Ексклюзив

Київщина сьогодні живе одразу у двох реальностях. В одній – повітряні тривоги, нові руйнування після російських атак, захист критичної інфраструктури та підготовка до зими, яка знову може стати випробуванням на стійкість. В іншій – відбудова зруйнованих міст і сіл, повернення людей додому, нові підприємства, школи, лікарні, ветеранські простори та громади, які попри війну намагаються не просто відновлюватися, а рухатися далі.

Саме в таких умовах Київську обласну військову адміністрацію очолив Тимур Ткаченко. До цього він керував Київською міською військовою адміністрацією, де щоденна робота в умовах війни означала необхідність ухвалювати рішення під час повітряних атак, координувати військових, рятувальників, правоохоронців і міські служби та забезпечувати роботу критично важливої інфраструктури. Тепер масштаб відповідальності інший – не столиця, а ціла область із десятками громад, різними проблемами та наслідками війни.

Спеціально для «Київщини 24/7» начальник Київської обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко розповів про свої перші пріоритети на посаді та управлінські принципи, які переносить із досвіду роботи у столиці, ревізію проєктів відбудови та перевірку укриттів, захист критичної інфраструктури й контроль бюджетних коштів. Говорили також про ветеранів і переселенців, економічний потенціал області, релокацію бізнесу та індустріальні парки. Але ця розмова – не лише про те, що потрібно зробити сьогодні. Вона і про значно складніше питання: якою має стати Київщина після років війни та відбудови – і за якими результатами люди зрештою оцінюватимуть роботу влади.

«У центрі кожного рішення мають бути люди»: перші пріоритети, команда і досвід кризового управління

– Ви очолили Київську ОВА у складний для області період: Київщина залишається однією з ключових цілей російських атак, попереду опалювальний сезон, паралельно триває відбудова, область підтримує Сили оборони та готується до нового навчального року. Які завдання Ви визначили для себе першочерговими після призначення, на чому сьогодні зосереджена робота КОВА і що особисто для Вас стане головним показником її ефективності?

– Київщина має особливе стратегічне значення. Область розташована навколо столиці, має вихід до державного кордону і, на жаль, чи не щодня відчуває на собі наслідки російської агресії. Зрозуміло, що ворог не відмовиться від спроб завдати ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.

Попереду опалювальний сезон, і сьогодні головне завдання – максимально якісно реалізувати план стійкості. Для мене це не просто підготовка до зими, а питання безпеки людей.

Маємо зробити все можливе, щоб у громадах безперебійно функціонували системи тепло- і водопостачання, були готові резервні джерела живлення, а критично важливі об’єкти могли працювати навіть у разі нових атак чи можливих відключень.

Водночас нашими незмінними пріоритетами залишаються продовження відбудови Київщини, підтримка Сил оборони України та підготовка до нового навчального року. Ми й надалі відновлюватимемо житло, соціальну й критичну інфраструктуру, допомагатимемо військовим, які щодня боронять нашу державу, а також забезпечуватимемо дітям безпечні та комфортні умови для навчання. Це, зокрема, безкоштовне харчування учнів, облаштування сучасних укриттів, підвищення енергонезалежності закладів освіти та безпечна робота шкільних автобусів.

Я переконаний, що ефективність влади вимірюється тим, наскільки люди відчувають підтримку, наскільки швидко ми реагуємо на їхні потреби та наскільки відповідально виконуємо свою роботу. Саме такого принципу я дотримувався раніше і саме на ньому будуватиму свою роботу на цій посаді.

– Ви прийшли керувати Київщиною після роботи на чолі Київської міської військової адміністрації, де отримали досвід управління столицею в умовах повномасштабної війни та постійних безпекових викликів. Що з цього досвіду стало для Вас ключовим управлінським уроком і які принципи та підходи, що вже довели свою ефективність у Києві, Ви плануєте перенести на рівень області?

– Робота на посаді начальника Київської міської військової адміністрації дала мені насамперед досвід управління в умовах війни, коли кожне рішення безпосередньо впливає на безпеку людей.

