Ексклюзив

Дим від згарищ та вибухів поступово розсіюється, але  небезпека залишається поряд з вами. Лише за два дні масованих атак у повітряний простір Києва та області потрапило понад 100 вантажівок токсичних речовин. Підвищену концентрацію дрібнодисперсного пилу одночасно фіксували від Іванкова й Вишгорода до Василькова, Броварів, Боярки, Обухова та Великої Димерки. Яку хімічну міну сповільненої дії залишають ракетні удари в легенях мешканців Київщини та як мінімізувати шкоду?

Довкілля України перетворилося на гігантський полігон, а сума збитків навколишньому середовищу від війни вже перевищила €108 млрд, за даними Міністерства охорони довкілля. Замінованою залишається майже чверть території країни, а збитки лише гідротехнічній інфраструктурі становлять щонайменше $746 млн. За оцінками першого віцепрем’єр-міністра Дениса Шмигаля, загальне відновлення та модернізація України вимагатиме близько $1 трлн протягом 14 років.

Але найжахливіше ховається не в загальних цифрах, а в кожному кубічному метрі повітря та кожному квадратному метрі землі. Коли гуркіт вибухів стихає,  починається друга, непримітна війна — хімічна — токсичне забруднення повітря та ґрунтів, наслідки якого можуть проявлятися роками.

Отруйне небо: що утворюється під час вибухів та роботи ППО

Під час збиття ракет чи дронів відбувається неповне згоряння ракетного й авіаційного палива, внаслідок чого утворюється щільний аерозоль із залишків пального та продуктів детонації. У повітря потрапляють оксиди азоту (NO, NO₂), що провокують бронхоспазми, чадний газ (CO), який знижує насичення крові киснем, незгорілі вуглеводні, а в окремих випадках — токсичний нейротоксин гідразин та перхлорати, які впливають на щитоподібну залозу.

У Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України розповіли, що лише під час масованої атаки 17 червня у довкілля потрапило понад 1000 тонн забруднюючих речовин (що дорівнює понад 100 вантажівкам), а збитки саме для навколишнього середовища оцінили в 4 млн грн.

Найбільшу небезпеку становить дрібнодисперсний пил фракції PM2.5 (частинки менше 2.5 мкм). Вони минають природні бар’єри носоглотки, проникають глибоко в альвеоли легенів та потрапляють у кров, розносячи організмом свинець, кадмій, ртуть, мідь та алюміній.

Небезпечний смог після влучань і токсичні пожежі

Коли ракета чи дрон влучає в житловий будинок, виникає пожежа, яка виділяє значно небезпечніші речовини, ніж первинний вибух. У вогні нищаться пластикові вікна, труби, утеплювачі, меблі, побутова техніка, фарби та лаки.

При горінні ПВХ утворюються діоксини й фурани — одні з найтоксичніших речовин у світі, які накопичуються в організмі та є канцерогенами. Разом із ними в повітря піднімаються поліциклічні ароматичні вуглеводні (зокрема бенз(а)пірен), що ушкоджують ДНК, а також ціанистий водень, формальдегід та акролеїн.

Наслідки для здоров’я медики фіксують уже зараз. Лікар-пульмонолог Ростислав Любевич в ефірі День.Live зазначив: рак легенів значно помолодшав. Якщо раніше цей діагноз найчастіше встановлювали людям віком 70+, то тепер серед пацієнтів дедалі частіше трапляються старші 40 років. Токсичний дим провокує загострення бронхіальної астми, хронічної обструктивної хвороби легень (ХОЗЛ), серцеві напади та алергічні реакції. У зоні найвищого ризику — діти, вагітні жінки та люди із хворобами органів дихання, серця й щитоподібної залози.

Забруднення на десятиліття: масштаби отруєння українських ґрунтів

Хімічне забруднення осідає в ґрунт. Військовий експерт Віталій Медвідь наводить наочний приклад: на невеликому шматку території щільність воронок від снарядів сягає 2000–3000 на км². Поширений 152-мм осколково-фугасний снаряд вагою 40 кг містить 6 кг вибухівки та 34 кг сталі. При такій щільності в землі залишається 20–40 тонн металу на км².

