Знищення культури під обстрілами: у Києві поступово руйнується Лук’янівський народний будинок

У столиці під загрозою остаточного руйнування опинилася унікальна пам’ятка історії та архітектури — Лук’янівський народний будинок, у стінах якого вже багато років розміщується культурний простір «Київська мала опера». Як повідомляє видання «Хмарочос» із посиланням на благодійний фонд «Гуртум», який опікується збереженням будівлі, стан споруди щодня погіршується через поєднання двох критичних факторів: систематичних ракетно-дронових ударів ворога та хронічного браку бюджетного фінансування.Про це пише видання Хмарочос.
Проблема з відновленням історичної об’єкта триває десятиліттями — будівля не отримувала державних коштів на ремонт вже близько 40 років. Надійна перспектива порятунку з’явилася лише у 2020 році, коли фахівці розробили проєкт повної реставрації, а вже наступного року Київська міська державна адміністрація зарезервувала під нього необхідний бюджет. Протім повномасштабне вторгнення вимушено поставило ці плани на паузу, і виділення коштів так і не відбулося.
Ситуацію суттєво ускладнили нові виклики війни: у травні та липні 2026 року будівля зазнала серйозних пошкоджень через чергові ворожі обстріли столиці, внаслідок чого було вибито скління та пошкоджено покрівлю.
Наразі базову життєдіяльність театру підтримує виключно волонтерська спільнота в межах ініціативи #SaveMalaOpera. Долучившись до проєкту у 2024 році, активісти БФ «Гуртум» за кошти з донатів та благодійних заходів оновили електромережу, виконали косметичний ремонт на двох поверхах і навіть відновили три автентичні дерев’яні вікна. Проте зараз активісти опинилися у глухому куті: волонтерських сил вистачає лише на тимчасове закриття проломів плівкою та плитами OSB, тоді як через пошкоджену крівлю всередину потрапляє дощова вода, яка незворотно руйнує стіни зсередини.
За словами представниці фонду Катерини Поліщук, робити будь-які внутрішні оздоблювальні роботи немає сенсу, поки держава чи місто не профінансують капітальний ремонт даху та відновлення вікон. Тим часом точну вартість повноцінної реставрації наразі оцінити неможливо без проведення нової фахової експертизи, адже споруда потребує глибокого укріплення фундаменту, несучих конструкцій та фасаду, що вимагатиме мільйонних інвестицій.
«Київщина 24/7» також повідомляла, що 28 січня відбулися загальні збори Київської агломерації, де обговорювали пріоритети для мешканців столичного регіону. Головна тема – приміське сполучення з Києвом, яке щодня використовують тисячі людей для роботи, навчання та справ.
Читайте також: До кінця липня по 20 гривень: коли і на скільки зросте вартість проїзду в маршрутках Києва
Фото: з відкритих джерел
Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.