Це досвід організації ефективної взаємодії між районами, військовими, правоохоронцями, рятувальниками, комунальними службами та центральними органами влади. Переконаний, що лише злагоджена командна робота дозволяє швидко реагувати на виклики, ліквідовувати наслідки ворожих атак і забезпечувати безперервну роботу критично важливої інфраструктури.

Не менш важливим є вміння формувати сильну команду. Жоден керівник не може досягти результату самостійно. Результат забезпечують професійні люди, які працюють як єдиний механізм, розуміють спільну мету та готові брати на себе відповідальність.

Ще один важливий урок – у центрі кожного рішення мають бути люди. Безпека мешканців, оперативне реагування на кризові ситуації, своєчасна допомога постраждалим, відкритість влади та постійний діалог із громадами – саме такими принципами я керувався раніше і саме їх планую реалізовувати на Київщині.

Упевнений, що цей досвід кризового управління, координації великої кількості служб, та роботи на результат стане міцною основою для подальшого розвитку Київської області.

«Не повернення до довоєнного стану, а крок уперед»: ревізія відбудови, укриття і контроль бюджетних коштів

– Київщина стала одним із регіонів, що зазнали найбільших руйнувань від початку повномасштабного вторгнення, і водночас однією з перших областей, де розпочалася масштабна відбудова. Якою Ви бачите подальшу стратегію відновлення найбільш постраждалих громад, що сьогодні потребує перегляду або посилення в уже розпочатих проєктах і яким має бути кінцевий результат відбудови – не лише з погляду відновлених об’єктів, а й повернення повноцінного життя в ці громади?

– Київщина однією з перших прийняла на себе удар повномасштабного російського вторгнення у 2022 році. Саме тому область зазнала одних із найбільших руйнувань в Україні. Станом на сьогодні йдеться вже майже про 30 тисяч пошкоджених і зруйнованих об’єктів. І, на жаль, ця цифра не є остаточною, адже російські атаки тривають, і майже щодня область зазнає нових руйнувань.

Попри це вже виконано величезний обсяг роботи. Відновлюються житлові будинки, школи, дитячі садки, лікарні, дороги, об’єкти критичної інфраструктури. Люди повертаються додому, відкривають власну справу, громади поступово відновлюють повноцінне життя. Але процес відбудови ще далекий від завершення.

Саме тому одним із перших моїх рішень стало проведення аналізу всіх відновлювальних робіт в області. Ми маємо об’єктивно оцінити стан кожного проєкту, визначити, де роботи виконуються за графіком, а де необхідно прискорити темпи, усунути проблемні питання, посилити контроль або ухвалити додаткові управлінські рішення.

Я переконаний, що відновлення має бути комплексним. Наше завдання – не просто відремонтувати будинки, а створити сучасний і комфортний життєвий простір. Житло повинно відновлюватися разом із соціальною, медичною, освітньою, спортивною та цифровою інфраструктурою. Саме такий підхід дає людям впевненість у майбутньому та мотивує залишатися у своїх громадах.

Для мене принципово важливо, щоб відбудова Київщини стала не поверненням до довоєнного стану, а якісним кроком уперед. Кожен відновлений об’єкт має бути сучаснішим, безпечнішим, енергоефективнішим і доступнішим, ніж був раніше.

Головна мета цієї роботи – люди. Кожна родина, яка втратила свій дім через російську агресію, має якнайшвидше повернутися до відновленого, безпечного та комфортного житла. Саме це є головним критерієм оцінки ефективності нашої роботи.

– Київщина фактично щодня живе під загрозою нових повітряних атак, а отже система цивільного захисту має бути готовою працювати не в теорії, а в будь-який момент. Наскільки захищеною Ви вважаєте область сьогодні, які найбільш вразливі місця бачите у системі цивільного захисту та що необхідно змінити насамперед – від доступності й стану укриттів до готовності служб і критичної інфраструктури працювати в умовах нових ударів?

– Безпека людей – безумовний пріоритет для Київської обласної військової адміністрації. В умовах повномасштабної війни система цивільного захисту має працювати на випередження, адже саме від її ефективності залежить життя людей.

