Гроші є, але їх не поспішають витрачати. Або ж витрачають так, що у платників податків може виникнути чимало запитань.

Столиця та найбільші громади Київської області у 2026 році демонструють парадоксальну тенденцію: частину коштів, зокрема, передбачених на розвиток та капітальні видатки, досить повільно розподіляють, тоді як значні суми стабільно йдуть на поточні видатки, зарплати та утримання місцевого самоврядування.

В межах нашої традиційної рубрики «Політика без фільтрів» ми проаналізували офіційні звіти про виконання бюджетів Києва та в області за 2026 рік: деякі великі громади вже оприлюднили звіти за І півріччя та 7 місяців, тоді як окремі дані наразі доступні за І квартал.

Київ: куди вже пішли мільярди столичного бюджету

У Довідці про виконання бюджету міста Києва станом на 1 серпня 2026 року можна побачити, що столиця продовжує накопичувати шалені суми, але не поспішає їх вкладати.

Загалом на рік місто запланувало 118,17 млрд гривень доходів, і за 7 повних місяців отримало 74,79 млрд гривень. Зокрема, доходи загального фонду вже виконано на 72,36 млрд гривень (при річному плані 112,9 млрд гривень), а податкові надходження спеціального фонду склали 2,43 млрд гривень (із запланованих 5,27 млрд).

Тим часом видатки загального фонду склали 49,37 млрд гривень при річному плані 89,67 млрд.

Справжній інтерес спостерігається у спеціальному фонді, де як правило зосереджені кошти на капітальні проєкти.

З передбачених 48,62 млрд гривень місто освоїло всього 12,56 млрд гривень.

А от що стосується видатків на державне управління – все йде за планом, з 66,1 млн вже «освоєно» 53,6 млн грн.

На будівництво та регіональний розвиток спрямували лише 299 млн гривень із передбачених майже двох мільярдів – це 15,2%. На транспорт зі спецфонду витратили близько 18% (2,76 млрд гривень із 15,18 млрд запланованих на рік).

Водночас із загального фонду на транспортні потреби пішло майже 8 млрд гривень, на соціальний захист – понад 7,2 млрд гривень, а на ЖКГ з обох фондів сумарно витратили понад 3,5 млрд гривень.

Біла Церква: утримання місцевого самоврядування обходиться дорожче за медицину та благоустрій?

У Білій Церкві розставили власні специфічні пріоритети.

Згідно з проєктом рішення, який подав виконуючий обов’язки міського голови, секретар міськради Володимир Вовкотруб, за перше півріччя 2026 року загальний фактичний обсяг фінансових ресурсів бюджету склали понад 2 мільярди гривень, тоді як видатків та кредитування провели на 1 729 868 740 грн.

Співвідношення складових частин доходів бюджету Білоцерківської МТГ станом на 1 липня 2026 року є таким: доходи загального фонду – 71,6%, доходи спеціального фонду лише 2,9%, офіційні трансферти – 25,5%.

Видаткова частина місцевого бюджету за І півріччя 2026 року виконана сумі 1 729 868 740 грн, в тому числі:

• обсяг видатків загального фонду бюджету – 1 619 650 084 грн.
• обсяг видатків спеціального фонду бюджету всього 110 218 656 грн.

У загальній сумі видатків передбачений обсяг субвенцій з державного бюджету в сумі 380 692 680 грн.

Але куди ж пішли ті кошти, що громада встигла витратити? Понад половина загального фонду, де перебуває значна частина коштів, припало на освіту (861,1 млн гривень). А от далі – класика бюрократичного жанру.

Касові видатки за напрямом «Органи місцевого самоврядування» становили 129,5 млн грн (з яких 111,7 млн грн припало на оплату праці з нарахуваннями). Це офіційно більше, ніж місто виділило на соціальний захист населення (115,5 млн гривень).

Це більше за всі витрати на житлово-комунальне господарство (106,7 млн гривень) і вдвічі перевищує фінансування охорони здоров’я, на яке виділено лише 64,7 млн гривень.

Бровари: скільки йде на благоустрій, зарплати та охорону здоров’я?

Броварська громада за перше півріччя 2026 року отримала 1,86 млрд гривень доходів (з них 1,73 млрд до загального фонду) і витратило 1,6 млрд гривень.  По спецфонду доходи становлять – 131,69 млн грн та видатки 180,3 млн грн.

