За перші п’ять місяців 2026 року місцеві бюджети Київської області отримали 16,8 млрд грн податкових надходжень. Попри війну, безпекові ризики та постійний тиск на бізнес, ключові джерела доходів громад продемонстрували двозначні темпи зростання. Водночас рекордні цифри мають і зворотний бік: частину приросту забезпечують інфляція, збільшення номінальних зарплат та значні державні видатки на сектор оборони. Про це свідчать зведені дані Державної податкової служби за січень–травень 2026 року, які навів CEO інвестиційної групи «Молодість» Антон Мирончук у колонці для Liga.Бізнес.

Майже 17 млрд грн, які за п’ять місяців надійшли до місцевих та обласного бюджетів Київщини, — один із найпомітніших фінансових результатів регіону. За основними податками надходження зросли приблизно на 13–30% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Понад 95% усього податкового ресурсу громад сформували п’ять основних платежів. Однак за цифрами бюджетної статистики проглядається значно ширша картина: економіка Київщини продовжує перебудовуватися під умови війни, а головними її опорами стають офіційна зайнятість, малий і середній бізнес, промисловість, логістика, торгівля та активне використання землі й нерухомості.

Понад 10 млрд грн лише з доходів громадян

Найбільшим джерелом наповнення місцевих бюджетів Київщини залишається податок на доходи фізичних осіб. За січень–травень 2026 року ПДФО приніс бюджетам області 10,3 млрд грн. Це близько 61,2% усіх надходжень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року сума збільшилася одразу на 30,5%.

Такий приріст пояснюється одразу кількома процесами. Передусім ідеться про зростання номінальних заробітних плат. Дефіцит працівників, який посилився через мобілізацію, міграцію та загальне скорочення доступного кадрового ресурсу, змушує роботодавців конкурувати за фахівців і підвищувати зарплати. Водночас для бюджетів важливо не лише те, скільки заробляють працівники, а й те, яка частина цих доходів виплачується офіційно.

Ще один фактор — сектор безпеки й оборони. Значний обсяг ПДФО формується завдяки грошовому забезпеченню військовослужбовців та виплатам працівникам структур, пов’язаних із безпекою держави, зокрема ДСНС, Національної гвардії та правоохоронних органів.

Крім того, Київська область за роки повномасштабної війни стала одним із ключових регіонів для релокації підприємств та внутрішньо переміщених громадян. Частина компаній, які залишили прифронтові території, перенесли сюди виробництво, склади, офіси та персонал. Разом із робочими місцями громади отримують і додаткову податкову базу.

Які галузі сьогодні приносять державі найбільше грошей

Тенденції Київщини багато в чому відображають процеси, які відбуваються на рівні всієї країни. За даними в.о. голови ДПС Лесі Карнаух, серед найбільших платників податків за видами економічної діяльності опинилися переробна промисловість, оптова та роздрібна торгівля й автосервіс, державне управління та оборона, а також фінансова і страхова діяльність.

Переробна промисловість забезпечила близько 17,9% загального обсягу надходжень, торгівля та ремонт автотранспортних засобів — понад 16%, державне управління й оборона — 11,9%, фінансова та страхова діяльність — 10,5%.

Особливо показовою залишається ситуація у переробній промисловості. Надходження від галузі збільшилися приблизно на 25,8 млрд грн, або 17,3%.

В умовах війни переробка фактично стала одним із фундаментів економічної стійкості держави. Це вже не лише традиційне виробництво продуктів харчування чи товарів масового споживання. До сектору належать фармацевтика, виробництво будівельних матеріалів, необхідних для відновлення зруйнованої інфраструктури, а також значний пласт підприємств, які прямо чи опосередковано працюють на оборонно-промисловий комплекс.

Йдеться, зокрема, про виробництво безпілотників та комплектуючих, екіпірування, деталей, обладнання, а також ремонтні й механічні підприємства.

Банки наростили податкові платежі більш ніж на 30%

Ще більш помітну динаміку продемонстрував фінансовий та страховий сектор. Податкові надходження тут збільшилися приблизно на 24,9 млрд грн, або 32,2%.

Одним із факторів стали високі доходи банківського сектору, зокрема від операцій із депозитними сертифікатами Національного банку та державними облігаціями. Додатковий вплив мають і підвищені ставки оподаткування банківського прибутку.

Водночас державне управління, оборона та обов’язкове соціальне страхування збільшили податкові платежі приблизно на 17,1 млрд грн — на 17,4%. Ця динаміка безпосередньо пов’язана з масштабом державних видатків на сектор безпеки й оборони та регулярними виплатами військовослужбовцям і працівникам відповідних державних структур.

