Щоліта київські каштани передчасно жовтіють, скидають листя та починають засихати. Основною причиною такого стану дерев фахівці називають каштанову мінуючу міль. За словами першого заступника голови Державної екологічної інспекції України, колишнього заступника гендиректора «Київзеленбуду» Дмитра Заруби для Головком, ефективного та водночас доступного способу масового захисту каштанів у столиці наразі немає.

Чому каштани втрачають листя

Пік активності каштанової мінуючої молі припадає на червень–липень. Личинки шкідника проникають у листя та живляться його тканинами, утворюючи характерні «міни». У результаті листова пластина втрачає здатність повноцінно виконувати свої функції, жовтіє та засихає.

«Міль поступово виїдає листя, і через певний час воно втрачає свої властивості та починає сохнути. Велика спека теж може впливати на стан дерев, але в більшості те, що ми бачимо по Києву, — це все ж таки дія мінуючої молі», — пояснив Дмитро Заруба.

Масовий захист дерев залишається проблемою

За словами фахівця, застосовувати звичайну зовнішню хімічну обробку дерев у Києві не дозволяють санітарні вимоги. Водночас вакцинація каштанів, яка передбачає введення препарату безпосередньо в дерево, є ефективною, але дорогою.

Вартість однієї дози, за оцінкою Заруби, становить близько 50 євро. Якщо обробляти таким способом усі каштани столиці, витрати будуть надзвичайно високими.

Через це серед можливих довгострокових рішень розглядають поступову заміну каштанів іншими породами, зокрема платанами та катальпами.

Чи можуть каштани замінити платани

Дмитро Заруба наголошує, що каштан не є аборигенним видом для Києва. Натомість місцевими породами є, зокрема, дуби та клени.

Як приклад альтернативи фахівець наводить платан. За його словами, ці дерева вже активно ростуть у столиці, зокрема вздовж Голосіївського проспекту. У багатьох європейських містах платани використовують для озеленення цілих вулиць. Дерева добре переносять міські умови, а розмір їхнього листя подібний до каштанового.

Хрещатик має додаткові проблеми

Окремою проблемою залишається стан дерев уздовж центральних магістралей Києва. Зокрема, на Хрещатику кореневій системі складно розвиватися через бетонні конструкції під землею, а взимку дерева додатково потерпають від протиожеледної солі.

На таких ділянках, вважає фахівець, доцільніше висаджувати більш посухостійкі види або використовувати дерева в кадках із системою автоматичного поливу.

У Києві вже використовують феромонні пастки

Водночас повністю відмовлятися від каштанів у столиці наразі не поспішають. Для боротьби з мінуючою міллю «Київзеленбуд» використовує феромонні пастки. Їх встановлюють у парках та скверах, щоб зменшувати чисельність шкідника.

Цей метод не дає миттєвого результату, однак має накопичувальний ефект і потребує системного застосування протягом кількох сезонів. За даними озеленювачів, у районах, де проводять таку роботу, чисельність шкідника вже почала знижуватися.

Таким чином, каштани Києва опинилися перед подвійним викликом — мінуючою міллю та складними міськими умовами. Поки доступного універсального способу захистити всі дерева столиці немає, фахівці роблять ставку на комплексні методи боротьби зі шкідником та поступову зміну підходів до міського озеленення.

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику зафіксували сірих журавлів.

Читайте також: Дикі звірі у квартирі: судитимуть киянку, яка тримала вовка та лисицю в багатоповерхівці на Оболоні

Фото: Наталія Лебідь

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.