Насамперед продовжимо розвиток мережі захисних споруд. Наше завдання – щоб жителі області, а особливо діти, мали швидкий доступ до безпечних і сучасних укриттів. Це стосується не лише закладів освіти, а й медичних установ, адміністративних будівель та інших місць масового перебування людей.

Водночас цивільний захист – це значно більше, ніж будівництво укриттів. Ми працюватимемо над посиленням готовності всіх служб до реагування на надзвичайні ситуації, удосконаленням систем оповіщення, розвитком матеріально-технічної бази рятувальних підрозділів, створенням резервів необхідних ресурсів і чіткою координацією між усіма службами.

Окремий напрям – захист об’єктів критичної інфраструктури. росія продовжує цілеспрямовано атакувати енергетичну та цивільну інфраструктуру, тому маємо зробити все, щоб системи життєзабезпечення працювали навіть в умовах нових ударів. Саме для цього реалізуємо комплексний план стійкості області, який передбачає розвиток розподіленої генерації, резервних джерел живлення та підвищення автономності критично важливих об’єктів.

Не менш важливою є й підготовка населення до дій у надзвичайних ситуаціях. Люди повинні знати, як діяти під час повітряної тривоги, де знаходиться найближче укриття та як поводитися у кризових ситуаціях. Це також складова безпеки.

Моя мета – щоб Київщина залишалася регіоном, який здатний ефективно протистояти будь-яким викликам війни. Багато у цьому напрямку вже зроблено. Але вже бачу, що необхідно удосконалити. Першою чергою організую перевірку стану укриттів у громадах. Місцева влада має приділяти цьому питанню набагато більше уваги.

– Відбудова Київщини – це не лише тисячі об’єктів, а й значні бюджетні кошти, а там, де йдеться про великі ресурси, завжди виникають ризики завищених цін, непрозорих тендерів та неефективних витрат. Які механізми контролю сьогодні реально дозволяють КОВА виявляти такі ризики ще до того, як гроші будуть витрачені, та як вибудувана взаємодія з правоохоронними й контролюючими органами у разі виявлення можливих порушень чи зловживань?

– При Київській обласній державній адміністрації діє робоча група «Прозорість і підзвітність». Вона здійснює постійний контроль за використанням бюджетних коштів.

Особлива увага приділяється закупівлям, пов’язаним із відновленням пошкоджених війною об’єктів. Робоча група аналізує тендерну документацію, виявляє потенційні ризики та сприяє своєчасному усуненню можливих порушень. Такий підхід допомагає підвищити довіру громадськості до використання державних ресурсів.

Вибудовую ефективну взаємодію з правоохоронними та контролюючими органами, щоб у разі виявлення ознак порушень або зловживань інформація оперативно передавалася для відповідного реагування. Така співпраця дозволяє своєчасно запобігати неефективному використанню бюджетних коштів, забезпечувати прозорість державних закупівель і дотримання законодавства на всіх етапах реалізації проєктів відбудови.

Процес відновлення Київщини має бути максимально відкритим, підзвітним і зрозумілим для громадян. Саме прозорість, належний контроль і невідворотність реагування на будь-які порушення є запорукою ефективного використання бюджетних коштів та успішної відбудови області.

«Повернення до активного життя»: ветеранські простори, реабілітація та нове житло для ВПО

– Київщина сьогодні є домом для великої кількості військовослужбовців і ветеранів, родин полеглих Захисників та людей, які через війну були змушені залишити власні домівки. Для кожної з цих категорій підтримка держави не може обмежуватися окремими пільгами чи разовою допомогою – йдеться про повернення до повноцінного життя, реабілітацію, житло, роботу та інтеграцію в громади. Яку комплексну систему підтримки для них сьогодні вибудовує Київщина, що вже реально працює в області та які напрями Ви плануєте посилювати надалі?

