Бійцю Волинського прикордонного загону Вадиму на позивний «Шнурок» довелося стикнутися з окупантами вже під час першого бойового виходу.

Як розповіли у ДПСУ, під час виконання завдання його підрозділ опинився на передньому краї, майже впритул до сил противника, якого в якийсь момент йому з побратимом навіть довелося «заспокоювати».

«Сидимо в укритті, і раптом чую — за кілька десятків метрів кашляють окупанти. Спочатку навіть розгубився. Вийшов на командира по рації, повідомив, що ворог поруч. У відповідь почув: „То що, мені прийти тобі автомат зарядити?“. Після цього ми з побратимом трохи змістилися, дали по посадці з двох ріжків і повернулися на позицію. Хвилин за 10–15 туди вже почали прилітати міни та гранати з АГС. Зате потім три дні з того боку було тихо», — згадує український захисник.

Проте найважчим для нього виявився епізод під час ворожого штурму, на 30-й день перебування на позиції.

Понад 200 діб впритул до ворога: бійці 225 ОШП зайшли на позицію ранньою весною, а вийшли восени

«Командир сказав, що треба мінятися, бо я вже майже місяць на позиції. Я ще пожартував, що хочу закрити 30 днів. І саме того дня почався дуже жорсткий штурм», — ділиться воїн.

За словами «Шнурка», коли його підрозділ потрапив під щільний вогонь з АГС, поранення дістали майже всі з групи.

«Серед них був і Вадим — осколок зачепив його, однак зупинятися часу не було. Поруч потребували допомоги побратими, один із яких був важко поранений. Вадим наклав турнікети, зробив перев’язку, ввів знеболювальне, а потім разом з іншими бійцями виніс пораненого до місця евакуації. Звідти розпочався складний шлях до тилу. У переповненому відсіку бронеавтомобіля було одночасно багато військовослужбовців», — йдеться в матеріалі.

Після евакуації на нашого героя чекало лікування та реабілітація, проте зрештою він повернувся до своїх побратимів та продовжив службу.

«Щирий. Щирий українець»: 23-річний Давид із Кривого Рогу пішов у дронарі за контрактом «18–24»