Посилення російських атак по цивільній інфраструктурі може призвести до скорочення роботи українського бізнесу, звільнень і зменшення зарплат. Якщо взимку електроенергія буде доступна лише чотири години на добу, економічна активність в Україні може впасти приблизно на 75%. Про ризики для бізнесу, ринку праці, зарплат і цін УНІАН розповів фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

За його словами, подальше руйнування підприємств, складів, логістики та іншої цивільної інфраструктури може поставити частину компаній на межу зупинки. Бізнес буде змушений скорочувати штат, відправляти людей у вимушені відпустки, зменшувати зарплати або припиняти пошук нових працівників.

«Це доволі серйозний і один з вагомих сценаріїв продовження війни в результаті обстрілів цивільної інфраструктури, знищення бізнесу, логістики, складів і шляхів. Це може призвести до колапсування частини бізнесу, яка буде вимушена просто звільняти людей або відпускати вимушено у відпустки, зрізати або зменшувати зарплати, зупиняти пошук нових робітників», – зазначив фінансовий аналітик.

Експерт зазначив, що подібні сигнали вже лунали від великих компаній у серпні та на початку вересня. Якщо люди залишатимуться без роботи й доходів, це позначиться не лише на них, а й на всій економічній активності, оскільки зменшаться споживання та податкові надходження.

«Такі заяви насправді ми бачили вже в серпні і на початку вересня від великих гравців, які дійсно впливають на ринок. Відповідно, люди, які не працюють, не отримують гроші не зможуть підтримувати економічну активність, купувати і платити податки. Це призведе до охолодження попиту, споживання, адже ви просто не зможете собі дозволити щось купити. І в якийсь момент це може призвести до того, що економіка буде потребувати не стримування інфляції, а стимулювання через більш низьку ставку облікову ставку НБУ. Ось це я так інтерпретую», – додав Андрій Шевчишин.

Шевчишин також звернув увагу на те, що Нацбанк уперше озвучив такий ризик. Водночас, за його словами, регулятор допускає можливість зниження облікової ставки, якщо ситуація розвиватиметься за несприятливим сценарієм.

«Нацбанк вперше таке заявив. Фактично це визнання ризику. Це вже добре, що Нацбанк це бачить і відчуває. Наслідки дійсно серйозні. Але в кінці цього релізу там було написано, що якщо ситуація піде по такому сценарію, то Нацбанк навіть буде готовий переходити до зниження облікової ставки тобто здешевлення кредитування», – підкреслив аналітик.

Який бізнес найбільше залежить від безпекової ситуації

Говорячи про галузі, які можуть відчути наслідки атак, аналітик назвав логістику, виробництво та роздрібну торгівлю. За його словами, удари вже завдавали шкоди складам, магазинам, виробничим підприємствам і фармацевтичному сектору.

«Це логістика, виробники, ритейлери. Ми ж бачимо, що там склад розбомбили, там будівлі пошкоджені, там книгарня, виробники м’яса, сільськогосподарський комплекс, склади взуття, «Нова Пошта», магазини EVA, «Рошен», Coca-Cola, знищено виробників фармацевтичної продукції», – зазначив він.

Окремо він згадав пошкодження підприємств, що виробляють ліки та харчову продукцію, зокрема у Дніпрі та Київській області.

«Тут просто дивишся, куди прилетіло, у кого вистачає коштів на відновлення, а у кого не вистачає – і він заявляє, що буде зупинятися. А скільки зупинено виробництв ліків, тому що прилетіло. Ще виробництво харчових продуктів в Дніпрі прилетіло, в Київській області», – підкреслив Андрій Шевчишин.

При цьому визначити конкретну галузь, яка першою опиниться під загрозою, неможливо, оскільки атаки не мають чіткої прив’язки до певного сектору економіки.

«Тобто не можна сказати, хто в першу чергу знаходиться під ризиком, бо росіяни обстрілюють без якоїсь прив’язки. Як можна собі уявити, що книгарня чи склад дитячих іграшок є якимось військовим об’єктом? Це просто терор без прив’язки до якогось сектору», – додав аналітик.

Скільки економіка вже втрачає через простої

Точну суму втрат від простоїв підприємств, пошкодження інфраструктури та логістичних проблем, за словами Шевчишина, наразі визначити неможливо. Офіційних підрахунків немає, однак масштаби втрат уже вимірюються мільярдами доларів.

