Право на практиці

Для чоловіків віком 23–24 роки в Україні фактично утворилася правова «сіра зона»: вони вже не підпадають під віковий виняток для виїзду за кордон, однак у більшості випадків ще не можуть скористатися механізмом бронювання від мобілізації.

Як з’ясувала «Судово-юридична газета», відповідні обмеження підтверджують офіційні відповіді Міноборони, Мінекономіки, МОН та Секретаріату Кабінету Міністрів.

Виїзд за кордон — лише до 22 років

Згідно з чинними правилами перетину державного кордону, передбачений для чоловіків віковий виняток діє для осіб від 18 до 22 років включно. Після досягнення 23 років ця підстава для виїзду втрачається.

Водночас чоловіки 23–24 років, які не проходили військову службу, за загальним правилом залишаються призовниками та до 25 років не набувають статусу військовозобов’язаних лише через досягнення відповідного віку.

Чому 23–24-річних не бронюють

У Міноборони пояснили, що досягнення 23 або 24 років саме по собі не є підставою для автоматичного переведення людини з обліку призовників на облік військовозобов’язаних.

Проблема виникає через те, що законодавство про бронювання прив’язане саме до категорії військовозобов’язаних. Відповідно, призовники 23–24 років не можуть бути заброньовані за стандартною процедурою.

У відомстві також зазначили, що в реєстрі «Оберіг» не передбачено внесення інформації про статус працівника критично важливого підприємства для осіб, які не є військовозобов’язаними.

Мінекономіки: окремого механізму не розробляли

Мінекономіки підтвердило, що питання запровадження окремого механізму бронювання для працівників віком 23–24 роки не розглядалося.

Чинна система електронного бронювання, зокрема через портал «Дія», не дозволяє оформити бронювання для осіб, які мають статус призовника.

Таким чином, працівник критично важливого підприємства віком 23–24 роки може опинитися в ситуації, коли його підприємство має право бронювати працівників, але конкретно його забронювати неможливо через військово-обліковий статус.

Відомства переадресовують відповідальність

Секретаріат Кабміну у відповідь на запит не надав окремої оцінки ситуації, зазначивши, що не є розпорядником інформації щодо діяльності інших державних органів.

МОН, своєю чергою, наголосило, що не має повноважень визначати правила виїзду громадян за межі України.

У результаті питання розподіляється між кількома державними органами, однак окремого механізму для 23–24-річних наразі немає.

Що пропонують змінити

На думку авторів дослідження, вирішення проблеми потребує законодавчих змін. Один із можливих варіантів — синхронізувати вікові межі для виїзду за кордон із правилами військового обліку.

Інший шлях — законодавчо дозволити бронювання призовників віком 23–24 роки, які працюють на критично важливих підприємствах.

Наразі ж чоловіки цієї вікової категорії фактично опинилися між двома системами: виїхати за кордон після 23 років вони не можуть, а скористатися стандартним механізмом бронювання до 25 років — також.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що у Києві завершили досудове розслідування щодо 38-річного підприємця, якого обвинувачують в організації схеми незаконного переправлення військовозобов’язаного за кордон через оформлення фіктивної інвалідності. Обвинувальний акт уже скерували до суду. Чоловік знайшов 30-річного військовозобов’язаного та запропонував йому «допомогу» в незаконному виїзді за межі України.

Читайте також: Інвалідність за $28 тис. чи статус «обмежено придатного» за $15 тис.: у Києві судитимуть організатора схем

Фото: з відкритих джерел

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.