Після розривів у землі накопичуються тротил (TNT), гексоген (RDX) та октоген, оксиди азоту й важкі метали. Тротил погано розкладається й токсичний для води, а гексоген та октоген розкладаються до 30–40 років. У радіусі 2–5 метрів навколо кожної воронки знищується до 95–100% дощових черв’яків, корисних грибів та бактерій.

Експерт підкреслив, що кожен вибух руйнує гумусовий горизонт (до 30–60 см), змішуючи його з бідними нижніми шарами. Порушується водопроникність, у воронках застоюється вода, а подрібнений ґрунт легко видувається вітром. Врожайність падає на 30–70% мінімум на 10–20 років. Через високі дози свинцю й міді на таких ділянках погано ростуть навіть бур’яни, тому від харчових культур доведеться відмовитися на 20–30 років.

За оцінками Віталія Медвідя, відновлення фізичної структури ґрунту без втручання займе 50–70 років. Швидка рекультивація 1 км² коштуватиме $11.75–32.8 млн: розмінування ($5–10 млн), знімання або промивання верхнього шару ($6–21 млн), рекультивація ($500 тис. – $1 млн), посів фіторемедіаційних культур ($150–600 тис.) та моніторинг ($100–200 тис.).

Часові вікна небезпеки: коли повітря стає безпечнішим

Тривалість загрози залежить від масштабу події, погоди та типу руйнувань:

• 0–3 години: найнебезпечніший період із максимальною концентрацією токсичних газів та PM2.5.
• 3–12 годин: високий ризик. Гази розсіюються, але дрібний пил залишається в повітрі.
• 12–24 години: помірний ризик, основні гази зникають, але PM2.5 і токсичні частинки ще є.
• 24–72 години: відносно безпечно за умови відсутності активного горіння та наявності вітру чи опадів.

У безвітряну погоду або в низинах небезпека зберігається кілька днів.

Як захистити себе та підтримати здоров’я після атаки

Щоб зменшити всмоктування токсинів та допомогти організму швидше їх вивести, дотримуйтеся чіткого алгоритму дій.

Першочергові заходи вдома:

• Зачиніть вікна після вибухів і вимкніть примусову вентиляцію.
• Не виходьте на вулицю без потреби й уникайте фізичних навантажень. Якщо вийти необхідно, надягайте респіратор класу FFP2 або FFP3.
• За можливості використовуйте очищувач повітря з HEPA-фільтром.
• Зробіть вологе прибирання підвіконь та підлоги, де осідають важкі метали. Вуличний одяг одразу виперіть.

Детоксикація та харчування:

• Вода: пийте 30–35 мл/кг/добу (~2–2.5 л). Вона допоможе ниркам та печінці виводити токсини.
• Клітковина та пектини: вживайте запечені чи тушковані яблука, груші, буряк, моркву, гарбуз, брокколі. Під час термообробки пектин концентрується та діє як сорбент, зв’язуючи важкі метали в кишківнику. Додавайте в їжу подрібнене насіння льону.
• Захист слизових: промивайте ніс сольовими спреями чи фізрозчином, полощіть горло теплою водою з сіллю.
• Антиоксиданти: додайте до раціону вітамін С (цитрусові, ягоди), вітамін Е (оливкова олія, горіхи) та зелений чай для боротьби з оксидативним стресом.
• Сорбенти: при наявності нудоти, головного болю чи слабкості після консультації з лікарем приймайте активоване вугілля, ентеросгель або смекту окремо від їжі (курс 1–3 дні).

Зверніть увагу: тепле молоко не є універсальною панацеєю від важких металів, хоча 1–2 склянки можуть тимчасово зменшити подразнення слизової. Уникайте агресивних чисток, алкоголю та смаженої їжі. Повноцінний сон та спокій допоможуть організму відновити власні захисні системи. Бережіть себе та близьких.

Авторка: Наталя Толуб

Фото: з відкритих джерел та Фріпік

Читайте також: Роман Титикало: сміттєві схеми на Київщині стали «бізнесом» – землю перетворюють на токсичні звалища