До війни Михайло водив комбайн. Тепер він за кермом 155-мм «Богдани» й жартує: машина змінилася, а жнива залишилися — тільки для ворога вони останні.

Про це йдеться у відеосюжеті Першої Президентської бригади оперативного призначення імені гетьмана Петра Дорошенка НГУ «Буревій».

На позиції працює розрахунок української 155-мм самохідної артилерійської установки «Богдана». У кожного тут своя робота, а за плечима — зовсім різне цивільне життя.

Командир гармати Віктор на позивний «Батя» пройшов у розрахунку майже всі основні ролі: подавав снаряди й порохові заряди, заряджав, був навідником, а згодом став командиром.

До війська він майже не мав керівного досвіду. Тепер відповідає вже за весь процес — від отримання команди до пострілу, контролює роботу навідника, стежить за небом і за тим, щоб розрахунок вчасно залишив позицію.

«Відповідальність дуже велика. Одна помилка — це життя людей», — пояснює «Батя».

За його словами, одна з головних переваг «Богдани» — саме її мобільність. Машина самохідна, більшість операцій механізована, тому розрахунок може швидше зайти на позицію, підготувати гармату, відпрацювати й знову сховатися.

У їхній роботі зараз дистанції становлять приблизно 20 кілометрів. Серед цілей — російська логістика, позиції операторів БПЛА та інші об’єкти противника.

Але сама артилерія теж постійно перебуває під полюванням.

«Батя» розповідає, що на їхній ділянці багато ворожих FPV, «Ланцетів» і «Молній». Тому детектор дронів завжди поруч, на машині працює РЕБ, а часу між виїздом на позицію, пострілами та маскуванням намагаються втрачати якомога менше.

«Головне — не думати про погане», — каже командир.

За кермом «Богдани» — Михайло. До великої війни він працював комбайнером і трактористом, сам себе називає просто — хліборобом.

Тепер його робота теж починається з важкої машини. Він має правильно завести САУ на позицію, виставити її, а під час стрільби — зарядити снаряд і дослати його в казенну частину.

Особливо важко, каже Михайло, стало через дрони. «Богдана» — велика машина, а отже, її потрібно швидко розмаскувати, виконати бойову роботу і так само швидко знову сховати.

«Залишилися тільки шрами на броні»: як шведська Bgbv 90 пережила удар «Ланцета»

Свою нову техніку колишній комбайнер описує з усмішкою: «Це комбайн. Тільки тепер він влаштовує ворогу останні жнива».

Ще один член розрахунку — Едуард. За фахом він рятувальник, а до 2022 року встановлював сонячні панелі. Тепер його зона відповідальності — порохові заряди.

Тут дрібниць немає. Боєприпаси приходять різними партіями, з різними порохами, а від правильного вибору заряду залежить, зокрема, дальність пострілу. Едуард стежить за лотами й передає необхідні дані черговому.

Сюжет показує й те, що лишається за кадром самих пострілів. Розрахунок маскує багатотонну машину, готує для неї виїзд, перевіряє захист, ремонтує несправності, стежить за пальним і генератором — а потім знову чекає команду.

Для «Баті» хороший робочий день вимірюється не кількістю ефектних кадрів: «Вдалий день — це коли ми відпрацювали, по нас нічого не прилетіло, швидко замаскувалися. Найголовніше — всі живі».

А триматися на фронті, наголошує він, допомагає сім’я — дружина та діти, заради яких він і продовжує цю роботу.

«Я маю захищати свою сім’ю, своїх дітей. Якщо не ми, то хто?!» — каже командир.

«Німецька якість з українським характером»: 21-ша бригада показала Leopard із додатковим захистом від дронів