– На Київщині вже розпочато та реалізується чимало проєктів з підтримки чинних військовослужбовців, ветеранів, родин загиблих Захисників і Захисниць України. Цей напрям координує мій заступник Іван Добровольський. Він сам пройшов війну, є ветераном і добре розуміє потреби тих, хто повертається з фронту. Саме тому всі рішення ухвалюються з урахуванням реального досвіду та запитів наших Захисників і Захисниць.

Сьогодні на Київщині вже працюють 19 ветеранських просторів, де ветерани, військовослужбовці, їхні родини та сім’ї полеглих Героїв можуть отримати комплексну підтримку. Це психологічна допомога, юридичний супровід, соціальні консультації, допомога з працевлаштуванням, оформленням необхідних документів та отриманням державних послуг. Працюємо над розширенням цієї мережі, щоб якісні сервіси були доступними в кожній громаді.

Серед пріоритетів також є створення безбар’єрного середовища. Активно розвиваємо соціальне таксі в громадах. Інклюзивний транспорт дає змогу ветеранам, зокрема людям із пораненнями чи інвалідністю, безперешкодно діставатися до медичних закладів, реабілітаційних центрів, державних установ або брати участь у громадському житті.

Не менш важливими залишаються питання фізичної та психологічної реабілітації, розвитку адаптивного спорту, професійної перепідготовки, працевлаштування й забезпечення житлом. Прагнемо, щоб ветерани мали всі можливості для самореалізації та активного життя.

Значну увагу приділяємо і підтримці родин загиблих Захисників і Захисниць України. Це постійний супровід, психологічна підтримка, допомога у вирішенні життєвих питань та збереження пам’яті про наших Героїв.

Якщо говорити про допомогу внутрішньо переміщеним особам, то варто зазначити, що ще з 2014 року Київщина стала одним із великих центрів прихистку для людей, які були змушені залишити свої домівки через війну. Тому сьогодні ми працюємо не лише над забезпеченням їхніх базових потреб, а й над повноцінною інтеграцією у життя громад. Йдеться про працевлаштування, доступ до соціальних послуг, освіти й медицини, створення можливостей для тимчасового або постійного проживання. В області діє програма реконструкції наявних будівель і переобладнання нежитлових приміщень під житло для людей, які втратили власні домівки. Крім того, реалізується масштабний проєкт зі зведення соціального житла в Білій Церкві, яке забезпечить оселями близько трьох тисяч внутрішньо переміщених осіб із Маріуполя.

«Усі дороги ведуть до Києва – і пролягають через область»: релокований бізнес, індустріальні парки та нові інвестиції

– Повномасштабна війна суттєво змінила економічну карту країни та умови, в яких бізнес ухвалює рішення про розвиток і нові інвестиції. Яке місце в цій новій економічній реальності має посісти Київщина, за рахунок яких конкурентних переваг область може залучати бізнес та інвестиції і, головне, як перетворити економічне зростання на конкретний результат для громад – нові робочі місця, сильніші місцеві бюджети та нові можливості для людей?

– Київщина має всі передумови, щоб бути одним із головних економічних центрів України. Перефразую відомий вислів – усі дороги ведуть до Києва. І фактично всі вони пролягають через Київську область. Перетин ключових транспортних коридорів, близькість до столиці, розвинена логістика та великий споживчий ринок – це наші природні переваги, які важливо перетворювати на конкретні можливості для бізнесу й громад.

Сьогодні Київщина залишається у п’ятірці найбільш привабливих для ведення бізнесу регіонів України. Інвестори бачать потенціал області не лише завдяки її розташуванню, а й через можливості для розвитку виробництва, логістики та інфраструктури. Принципово важливо, щоб ці переваги працювали не тільки на залучення капіталу, а й на створення нових робочих місць, збільшення надходжень до місцевих бюджетів і покращення якості життя людей.

Водночас Київщина сьогодні стає місцем нових можливостей для підприємців. До області перереєстровуються компанії зі столиці, сюди переїжджає бізнес із регіонів, які постраждали від війни. Це означає нові виробництва, послуги, робочі місця та додаткові ресурси для розвитку територій.

