Двічі на тиждень прибирай, раз – пери речі і прасуй, ще продукти принось! – Свекруха гордовито дала мені список
Двічі на тиждень прибирай, раз – пери речі і прасуй, ще продукти принось! – Свекруха гордовито дала мені список
Важко дівчині самій! Її можна зрозуміти. От тобі добре, в тебе є Дмитро!
Я дуже дивувалась із цих слів. Адже Дмитра я зустріла вже дорослою. Мала гарну освіту і роботу. Самотужки себе утримувала, ще й мамі допомагала. Та сперечатися зі свекрухою сенсу
не було.
Два роки тому мого Дмитра мобілізували. Тоді свекруха присягалася, що допомагатиме мені з дітьми. Молодший в перший клас пішов, його
треба було водити до школи. А я не могла, адже
працювала в іншому місті. Тиждень Ніна Степанівна водила малого, а тоді почала скаржитися, що їй важко. Довелось просити
подругу, аби допомагала.
Ми намагались раз на тиждень провідувати свекруху. Я розуміла, як їй складно. Щоразу везла торбу продуктів. А тоді якось вона завела
розмову:
- Бачиш, як мені важко. Потребую допомоги!
- Кажіть, що треба, я за можливістю
допомагатиму!
Я мала на увазі, що десь колись зможу щось робити, але не на постійній основі. Та раптом
Ніна Степанівна дістала з кишені якийсь папірець
Двічі на тиждень прибирай, раз – пери речі та
прасуй, ще продукти принось! – свекруха
гордовито дала мені список.
- Ой, я не знаю, чи встигну!
- Та що тобі, ти ж молода. Роботу не важку маєш, діти вже не малі! О, і ще, раз на місяць треба вікна мити.
Я не могла в це повірити. Але й погодитися
також.
– Послухайте, я можу десь колись допомогти,
але не прислуговувати постійно.
– Ну, як хочеш, тоді й на квартиру мою не
- розраховуй. Я думала її твоїм дітям залишити.
- А кому, як не їм? Більше у вас онуків все ж
-
нема.
– Ну, охочі знайдуться…
Свекруха образилась, це було помітно. Не очікувала вона, що я відмовлюсь. Дорогою додому я написала чоловікові. Він передзвонив, коли звільнився. Розказала йому все. А він засміявся:
- Не вір ій. Вона ще давно заповіт на сестру написала. Усі це знають!
-
Я не могла в це повірити. Невже таке може бути?
Тепер не знаю, як бути. Адже мені й насправді
дуже важко буде виконувати все те, що в
списку. А як себе підстрахувати? Якщо попрошу оформити якісь документи – образиться. Що робибити? Варто вірити чи ні?
Що ви відчуваєте після прочитання цієї публікації? Поділіться своїми емоціями! Обирайте емодзі, які найбільше відповідають вашим
почуттям:
ЧИ
. Ваша реакція має
значення!
- Ну як так? А нащо це казати?
- Використати тебе хоче і все.