Фахівці КМДА та КП «Плесо» пояснили появу зеленуватого відтінку води та піни біля берегів Дніпра. За їхніми словами, влітку такі явища можуть бути пов’язані з активним розмноженням мікроскопічних водоростей і ціанобактерій — так званим «цвітінням» водойми.

За словами екологів, цей процес відбувається за сприятливого поєднання природних та антропогенних факторів. Зокрема, важливу роль відіграє підвищений вміст у воді сполук азоту та фосфору. Додатково розвиток водоростей стимулюють тривала спека, прогрівання води, слабка течія та застійні ділянки.

Зелений, синьо-зелений або жовтувато-бурий відтінок води залежить від видового складу мікроорганізмів, які масово розмножуються у водоймі.

Появу піни екологи також пов’язують із цими природними процесами. Після відмирання великої кількості водоростей їхня біомаса починає активно розкладатися. Органічні речовини та продукти розкладання накопичуються у поверхневому шарі води, а хвилі й вітер сприяють утворенню піни. Найбільше її може бути вздовж берегів та в місцях зі слабкою течією.

«Сама поява піни не свідчить автоматично про хімічне забруднення водойми. Встановити конкретні причини можна лише за результатами лабораторних досліджень», — зазначають фахівці.

Масове відмирання водоростей може мати й негативні наслідки для екосистеми. Під час розкладання органічної маси споживається розчинений у воді кисень, через що погіршуються умови для риби та інших водних організмів. За значного дефіциту кисню це може призвести до їхньої загибелі.

Подібні процеси наразі спостерігаються і в Київському водосховищі, води якого надходять до Дніпра.

У КМДА зазначають, що Дніпро є річкою загальнодержавного значення, тому для оцінки ситуації необхідно враховувати стан усієї водної системи. Місто вже звернулося до Державного агентства водних ресурсів України та Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра для координації подальших дій і посилення моніторингу.

Водночас фахівці лабораторії КП «Плесо» відібрали проби води для детального аналізу. Якщо дослідження виявлять ознаки забруднення, про це повідомлять додатково.

««Цвітіння» саме по собі не є доказом скиду забруднювальних речовин чи стічних вод. Водночас воно може свідчити про зміни екологічної рівноваги водойми», — наголошують у Департаменті захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА.

Ситуацію зі станом води у Дніпрі фахівці продовжують контролювати комплексно.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що на поверхні Київського водосховища помітили біло-блакитний наліт. За попередніми припущеннями, причиною такого явища могла стати аномальна спека, яка останніми днями охопила територію України. Поверхня води на окремих ділянках вкрилася біло-блакитним шаром, що може свідчити про активне «цвітіння» води через високі температури.

Читайте також: Понад 713 тонн забруднюючих речовин: пожежа на полігоні у Фастові завдала шкоди майже на 1 млн грн

Фото: КМДА

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.