Важливу роль у цьому процесі відіграють індустріальні парки. Їхня мережа в області розширюється, а кожен такий парк – це готова інфраструктура для запуску нових підприємств. Для інвестора це можливість швидше розпочати роботу, оптимізувати витрати та зосередитися безпосередньо на розвитку виробництва.

Ми прагнемо, щоб кожен новий проєкт давав відчутний результат для громади: створював робочі місця, підтримував місцевий бізнес, наповнював бюджети й формував умови для подальшого розвитку. Саме тому сьогодні говоримо не лише про інвестиції в область, а передусім про інвестиції в майбутнє наших громад і людей.

Київщина має для цього сильний фундамент. Важливо створити такі умови, щоб бізнес хотів тут працювати, інвестувати та розширюватися, а громади отримували від цього нові можливості для розвитку навіть у складних умовах війни.

«Область, де хочеться жити і будувати майбутнє»: якою має стати Київщина через кілька років

– Якщо відійти від поточних викликів і подивитися на Київщину в перспективі кількох років: якою Ви хочете залишити область після своєї роботи на посаді, які фундаментальні зміни мають відбутися за цей час і за якими результатами люди зможуть сказати, що Київщина справді стала кращим місцем для життя та майбутнього їхніх дітей?

– Я бачу Київщину сильною, безпечною та сучасною областю, де головною цінністю є людина. Регіоном, у якому хочеться жити, працювати, створювати родину й будувати своє майбутнє. І водночас – областю, яка залишається стійкою та готовою до нових викликів.

Сьогодні ми живемо в умовах війни. Ворожі атаки є, на жаль, частиною нашої реальності. Тому безпека має бути основою всього, що ми робимо: від захисту критичної інфраструктури й енергетики до облаштування укриттів, розвитку цивільного захисту та підготовки громад до надзвичайних ситуацій. Ми маємо не просто вистояти, а продовжувати розвиватися навіть у найскладніших умовах.

Передусім хочу бачити Київщину областю можливостей. Тут має бути комфортно вести бізнес, створювати робочі місця, започатковувати власну справу та інвестувати. Водночас економічне зростання повинно відчуватися не лише в статистиці, а й у повсякденному житті людей – у гідній роботі, якісних послугах, доступній інфраструктурі та широких можливостях для розвитку.

Не менш важливо, щоб кожна громада мала умови для повноцінного життя. Сучасні школи й лікарні, доступний громадський транспорт, якісні дороги, цифрові послуги, спортивні та культурні простори – це не розкіш, а нормальні умови для людини. Причому незалежно від того, живе вона у місті чи невеликому селі.

Для Київщини підтримка тих, хто захищає Україну, ветеранів, родин загиблих Захисників і Захисниць – це не пусті слова. І прямо на наших очах зараз будується нова етика взаємодії між ветеранами та суспільством. Ми створюємо середовище, у якому людина після служби може повернутися до активного життя, знайти роботу, започаткувати власну справу, отримати необхідні послуги й відчувати повагу та підтримку. Це частина загальної політики області, яка найближчим часом продемонструє результати.

Але насправді те, якою буде Київщина завтра, визначатимуть діти та молодь. Тому бачу нашу область такою, де у них є можливості отримати якісну освіту, займатися спортом, творчістю, брати участь в житті своїх громад. Молоді люди повинні бачити тут своє майбутнє, а не шукати його деінде.

Ми маємо вистояти у війні, відновити те, що зруйновано, і водночас закласти фундамент для нового етапу розвитку Київщини.

Тож якою я бачу область через кілька років? Безпечною, відновленою, економічно сильною, технологічною та відкритою. Областю, де розвиток вимірюється не лише новими дорогами, підприємствами чи будівлями, а тим, наскільки комфортно, гідно й упевнено почувається кожна людина. Тому саме на ці задачі і будуть направлені всі зусилля мене особисто та моєї команди.

Читайте також: 38 сигналів про неправомірний тиск: прокуратури Києва та області очолили список скарг до «СтопТиску»

Фото: Тимур Ткаченко, КОВА

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.