Від початку повномасштабної війни щонайменше 13 російських «Русськіх домов» припинили роботу за кордоном.

Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.

У розвідці зазначають, що після початку повномасштабного вторгнення російські культурні центри та дипломатичні структури дедалі частіше сприймають не як майданчики для культурної співпраці, а як інструменти пропаганди та гібридного впливу.

Мережа «Русськіх домов» працює під егідою російського агентства «Россотрудничество». За даними СЗР, під прикриттям культурної діяльності ці структури використовувалися також для розвідувальної та пропагандистської роботи.

Берлін закриває найбільший «Русській дом»

Останнім гучним рішенням стало закриття «Русського дома» в Берліні. За даними СЗР, це був найбільший такий центр за межами росії, на утримання якого щороку витрачали близько $10 млн.

У СЗР вважають, що берлінський центр був важливим інструментом гібридного впливу москви та політичного втручання.

Поштовхом до остаточного рішення, за даними розвідки, стало розслідування атаки на аеропорт Лейпциг-Галле. Неподалік українського транспортного літака там виявили дрон із вибухівкою.

Першими почали закривати російські центри у Східній Європі

Ще у квітні 2022 року Словенія стала першою країною ЄС, яка закрила «Русскій дом» у Любляні.

Згодом аналогічні кроки зробили інші держави. У Румунії російський центр закрили через поширення викривленої історичної інформації, а Молдова заявляла про використання культурних структур для підривної діяльності проти її суверенітету.

У Польщі, Данії та низці балканських країн діяльність російських осередків також згорталася на тлі видворення російських дипломатів та обмежень на видачу нових віз.

Навіть партнери москви не хочуть «культурної допомоги»

Окремо СЗР звертає увагу на ситуацію в Азербайджані. У Баку «Русській дом» закрили на тлі загострення відносин із москвою. За даними української розвідки, азербайджанська сторона не захотіла мати справу зі структурами, які вважає непрозорими та такими, що можуть мати розвідувальний характер.

СЗР зазначає, що цього разу кремль не зміг відповісти звичним дзеркальним видворенням дипломатів. Натомість мзс рф вибачався перед Баку та заявляв про готовність виправляти ситуацію.

У розвідці вважають, що після 2022 року мережа російських культурних центрів за кордоном стикається з дедалі більшим несприйняттям, а можливості москви використовувати її для пропаганди та впливу звужуються.