Наразі для виходу на пенсію необхідно мати від 15 до 33 років страхового стажу — залежно від віку потенційного пенсіонера. Але іноді людина виявляє, що Пенсійний фонд зарахував їй не весь стаж або визначив його неправильно. У такій ситуації є кілька способів виправити дані. Про це пише Finance.ua.

Для періодів, починаючи з 1 січня 2004 року, враховуються страхові внески. Якщо після цієї дати вони не сплачувалися, довести наявність стажу буде складно.

Періоди до 1 січня 2004 року підтверджуються записами у трудовій книжці або іншими документами. Це можуть бути, зокрема, витяги з архівів підприємств чи установ або рішення суду.

До страхового стажу, залежно від періоду та законодавства, можуть зараховувати військову службу і службу в органах правопорядку, навчання у вищих, середніх спеціальних та технічних навчальних закладах, періоди отримання допомоги по безробіттю, роботу за цивільноправовими договорами, підприємницьку діяльність, роботу ув’язнених, допомогу по вагітності та пологах, а також догляд за дитиною до трьох років, якщо держава сплачувала внески.

При цьому однакові періоди в різні роки могли зараховуватися по-різному. У деяких випадках навчання, служба в армії чи періоди виплати допомоги по безробіттю взагалі не враховуються.

Чи впливає стаж на розмір пенсії

У більшості випадків сама кількість років страхового стажу не має відчутного впливу на розмір пенсії.

Під час розрахунку враховуються середня зарплата по Україні за три роки, що передують зверненню, індивідуальний коефіцієнт зарплати та коефіцієнт страхового стажу.

За кожен повний рік страхового стажу понад 35 років для чоловіків і 30 років для жінок пенсія за віком збільшується на 1% від розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 закону. Водночас ця надбавка не може перевищувати 1% мінімального розміру пенсії за віком.

Станом на 2026 рік це 25 гривень 95 копійок.

Водночас страховий стаж має значення для деяких інших виплат, зокрема допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по безробіттю.

Для застрахованих осіб виплата по тимчасовій непрацездатності залежить від тривалості страхового стажу:

• до 3 років — 50% середньої заробітної плати;
• від 3 до 5 років — 60%;
• від 5 до 8 років — 70%;
• понад 8 років — 100%.

Є категорії, для яких допомога виплачується у розмірі 100% зарплати незалежно від наведеного розподілу. Серед них — ліквідатори аварії на ЧАЕС 1−3 категорій, донори, ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України тощо.

Розмір допомоги по безробіттю також залежить від страхового стажу. Державна служба зайнятості наводить такий розподіл:

• до 3 років — 50%;
• від 3 до 6 років — 55%;
• від 6 до 12 років — 60%;
• від 12 до 18 років — 65%;
• від 18 до 24 років — 70%;
• від 24 до 30 років — 75%;
• понад 30 років — 80%.

Чому стаж можуть порахувати неправильно

Починаючи з 2004 року страховий стаж обліковують за даними персоніфікованого обліку ПФУ, сформованого на основі звітності роботодавців та сплачених внесків. Для періодів до цього часу використовують дані з трудових книжок.

Тому одна з причин помилки — некоректні записи у трудовій книжці. Інша — неправильно подана роботодавцем звітність або несплачені внески.

У найманих працівників проблеми можуть виникати через неофіційне працевлаштування, роботу за договорами або зарплату, з якої ЄСВ сплачували у розмірі, нижчому за мінімальний. У такому випадку стаж зараховується не «місяць за місяць», а пропорційно сплаченим внескам.

Помилка також може бути пов’язана з неправильними даними працівника, за якого сплачувалися внески. Якщо роботодавець припустився такої помилки або взагалі не сплачував внески, наслідки цього позначаються на стажі працівника.

Підприємці найчастіше стикаються з проблемами через нерегулярну сплату податків, несплату ЄСВ або відсутність документів, які підтверджують сплату внесків.

Для періодів до 1 січня 2004 року проблеми можуть виникати через нечіткі записи у трудовій книжці, відсутність печаток, які неможливо прочитати, неспівпадіння у записах або відсутність даних про накази щодо прийняття на роботу чи звільнення.

