У шлюбі я прожив років 15 і за цей час грішків у

мене за плечима набиралось чимало: Таня,

Ліда, Інна… Усіх і не перерахую. Але ж що тут

зробиш? Природа в мене така: я здоровий,

сильний чоловік – важко такому з однією жінкою все життя сидіти.

Дружина моя про ці невеликі таємнички не знала, тому жили ми тихо і мирно, я б навіть сказав

щасливо.

Аж поки Люба мені ножа в спину не увігнала!

Пішов я в кафе перекусити, бо з дому обід брати не захотів, замовив собі борщу, пампушок – усе, як я люблю. Тільки хотів сметани в борщ кинути, як знайоме обличчя побачив – моя Люба біля барної стійки з якимсь крутеликом стояла!

Костюм, туфлі, гаманець шкіряний, на кожному пальці – по персню… Давно я таких не бачив. І щось він так моїй дружині на вухо нашіптував, що вона аж заливалась від сміху. Так я розізлився, що хотів прямо на місті обличчя йому натовкти! А потім побачив, як він її коліно гладить – обмʼяк, упав назад за свій стіл, весь світ обертом пішов…

Посидів я там ще хвилини зо дві і поїхав додому.

Став чекати свою зрадливу дружину, щобраз і назавжди це питання вирішити.

• Привіт, Владусику! – почала щебетати жінка так, наче нічого й не сталось.
• Здоров була. Не хочеш розповісти, де ти сьогодні лазила?!
• Чого ж не хочу… Хочу. На побаченні я була сьогодні. З Мирославом. Сподобався? — відповіла жінка, навіть не приховуючи правду!
• Господи, як ти можеш! Посеред білого дня, в людному місці! Я не думав, що ти оце така… Не знаю навіть, як тебе назвати! Ще не така біда, аби ти ховалась десь, та ти ж навіть не намагаєшся! Ти подумала, що тебе наші спільні друзі побачити могли?!

  — А те, що всі вже кілька років зради твої обговорюють, тебе не турбує? Що ти на мене очі вирячив, думав, ніхто ні про що не здогадується?

  Та я особисто кожну з твоїх “подружок” знаю, якщо тобі цікаво. Усі ці роки знала. Але не йшла від тебе, думала

  MAWA АМіНИШІСО

  — Ти із себе мученицю не роби! Сама он так об

  того бугая терлась, що аж згадувати гидко! Де

  твої батьки були, коли тебе виховувати мали?!

  Зараз я тобі розповім, що за такі вчинки буває!

  Я сподівався, що вона усвідомить, наскільки

  велику дурницю зробила. Думав, попросить

  вибачення, нормальною жінкою знову стане і все налагодиться. Але ж де там! Вона навіть провину свою визнати не захотіла. Мовчки подала на розлучення і тепер навіть говорити зі мною відмовляється!

  За життя я багато чого бачив, але такого удару не

  чекав. Мало того, що мене безсовісно зрадили,

  так ще й покинули, наче я цуценя якесь!

  Цього я просто так не залишу, усім знайомим розповім, ким насправді моя Любка виявилась.

  Жінка вірною повинна бути, слухняною, а не отаке вивертати з рідним чоловіком!

  Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

  Як думаєте, чи правильно зробила Люба?

  Що ви відчуваєте після прочитання цієї публікації? Поділіться своїми емоціями! Обирайте

  які найбільше відповідають вашим

  почуттям: V, 0, 0

  ЧИ

  . Ваша реакція має

  значення!