СПИТАЙТЕ У БОГА

Присвята родині Базилевичів…

Чотири труни… Чотири хрести…

Чотири життя… Голубко, лети…

Летіть мої донечки, Бог вже чекає…

Він тихо стоїть біля входу до раю…

Спитайте, для чого мене тут залишив?

Без вас прокляну це життя і цю тишу…

Без вас мені сонце не світить й не гріє…

Я знаю, що жити тепер не зумію…

По вулицях Львову ходитиму тінню,

Не знаючи, в чому шукати спасіння…

Обличчя у ранах, а серце… Не б’ється…

Спитайте у Бога, – йому, як вдається

Дивитись, як гинуть щодня українці?

Як пишуть дві дати на чорній табличці?

Чому він мене не забрав разом з вами?

Родина ж була! Тепер жити з хрестами…

Автор :© Nezlamna Vi

P. S. Довго не наважувався писати, але все ж….

Легких хмаринок дівчаткам. А тату…… Я не знаю….. Тримайтеся