Країни Балтії закликали НАТО покращити протиповітряну оборону держав-членів, що межують із росією, на тлі критичного браку протиракетних систем великої дальності в альянсі.

Про це повідомляє Bloomberg.

«Очевидно, що прикордонні країни перебувають у найкритичнішій ситуації, – заявив міністр оборони Естонії Ханно Певкур в інтерв’ю агентству Bloomberg. – Якщо прикордонні країни будуть захищені, то, безумовно, Берлін і Париж також будуть значно більшою безпекою».

Здатність відбивати балістичні ракети одна із найбільших прогалин в обороні союзників. Зброя далекої дії, така як система Patriot, кілька з яких союзники НАТО пожертвували Україні, також надзвичайно дорога.

У липні штаб-квартира НАТО направила своїм державам-членам пропозиції щодо нових оборонних можливостей, а загальна угода альянсу очікується у другій половині 2025 року. У пропозиціях викладено зобов’язання щодо витрат на наступні 20 років.Головнокомандувач естонської армії Андрус Меріло минулого тижня закликав уряд придбати додаткові боєприпаси на суму 1,6 млрд євро для можливості завдання ударів на великі відстані.

Без цього військовий конфлікт із Росією означав би для Естонії «катастрофічні втрати», заявив командувач у документі, який не підлягає розголосу, повідомляє громадська телерадіокомпанія ERR.

Естонія нещодавно запровадила податок на оборону, і країна вже є другою за величиною країною, яка витрачає на оборону на частку від економічного виробництва в НАТО після Польщі. Минулого тижня Певкур заявив, що витрати Естонії на оборону можуть потенційно зрости до 4-5% від ВВП найближчими роками.

«За останні два роки ми вже придбали боєприпаси на суму понад 750 млн євро, що перевищує загальну суму закупівель за попередні 30 років», – сказав Певкур, додавши, що ще 3 млрд євро заплановано на закупівлю боєприпасів до 2028 року.

Необхідність отримання ППО була підкреслена у вихідні, коли два російські безпілотники вторглися на територію Латвії та Румунії. Латвія заявила, що здатність країни ідентифікувати безпілотники у її повітряному просторі обмежена, а міністр оборони Андріс Спрудс закликав до збільшення присутності союзників під час зустрічі з найвищими посадовими особами НАТО 11 вересня.

Міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас закликав змінити алгоритм місії НАТО з контролю за повітряним простором у країнах Балтії після падіння російського ударного дрона в Латвії.

Нагадаємо, раніше у прикордонні Румунії лунала повітряна тривога на тлі чергової атаки рф по території України із застосуванням ударних безпілотників типу «Шахед». Ці дрони, зокрема, атакувала Ізмаїл та Ізмаїльський район Одеської області.

Нагадаємо, Білий дім заявив, що збиття російських ракет Польщею викличе ескалацію війни, що «не буде корисною ні для Києва, ні для Варшави».

8 липня у Варшаві президент України Володимир Зеленський та голова Ради міністрів Польщі Дональд Туск підписали безпекову угоду між країнами. Ця угода передбачає розробку механізму збиття ракет і дронів рф в українському небі, якщо вони летять в сторону польської території.

Раніше збройні сили Польщі не збивали навіть ті російські ракети, які залітали у повітряний простір країни.

63% поляків вважають, що Польща має розпочати переговори з Україною і НАТО про збиття російських ракет, які летять у напрямку Польщі, у прикордонних регіонах України.

У Білому домі відреагували на ситуацію з російськими безпілотниками, які порушили повітряний простір Румунії та Латвії минулими вихідними. Координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки США Джон Кірбі наголосив, що це демонструє небезпеку від рф.

⚡⚡⚡ Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.