаштовані сучасні навчальні кабінети та зони відпочинку. Саме там міський голова провів робочу нараду з керівниками районів та освітянами.

Тоді Кличко заявив, що через відсутність власного укриття ліцей від початку повномасштабного вторгнення працював дистанційно, а після завершення будівництва ПРУ заклад зможе повернутися до очного навчання та збільшити кількість учнів.

Втім, поза увагою залишився один важливий факт: на той момент укриття ще не було офіційно введене в експлуатацію.

Чому нові укриття залишаються недоступними

Попри завершення будівництва частини нових протирадіаційних укриттів, далеко не всі вони можуть повноцінно працювати. Як з’ясувалося, головною проблемою стало введення об’єктів в експлуатацію.

У відповіді управління освіти Шевченківського району LB.ua повідомили, що щодо укриття при ліцеї, яке відвідував мер столиці, досі триває комплекс заходів, необхідних для його офіційного введення в експлуатацію. Водночас у реєстрі Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ) відсутня інформація про подану заявку на отримання сертифіката готовності цього об’єкта. Наразі районне управління освіти лише оформлює будівельний паспорт, однак уже отримало відмову.

Як свідчать дані порталу ДІАМ, це не поодинокий випадок. Районні управління освіти Києва стикаються з проблемами під час оформлення містобудівної документації для будівництва протирадіаційних укриттів. У низці випадків роботи розпочинають ще до отримання необхідних дозвільних документів, а самі дозволи оформлюють уже під час будівництва або навіть після його завершення. Через це затягується оформлення всієї документації та введення об’єктів в експлуатацію.

За інформацією районних управлінь освіти, офіційно введені в експлуатацію лише три із дев’яти новозбудованих укриттів.

Загалом у столиці завершили будівництво двох укриттів в Оболонському районі — для школи та дитячого садка, двох — у Шевченківському районі, трьох — у Святошинському та ще двох — у Дарницькому районі для дитячих садків. Однак сертифікати готовності наразі отримали лише школа в Оболонському районі та два дитячі садки в Дарницькому.

Фактично лише три новозбудовані протирадіаційні укриття в Києві мають право офіційно використовуватися.

Відповідно до Закону «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», експлуатація об’єктів, які не прийняті в експлуатацію, передбачає штраф. Для споруд класу наслідків СС2, до яких належать і ПРУ, він становить 370 прожиткових мінімумів — близько 1,2 млн гривень.

Втім, через дію заборони на планові перевірки ризик притягнення до відповідальності наразі невеликий. Перевірку можуть провести лише після звернення правоохоронних органів або громадян. Водночас, якщо на об’єкті, який використовують без введення в експлуатацію, станеться надзвичайна подія, відповідальність може бути значно серйознішою.

Відсутність сертифіката готовності має ще один важливий наслідок. Такі укриття не включають до офіційної міської мапи захисних споруд, тому вони залишаються недоступними для жителів району. Хоча люди бачать ці об’єкти поруч зі своїми будинками й знають, що на їх будівництво вже витратили значні бюджетні кошти, скористатися ними під час повітряної тривоги вони не можуть.

Оскільки закон дозволяє відкривати для населення лише укриття при школах, серед трьох об’єктів, які вже офіційно ввели в експлуатацію, до міської мапи укриттів потрапив лише один — початкова школа «Перша ластівка» в Оболонському районі.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що у Києві, на Виноградарі, під час повітряної тривоги, в дитячому садку №399, доступ до укриття був частково обмежений. Відвідувачі стверджують, що відкритою залишалася лише одна кімната, тоді як решта приміщень були зачинені.

Читайте також: «Метро далеко, у сховище не пускають»: після російського удару кияни масово скаржаться на укриття

Фото: Тимур Ткаченко, КМДА

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.