Як виправити помилку та куди звертатися

Насамперед потрібно з’ясувати, які саме періоди Пенсійний фонд не зарахував і з якої причини. У деяких випадках питання можна вирішити, надавши додаткові документи.

Якщо підприємство, де людина працювала, не ліквідоване або його архіви передані на зберігання, необхідні документи можна знайти там. Підтвердити стаж можуть накази про прийняття на роботу, довідки про зарплату та інші офіційні документи.

Складніше, якщо від роботодавця не залишилося документів або йдеться про тимчасово окуповані території.

Частково інформацію можна знайти у Реєстрі застрахованих осіб, який веде ПФУ. Сам реєстр створили лише 2011 року, хоча теоретично він має містити дані, починаючи з 2000 року.

Інформацію з реєстру можуть отримати роботодавець або застрахована особа. Це можна зробити через особистий кабінет на вебпорталі ПФУ, через «Дію» або безпосередньо у сервісному центрі Пенсійного фонду.

Зібрані документи потрібно подати до органу ПФУ, який нараховує пенсію. Його рішення можна оскаржити у вищому органі Пенсійного фонду.

Якщо це не допомогло, питання можна вирішувати через суд. У суді в окремих випадках можна домогтися врахування втраченого стажу, зокрема завдяки показам свідків, а також іншим документам — квитанціям, архівним довідкам, звітам із податкової тощо.

У таких випадках варто звернутися до адвоката, який спеціалізується на пенсійних справах.

Що робити, якщо не вистачає стажу для пенсії

Існують винятки щодо необхідної кількості років страхового стажу для отримання пенсії. Зокрема, це стосується людей з інвалідністю.

Необхідна тривалість страхового стажу для призначення пенсії по інвалідності залежить від віку людини та групи інвалідності.

Водночас закон передбачає випадки, коли пенсію призначають незалежно від тривалості набутого страхового стажу.

«Якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби або внаслідок поранення, каліцтва, контузії, інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні від 21 листопада 2013 року до 21 лютого 2014 року (Революції Гідності), в особи, яка звернулася за медичною допомогою у період від 21 листопада 2013 року до 30 квітня 2014 року, пенсія призначається незалежно від тривалості набутого страхового стажу» (стаття 32 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

Розмір пенсії по інвалідності становить:

• I група — 100% пенсії за віком;
• II група — 90% пенсії за віком;
• III група — 50% пенсії за віком.

За призначенням такої пенсії потрібно звертатися до Пенсійного фонду. Заяву можна подати особисто у будь-якому сервісному центрі незалежно від місця реєстрації, через вебпортал електронних послуг ПФУ або портал «Дія». З-за кордону необхідно направити письмове звернення поштою.

Окремі правила діють щодо пенсій по інвалідності для військовослужбовців, «чорнобильців», людей, які отримали інвалідність внаслідок війни тощо.

Для людей, які не належать до зазначених категорій, передбачені соціальні виплати. На них можуть претендувати громадяни, які досягли пенсійного віку, але не мають необхідного страхового стажу та не належать до пільгових категорій.

Окрема категорія — люди з інвалідністю, які не можуть претендувати на пенсію по інвалідності. Для них передбачена державна соціальна допомога відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» та постанови Кабміну від 2 квітня 2005 року №261.

Розмір такої допомоги залежить від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність:

• 100% — людям з інвалідністю I групи;
• 80% — людям з інвалідністю II групи;
• 60% — людям з інвалідністю III групи.

У 2026 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить 2595 гривень.

За такою допомогою також необхідно звертатися до Пенсійного фонду України.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що у 2025 році українці, які не мають достатнього страхового стажу, можуть залишитися без пенсії. Проте вихід є — від державної соціальної допомоги до добровільного «докуплення» років. В Україні пенсійний вік та право на отримання виплат регулює Закон «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Він чітко визначає: для пенсії у 60 років у 2025 році потрібно мати щонайменше 32 роки страхового стажу. Без цього — про повноцінну пенсію можна забути.

Читайте також: Пенсія у разі втрати годувальника: хто із сімей загиблих військових має право на виплати

Фото: ілюстративне

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.