Право на практиці

Верховний Суд дійшов висновку, що релігійні переконання не дають військовозобов’язаному права відмовитися від призову на військову службу під час мобілізації та не звільняють від кримінальної відповідальності за ухилення від мобілізації. Водночас такі переконання можуть враховуватися при визначенні покарання. Про це повідомили у «Судово-юридичній газеті».

Йдеться про справу № 608/1088/23, яку 19 серпня 2026 року розглянула колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.

За матеріалами справи, чоловік був військовозобов’язаним, перебував на військовому обліку та був придатним до військової служби. Підстав для звільнення від призову, передбачених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», він не мав.

У квітні 2023 року чоловік перебував у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, де відмовився отримувати повістку про необхідність явки наступного дня для подальшого направлення до військової частини. У визначений час до ТЦК та СП він також не прибув.

Свої дії чоловік пояснював релігійними переконаннями. Він зазначав, що є Свідком Єгови, з 2014 року охрещений, а згодом став дияконом релігійного збору. За його словами, віра не дозволяє йому брати до рук зброю, носити військову форму та загалом виконувати військовий обов’язок.

Чоловік також звертався із заявами про заміну військової служби альтернативною невійськовою.

Чортківський районний суд Тернопільської області у листопаді 2024 року визнав його винним в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації за статтею 336 Кримінального кодексу України та призначив три роки позбавлення волі. У грудні 2025 року Тернопільський апеляційний суд залишив це рішення без змін.

Захист оскаржив вирок у Верховному Суді. Адвокат просив закрити кримінальне провадження, посилаючись, зокрема, на право чоловіка на свободу совісті та віросповідання і його право на сумлінну відмову від військової служби.

Що вирішив Верховний Суд

Колегія суддів не погодилася з доводами захисту щодо звільнення від кримінальної відповідальності.

ВС зазначив, що українське законодавство не передбачає можливості відмовитися від виконання обов’язку проходити військову службу за призовом під час мобілізації лише через релігійні чи інші переконання.

«Такі переконання не можуть бути підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності у разі її ухилення від мобілізації», — зазначив Верховний Суд.

Суд водночас звернув увагу на відмінність між правом на відмову від використання зброї та відмовою від самого призову.

За висновком ВС, мобілізація не скасовує права сумлінного відмовника не носити та не використовувати зброю з релігійних переконань. Водночас закон не передбачає під час мобілізації процедури заміни військової служби на альтернативну невійськову, як це передбачено для окремих випадків строкової служби.

Суд також наголосив, що свобода віросповідання не є абсолютною. Вона може бути обмежена законом, зокрема в інтересах громадської безпеки та захисту прав і свобод інших людей.

На думку Верховного Суду, загальна мобілізація в умовах воєнного стану має легітимну мету — забезпечення оборони держави від агресії. За таких обставин держава може встановлювати пропорційні обмеження, зокрема не передбачати можливості відмови від призову під час мобілізації через релігійні переконання.

Водночас такі переконання, на думку суду, мають враховуватися вже під час проходження військової служби. Зокрема, вони не повинні призводити до необхідності виконувати накази, пов’язані з носінням або використанням зброї.

Таким чином, Верховний Суд визнав законним призов чоловіка на військову службу під час мобілізації та підтвердив наявність у його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 КК України.

Покарання змінили

Водночас Верховний Суд вирішив змінити призначене чоловікові покарання.

Суд врахував, що він уперше вчинив кримінальне правопорушення, яке належить до нетяжких, раніше не судимий та позитивно характеризується.

Крім того, колегія взяла до уваги документи релігійної організації, які підтверджували, що чоловік багато років є охрещеним служителем Свідків Єгови в Україні, а з 2016 року — священнослужителем та дияконом релігійного збору.

З урахуванням принципів співмірності та індивідуалізації покарання суд дійшов висновку, що його цілей можна досягти без реального відбування покарання.

У результаті Верховний Суд залишив касаційну скаргу захисника без задоволення у частині вимоги про закриття провадження, але змінив вирок та ухвалу апеляційного суду в частині покарання, звільнивши засудженого від його відбування з випробуванням.

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що Державна служба з етнополітики та свободи совісті розпочала дослідження щодо можливих зв’язків Почаївської Свято-Успенської лаври з Російською православною церквою, діяльність якої заборонена в Україні.

Читайте також: 7 тисяч доларів за бронювання: у Києві викрили незаконну схему

Фото: з відкритих джерел

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.