Торгівля також продовжує залишатися одним із найбільших джерел бюджетних надходжень. Оптова та роздрібна торгівля разом із ремонтом автотранспорту додали близько 14,4 млрд грн, або 9,9%. Причин кілька: відновлення споживчого попиту, адаптація бізнесу до війни, перебудова логістики та інфляційне збільшення середнього чека.

Для Київщини логістичний фактор особливо важливий. Область фактично є одним із головних транспортних і складських поясів столиці, а після руйнувань перших років повномасштабного вторгнення значна частина логістичної інфраструктури регіону була відновлена або перебудована.

Земля принесла громадам Київщини понад 1,3 млрд грн

Окремим показником економічної активності області стала плата за землю. За п’ять місяців 2026 року громади Київщини отримали від неї понад 1,3 млрд грн, що на 24,3% більше, ніж за відповідний період минулого року. Ще 612,8 млн грн надійшло від податку на нерухоме майно. Тут приріст становив 23,4%.

Земельні платежі мають особливе значення для громад, оскільки ці кошти залишаються на місцевому рівні та безпосередньо формують фінансовий ресурс територій. Причому основну частину земельних надходжень забезпечив саме бізнес: із понад 1,3 млрд грн близько 1,1 млрд грн сплатили юридичні особи.

Фактично це один із показників того, наскільки активно в області використовуються виробничі території, склади, торговельні об’єкти, офісні та інші комерційні площі.

Біла Церква, Буча та Бровари — серед лідерів

Статистика земельного податку дозволяє побачити й основні точки економічної активності на карті Київщини.

Найбільшу суму серед громад області забезпечила Білоцерківська громада — 101,5 млн грн. Біла Церква традиційно залишається одним із головних промислових, транспортних та підприємницьких центрів регіону.

На другому місці — Бучанська громада із 77,7 млн грн. Після масштабних руйнувань 2022 року Буча та прилеглі території демонструють активне відновлення житлової й комерційної забудови, повернення підприємців та розвиток девелопменту.

Броварська громада забезпечила 62,3 млн грн земельного податку. Район навколо Броварів залишається одним із ключових центрів логістики, складського господарства та виробництва поблизу столиці.

Ще 50,4 млн грн надійшло від Козинської громади, де значну роль відіграють дорога житлова нерухомість і землекористування.

П’ятірку лідерів замикає Ірпінська громада — 44,9 млн грн. Місто, яке зазнало масштабних руйнувань на початку повномасштабного вторгнення, продовжує активно відбудовуватися, а разом із населенням сюди повертається підприємницька активність.

Малий бізнес додав майже 3 млрд грн

Важливим індикатором залишається й єдиний податок, який передусім відображає активність малого та середнього підприємництва. За п’ять місяців він забезпечив бюджетам Київщини близько 2,9 млрд грн. Порівняно з минулим роком надходження збільшилися на 13%.

Ще 883,7 млн грн область отримала від акцизного податку — плюс 19,2%. Зростання акцизних надходжень може бути пов’язане як зі збільшенням номінальної вартості підакцизних товарів та змінами податкового навантаження, так і з посиленням контролю за відповідними ринками.

У сукупності ці показники демонструють: попри війну, повітряні атаки, кадровий голод, проблеми з енергетикою та високі ризики для інвестицій, значна частина економіки Київської області не просто продовжує працювати, а генерує більший номінальний податковий ресурс.

Рекордні мільярди ще не означають економічного буму

Водночас цифру у 16,8 млрд грн не варто сприймати як безумовне свідчення стрімкого економічного зростання.

Збільшення податкових надходжень відбувається на тлі інфляції, зростання номінальних зарплат і цін, значних бюджетних витрат на сектор безпеки та оборони. Тобто частина приросту існує саме у грошовому вимірі й не обов’язково означає аналогічне збільшення реальних обсягів виробництва чи добробуту населення.

Водночас структура надходжень показує важливу тенденцію: бізнес Київщини після шоку перших років повномасштабної війни адаптувався до нових умов. Працюють підприємства, відновлюються комерційні об’єкти, завантажуються склади й виробничі майданчики, малий бізнес продовжує сплачувати єдиний податок, а громади нарощують власну дохідну базу.

Тому головним викликом другої половини 2026 року стане вже не просто утримання високих цифр у податковій статистиці. Значно важливіше — чи вдасться перетворити цей ресурс на довгострокову економічну стійкість: зберегти підприємства та робочі місця, забезпечити передбачувані правила для бізнесу, підтримати інвестиції й спрямовувати отримані громадами мільярди на безпеку, відбудову та критично необхідну інфраструктуру.

Адже в умовах затяжної війни справжнім показником стійкості регіону стає не лише те, скільки податків він здатен зібрати сьогодні, а й те, чи матиме економіка ресурс генерувати ці доходи завтра.

Читайте також: Війна переписала правила будівництва: укриття, тиша та безбар’єрність стали новою нормою

Фото: «Київщина 24/7».

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.