Володимир Зеленський повідомив про успішне випробування першої вітчизняної балістичної ракети. Деталями щодо розробки глава держави не поділився, але зауважив: факт створення власної балістики засвідчує високий рівень фахівців нашого ВПК. То які перспективи нової ракетної програми?

— Після 90-х років минулого століття основним оперативно-тактичним комплексом в українській ракетній програмі була застаріла система “Точка-У”, — розповідає Богдан Долінце, авіаційний експерт. — Тож постало питання про створення сучаснішої зброї. Було розроблено концепт ракетного оперативно-тактичного комплексу “Борисфен”. Але він дуже залежав від комплектуючих, котрі виготовляли в інших державах колишнього Союзу. Тож прийняли рішення на базі цього проєкту розробляти комплекс “Сапсан”. Роботи над його створенням почалися в 2006 році. Одним з партнерів у цьому проєкті була Туреччина. Але через брак фінансування його заморозили. 

Після першої фази російсько-української війни в 2014 році Україна повернулася до питання створення власного ракетного комплексу малої та середньої дальності — від 300 до 500 кілометрів і більше. Проєкт назвали “Грім-2”. У 2018 році новий ракетний комплекс (це був лише ходовий макет) показали на параді у Києві на честь Дня Незалежності. До 2022 року ця робота ще не була завершена. Думаю, що саме про “Грім-2” й говорив президент. 

— Стосовно закупівлі українських ОТРК “Грім-2” і фінансування проєктно-конструкторської розробки переговори з Україною проводила Саудівська Аравія, — додає Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив”. — Напередодні повномасштабного вторгнення цей проєкт перебував на першому етапі випробувань. Зауважу, випробування не означає, що ці ракети вже є на озброєнні ЗСУ. Хоча війна може пришвидшити цей процес. Так, ймовірно, йдеться про “Грім-2”, але видозмінений. З новими характеристиками, новими елементами. Це вже зовсім інша ракета. Її вартість може становити від мільйона до кількох мільйонів доларів. 

— А за який час може розпочатися масове виробництво цих ракет? Які ваші прогнози? 

— Наприклад, дослідний зразок ракети “Вільха” у 1960-х роках був виготовлений у Дніпрі за пів року, — каже Олександр Кочетков, експерт з ракетно-ядерного озброєння. — І ще через шість місяців вона пішла в серійне виробництво. Це була доволі серйозна ракета, котра летіла на дві тисячі кілометрів. Німеччина свої ФАУ-1 та ФАУ-2 зробила за два роки. 

● Б. Долінце: 

— Щоб створити “з нуля” абсолютно новий ракетний комплекс, потрібно від п’яти до семи років. А потім — два-три роки, аби запустити серійне виробництво. Але на запуск впливає безпековий фактор, як-от ймовірність завдання ворожих ударів по виробництву, наявність комплектуючих і обладнання в достатній кількості. Та думаю, що ми могли б випускати кілька десятків балістичних ракет на місяць уже найближчим часом. 

— Радник керівника ОП Михайло Подоляк заявив, що українська ракета має дальність 600 — 700 кілометрів. Якщо це так, то куди вона може долетіти? Звісно, мова про Росію. 

● Б. Долінце: 

— Експортна модифікація “Грім-2” передбачала дальність до 300 кілометрів, оскільки Україна входила в договір про нерозповсюдження ракет малої та середньої дальності. Але певні конструктивні зміни могли б збільшити дальність ураження ракети до 700 — 800 кілометрів і більше. Тоді вона може долетіти до Москви й військово-промислових об’єктів біля російської столиці, а також — до основних аеродромів РФ. 

— Після розвалу СРСР наша країна мала чималий ракетний арсенал. Що з ним сталося? 

● Б. Долінце: 

— Основну частину ракет було демонтовано й перероблено або вивезено в Росію разом зі стратегічною ядерною зброєю та носіями. “Точки-У”, котрі були морально застарілі, також частково демонтували й утилізували, а частину — продали. 

● О. Коваленко: 

— Свого часу ми мали й ракети до стратегічної авіації — X-555, X-55, Х-22. Але передали їх РФ. На мою думку, якби у 2022 році в нас було декілька дивізіонів ОТРК “Грім-2”, то це б стримало Росію від нападу. Або ж перебіг подій був би зовсім іншим, аніж сьогодні. Ми б могли зупинити ворога під час його наступальних дій, коли він йшов колонами. Також Україна завдавала б ударів навіть углиб російської території (по аеродромах, НПЗ, військових заводах).