81% ВПО не планують повертатися: держава має зосередитися на інтеграції

Політика
Більшість внутрішньо переміщених осіб в Україні не планують повертатися до своїх попередніх місць проживання. За даними опитування, 81% ВПО мають намір залишатися у громадах, де вони живуть зараз. На думку представниці Уповноваженого Верховної Ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, Ольги Алтуніної, ці цифри свідчать про необхідність змінювати державну політику щодо внутрішнього переміщення.

18 Сер, 16:26

Більшість внутрішньо переміщених осіб в Україні не планують повертатися до своїх попередніх місць проживання. За даними опитування, 81% ВПО мають намір залишатися у громадах, де вони живуть зараз. На думку представниці Уповноваженого Верховної Ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, Ольги Алтуніної, ці цифри свідчать про необхідність змінювати державну політику щодо внутрішнього переміщення. Про це вона розповіла в ефірі «Вечір.LIVE».

Алтуніна наголосила, що йдеться саме про внутрішньо переміщених осіб, які перебувають в Україні, а не про громадян, які виїхали за кордон.

За її словами, 81% опитаних ВПО не планують повертатися, причому рішення залишатися пов’язане не лише з безпековою ситуацією чи відсутністю житла. Люди загалом планують продовжувати життя у громадах, де вже облаштувалися.

На думку представниці Уповноваженого, це означає, що держава має переглядати підхід до політики щодо ВПО.

«Це говорить про те, що держава має думати не про їх повернення, а про їх інтеграцію тут, всередині громад, і таким чином формувати вже свою політику», — зазначила Алтуніна.

Водночас дослідження демонструє ще одну тривожну тенденцію — дедалі більше людей не готові евакуюватися навіть із територій, де тривають активні бойові дії.

За словами Алтуніної, якщо торік понад 11% опитаних заявляли, що за жодних обставин не планують евакуюватися, то нині частка таких людей зросла ще на 11%.

Причина, за її словами, часто полягає не у відсутності страху перед обстрілами, а у відсутності зрозумілої альтернативи. Люди не знають, куди саме їхати, де вони житимуть і як зможуть забезпечувати себе після евакуації.

«Перше питання, яке ставлять всім тим, хто допомагає евакуюватися: куди ми поїдемо, де ми будемо жити», — пояснила вона.

Водночас дорожчає життя — зростають ціни на продукти та оренду житла. Для людей, які залишають небезпечні території, це означає додаткові витрати, які вони часто не можуть самостійно покрити.

«Люди розуміють, що вони на новому місці облаштуватися за рахунок своїх коштів не зможуть, а держава їм нічого, на жаль, не пропонує», — сказала Алтуніна.

У результаті частина населення, за її словами, свідомо залишається у небезпечних районах, навіть попри щоденні удари.

«Вони готові сидіти під КАБами щоденно, але не виїжджати. Це дуже страшна статистика», — наголосила представниця Уповноваженого.

На її думку, ці дані свідчать про необхідність не лише закликати людей до евакуації, а й створювати для них реальні умови для безпечного переїзду та подальшого життя. Йдеться, зокрема, про доступне житло, фінансову підтримку та можливість інтегруватися у нових громадах.

Водночас зростання частки ВПО, які не планують повертатися, вимагає від держави довгострокової політики інтеграції, адже для значної частини переселенців тимчасове проживання в іншій громаді поступово перетворюється на постійне.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що у Ржищівській громаді триває облаштування житла для ВПО на базі геріатричного пансіонату, а також у гуртожитках трьох закладів фахової передвищої освіти. Після завершення ремонтних і адаптаційних робіт ці об’єкти мають бути придатними для проживання внутрішньо переміщених осіб, які переїхали на Київщину внаслідок бойових дій.

Читайте також: Визнання на рівні Європи: Терапевтичний сад на ВДНГ увійшов до топ-25 найкращих громадських просторів

Фото: «Київщина 24/7»

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.

Залишити відповідь