Закрита розмова зібрала людей, причетних до події 13 квітня 2022 року з різних боків: командування ВМС, політичне й експертне коло, розвідку та команду, що створила артефакт на її честь. Командувачу ВМС передали годинник Neptune № 1.

13 серпня в Музеї становлення української нації в Києві відбулася закрита подія, присвячена 13 квітня 2022 року — дню, коли дві українські ракети «Нептун» вразили флагман чорноморського флоту «москва». Через понад чотири роки до події повернулися ті, хто був до неї причетний. Захід відкрився гімном України та хвилиною мовчання за тими, хто віддав життя за державу.

Розмову модерував Андрій Юсов, представник ГУР МО. Відкриваючи захід, він зауважив, що подія й коло її учасників не випадкові.

«У головній розвідці випадковим людям не місце. І це точно можна сказати про сьогоднішню подію — і про учасників, і про запрошених», —  зазначив Андрій Юсов.

Командувач ВМС: Як це було

Командувач Військово-Морських Сил України віцеадмірал Олексій Неїжпапа розповів, що очолював державну комісію з приймання ракетного комплексу «Нептун». Про комплекс у ВМС дізналися у 2018 році, у 2019-му розпочали державні випробування, а у 2021-му прийняли на озброєння. У квітні 2022-го Сили провели кваліфікаційні пуски по реальній цілі — однією з них став крейсер «москва».

«Я голова державної комісії з прийому ракетного полку. Моя команда з військово-морських сил безпосередньо приймала цей комплекс»

«Наприкінці 2021 року я давав інтерв’ю, і мене запитували, як Російська Федерація поводитиметься в Чорному морі. Я тоді сказав: у 22-му році на озброєнні військово-морських сил буде ракетний комплекс „Нептун“. А далі його дальність дозволяє дійти до Севастополя — і там подивимося. Я не знав, що так станеться насправді»

«Я оголосив полювання на „москву“. Мої команди — це доповіли: спостерігаємо „москву“, відмітка на цілі дуже велика».

Військово-Морські Сили дуже шанують свою історію. Усі корвети, які будуються для флоту, мають назви українських гетьманів, гетьмана Івана Мазепи та Гетьмана Івана Виговського:

«У сучасній війні затопити ракетний крейсер — ми поки що перші у світі. І сама ракета „Нептун“ у топі ракет світу. Причому це вдалося буквально двома ракетами»

«Нашого „Нептуна“ вистачило двох кваліфікаційних пусків, щоб затопити „москву“»

«Під час пуску ми не бачили нічого — тиша, нічого не знаємо. Я навіть пішов з командного пункту розчарований. А потім телефонує офіцер: пане командувачу, попали».

Він згадав хвилини радіомовчання під час пуску, коли команда не бачила результату, і момент, коли надійшло підтвердження влучення. За його словами, у сучасній війні Україна першою у світі затопила ракетний крейсер, і зробити це вдалося лише двома ракетами.

Погляд експерта

Військовий експерт Валентин Бадрак наголосив, що головним був психологічний вимір перемоги. Він згадав, як колись бачив американський авіаносець із екіпажем у понад пʼять тисяч людей і український фрегат — і масштаб контрасту, а також нагадав історію ракетної програми, перший показ якої відбувся ще у 2013 році. Генерального конструктора КБ «Луч» Олега Коростельова він назвав людиною-місією.

«Коли потопили крейсер „москва“, перша думка була: боже, ми такі маленькі, а таку велику роботу можемо. Ми змогли це. Це справді диво», — розповів Валентин Бадрак, військовий експерт.

Від події — до артефакту

Засновник бренду Kleynod (Київський годинниковий завод) Олексій Золотарьов розповів, що ідея годинника виросла з проєкту відновлення літака Ан-225 після того, як росія його знищила, і з запиту на українську локалізацію виробництва. Верхню частину безеля тепер виготовляють в Україні на оборонному підприємстві з алюмінію того самого типу, що йде на ракети «Нептун», і фізично інтегрують у кожен корпус. На розробку пішло два з половиною роки.

«Ракета стала легендою тоді, коли відбулася подія», — зазначив Олексій Золотарьов.

Під час заходу годинник Neptune № 1 передали командувачу ВМС. Ще 11 годинників серії призначені для учасників ракетного дивізіону, причетних до планування та здійснення операції. Розмірковуючи про сенс такого вшанування, командувач навів власну думку про памʼять.

«Людина живе, коли в неї є пам’ять. Держава має майбутнє, коли вона пам’ятає своє минуле. Сьогоднішня подія — це та пам’ять, завдяки якій ми будемо дивитися в майбутнє. Спираючись на це, ми будемо йти далі, до звершень», — наголосив Олексій Неїжпапа.

Годинник як памʼять

Підсумовуючи розмову, Андрій Юсов зауважив, що за кожним символом стоїть реальна праця тих, хто виборює перемоги.

«Марка, мерч, книга, фільм, годинник — це також українська зброя, яка має допомагати Україні в когнітивній війні за нашу незалежність», — сказав Андрій Юсов, представник ГУР МО.