У Києві 15 серпня, у свято Успіння Пресвятої Богородиці, відбулася урочиста державно-церковна церемонія з нагоди 975-річчя Києво-Печерської лаври. Києво-Печерська Лавра – один із найстародавніших монастирів України, перлина Православної віри киян.

У заході взяли участь президент України Володимир Зеленський, віцепрем’єр-міністерка – міністерка культури України Тетяна Бережна, генеральний директор ЮНЕСКО Халед Ель-Енані, керівниця ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі, уповноважений Федеральної ради Швейцарії з питань України Жак Гербер, митрополит Православної церкви України Епіфаній, представники влади, дипломати та духовенство.

Під час церемонії відбулася офіційна передача документів між уповноваженим Федеральної ради Швейцарії та генеральним директором ЮНЕСКО. У ній також взяли участь Тетяна Бережна та генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко.

До ювілею храму відкрили виставковий проєкт і презентували Книгу хранителів і ктиторів Києво-Печерської лаври. Перший запис до неї зробив Зеленський, символічно започаткувавши ним сучасний літопис ктиторства в межах підготовки до 1000-річчя Лаври.

«Сьогодні ми повертаємо Лаврі український голос, відновлюємо пошкоджені святині, зберігаємо її спадщину та наново відкриваємо її світові», – зазначено в повідомленні на facebook-сторінці заповідника.

Під час церемонії Зеленський заявив, що до Дня Незалежності України буде підготовлений закон про українські національні святині.

За словами президента, він уже підписав указ про заходи на державному рівні для захисту українських національних святинь і обговорив майбутній закон із головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком.

«Я прошу парламент підтримати відповідний закон, щоб визначити чітко: що є нашими святинями та які кроки потрібні для захисту наших святинь на всій території нашої держави», – сказав він.

Зеленський зазначив, що закріплення статусу національної святині має розширити можливості для захисту української культурної та духовної спадщини. Зокрема, йдеться про умови праці, фінансування, а також політичні та юридичні інструменти для захисту святинь і музейних колекцій.

Пізніше на офіційному сайті Президента України з’явився текст підписаного Зеленським Указу «Про національні святині Українського народу».

Згідно з указом, Кабінет міністрів має до 24 серпня розробити проєкт закону про захист національних святинь. У ньому мають встановити критерії для надання такого статусу та врегулювати формування відповідного переліку.

До нього, зокрема, зможуть включати пам’ятки національного значення та об’єкти Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО, які є визначними центрами історичної пам’яті, духовності й культури та пов’язані з формуванням української політичної нації і державності.

Законопроєкт також має передбачити додаткові заходи охорони таких об’єктів, державні програми їхнього захисту та відповідальність за знищення або руйнування національних святинь.

Окремо уряду доручили активізувати підготовку та просування українських об’єктів культурної спадщини для включення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а також удосконалити їхній захист в умовах російської агресії.

Історія

XI століття — заснування.
Історію монастиря традиційно пов’язують із 1051 роком, коли ченець Антоній оселився в печері на схилах Дніпра. До нього приєдналися інші подвижники, зокрема Феодосій Печерський. Навколо печер поступово сформувався монастир.

XI–XIII століття — розквіт.
Печерський монастир став великим духовним і культурним центром Русі. Тут переписували книги, створювали літописи, розвивали іконопис та освіту. У 1073 році розпочалося будівництво Успенського собору, одного з головних храмів монастиря.

XIII–XV століття — руйнування та відновлення.
Монастир пережив монгольську навалу 1240 року та інші війни. Попри руйнування, монастирське життя продовжувалося.

XVII–XVIII століття — перетворення на лавру.
У 1688 році монастир отримав статус лаври — особливо почесний статус великого православного монастиря. У цей період комплекс активно розбудовувався. З’явилися численні храми й споруди в стилі українського бароко, а територію оточили потужними укріпленнями.

XVII століття — освітній центр.
З діяльністю Лаври пов’язаний розвиток Києво-Могилянської академії та друкарства. Печерська друкарня стала одним із найважливіших центрів книговидання в Україні.

XX століття — радянські репресії.
Після встановлення радянської влади монастир зазнав переслідувань. У 1930 році Києво-Печерську лавру закрили, а частину споруд було зруйновано. Територію перетворили на музейний комплекс.

Після 1991 року.
З відновленням незалежності України почалося відродження релігійного життя Лаври. Водночас територія залишалася важливим музейним та історико-культурним комплексом.

Сьогодні.
Лавра є пам’яткою світового значення та входить до об’єкта ЮНЕСКО «Київ: Софійський собор і прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра». Її територія поєднує архітектурні пам’ятки, печери, музеї та діючі храми.

975-річчя — це нагода згадати не лише про вік монастиря, а й про його роль у розвитку української духовності, писемності, освіти, мистецтва та культури.

Фото: my-kiev.

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.