51,5% усіх витрат загального фонду за економічною структурою – це заробітна плата з нарахуваннями, а ще 31,5% – соціальне забезпечення та поточні трансферти підприємствам. Ще 3,9% йде на енергоносії, а 2,5% – продукти харчування.

У розрізі галузей майже половину загального фонду за функціональною структурою «забрала» освіта – 773,4 млн гривень (48,3%). На житлово-комунальне господарство пішло 225,4 млн гривень (14,1%), на соціальний захист – 125,1 млн гривень. А от на утримання місцевих посадовців (державне управління) з бюджету взяли 120,7 млн гривень.

Водночас на стратегічні напрямки залишаються крихти: охорона здоров’я отримала 4,9% від загального фонду, фізична культура і спорт – 2,3%, а культура взагалі 1,2%.

Обухів: медицина і ЖКГ пасуть задніх

В Обухові фінансова картина за сім місяців 2026 року викликає не менший інтерес.

З доходами тут усе непогано: за сім місяців скарбниця поповнилася тільки завдяки податкам на 625,8 млн гривень (від річного плану в 983,8 млн гривень).

Громада має уточнений річний план видатків загального фонду в розмірі 1,223 млрд гривень, з яких за сім місяців фактично витратила 703,7 млн гривень.

Але як ці кошти розподіляються? Беззаперечним лідером є освіта – на неї вже витратили 320,1 млн гривень із передбачених на рік 509 млн.

Справжній інтерес криється в іншій цифрі: друге місце за обсягами фінансування посідає державне управління. На забезпечення роботи місцевої влади, зокрема держпосадовців, за 7 місяців виділили 73,1 млн гривень.

І це при тому, що соціальний захист мешканців отримав лише 66,5 млн гривень.

На благоустрій взагалі виділили лише на 38,2 млн гривень, а на охорону здоров’я взагалі всього 24,5 млн гривень.

Простими словами, фінансування державного управління в Обухові обходиться платникам податків у три рази дорожче, ніж утримання медичної сфери.

Бориспіль: освіта, медицина та держуправління

Бориспільська громада лише за перший квартал отримала майже пів мільярда доходів (497,3 млн гривень), з яких податкові надходження склали 345,8 млн гривень. Загалом на рік у бюджеті громади заклали 1,845 млрд гривень видатків, лише за три місяці місто освоїло 22,8% цієї суми – 420,3 млн гривень.

Основну фінансову частину тут також несе освіта – понад половину всіх видатків першого кварталу лише загального фонду – 213,8 млн гривень, на благоустрій (ЖКГ) – 22,63 млн грн. На держуправління витратили аж 41,65 млн гривень.

Для порівняння, на медичні потреби громади за цей самий час із загального фонду пішло майже 18 млн гривень, а соціальний захист отримав 23,2 млн гривень. Тобто місцевий апарат управління коштує бюджету майже так само, як і соціальний захист та медицина разом узяті.

Вишневе: спецфонд та економіка

У Вишневій громаді за перший квартал доходи тільки за податковими надходженнями загального фонду становили 420,3 млн гривень. Із річного плану видатків у 1,824 млрд гривень громада встигла витратити 411,2 млн гривень.

Але найцікавіше криється в деталях: тут 69% касових видатків по загальному фонду забрали освіта (143,6 млн гривень) та благоустрій (125,7 млн гривень). На державне управління пішло 25,6 млн гривень, що значно більше, ніж на охорону здоров’я (10,6 млн гривень) та соціальний захист (9,8 млн гривень). Спорт та культура обійшлися у 7,9 млн та 3,4 млн гривень відповідно, а на економічну діяльність виділили 829,4 тис. гривень.

У підсумку, фінансова картина столиці та Київщини 2026 року демонструє певний запас міцності місцевих скарбниць, які сьогодні перебувають у режимі стриманості. Поки значна частина акумульованих ресурсів залишається «в резерві», головний акцент зміщено на забезпечення щоденних потреб та підтримку базової інфраструктури. Таким чином тактика «тут і зараз» залишає питання використання головного ресурсу на другу половину року відкритим.

Читайте також: Податкові 17 мільярдів Київщини: хто наповнює бюджети області та що стоїть за рекордними цифрами.

Фото: «Київщина 24/7».

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.