«Потрібно рахувати, а офіційних цифр немає. Втрати дуже широкі та значні. Україна вже втрачає мільярди без можливості швидкого їх повернення», – зазначив він.

Аналітик зазначив, що економіка ще має певний запас, однак просідання вже помітне, зокрема за податковими надходженнями. Додатковим фактором він назвав зупинку портів, «Запоріжсталі» та пов’язаних із нею підприємств, а також проблеми «Криворіжсталі».

Шевчишин також навів оцінку «Метінвест», за якою металургія раніше забезпечувала до 7% ВВП України. Якщо брати економіку обсягом близько 200 млрд доларів, це становить приблизно 14 млрд доларів.

«Можна згадати заяву від «Метінвест», що металургія займала до 7% від ВВП України, а зараз майже нуль. Якщо економіка в нас мала грубо 200 млрд доларів ВВП, то 7% – це 14 мільярдів доларів. І це втрати лише гірничо-металургійного комплексу», – наголосив фінансовий аналітик.

Чи можливі масові звільнення

Масштаб майбутніх звільнень безпосередньо залежатиме від подальшої безпекової ситуації. Експерт наголошує, що наразі спрогнозувати її розвиток неможливо.

За його словами, наслідки можуть відрізнятися залежно від регіону. Серед міст, економіка яких може зазнати подальших втрат через удари по інфраструктурі, він назвав Київ, Одесу, Дніпро та Харків.

«Росіяни бажають зробити чистий терор і будуть намагатися це робити. Була сьогоднішня заява премʼєр-міністра Польщі Дональда Туска, що ми переходимо в найважчу стадію. Це буде найважча зима. Відповідно від цього може все змінитися. І це лише Київ. А ми бачимо, як в останній час КАБами, ракетами бʼють по Одесі. Це портова інфраструктура, виробництво. Ще до Дніпра дістають, до Харкова. Ці економічні зони можуть бути вибиті та погіршити свій стан. Відповідно, можна уявити різні сценарії. Зараз їх практично неможливо сконструювати», – розповів фінансовий аналітик.

Чотири години світла на добу: що буде з економічною активністю

Окремий ризик для економіки — перебої з електропостачанням. Якщо взимку українці матимуть електроенергію лише чотири години на добу, економічна активність може скоротитися на 75%.

«Ми розуміємо, що вона знизиться на 75%. Хтось буде з запасами, хтось не буде. Ось потенційні втрати. Але бізнес і всі інші готуються як можуть до цих ризиків, тому вплив все ж таки, я сподіваюся, буде менший, ніж він міг бути без підготовки», – зауважив він.

Водночас найбільше від такого сценарію, за словами аналітика, може постраждати цивільне населення, оскільки людям буде складніше купувати та зберігати необхідні речі.

«Проте саме цивільне населення буде дійсно страждати значним чином. У людей не буде можливості щось купувати і зберігати. Чисто виживання буде. Екзистенційна проблема», – додав експерт.

Чи вистачить бізнесу запасу міцності

Визначити, наскільки довго українські підприємства, особливо малі та середні, зможуть працювати в нинішніх умовах, також неможливо. Все залежить від масштабів отриманих збитків і можливості відновлюватися після нових атак.

«Неможливо підрахувати, все залежить від бізнесу. Хтось вже тричі відновлювався і на четвертий казав, що більше не буде, а хтось має запас на ще одне відновлення. Хтось отримав такі збитки, що сказав, що ми збираємось звідси і до завершення війни не будемо продовжувати. Все залежить від ситуації», – зауважив Андрій Шевчишин.

Швидше відновлюватися, за словами експерта, можуть невеликі підприємства. Водночас великі компанії після значних втрат можуть ухвалювати рішення про припинення роботи.

«Маленький бізнес, який можна швидко відновити, буде намагатися це робити. Наприклад, піцерія може швидко відновитись на якихось маленьких об’єктах. А якщо втрачено склад, то, наприклад, «Інтертоп» сказав, що вони отримали такі збитки, що йдуть», – додав він.

Ключовим моментом для бізнесу може стати не лише наявність коштів на відновлення, а й готовність робити це після кількох ударів.

«Тому казати, що це буде так чи інакше – я зараз не можу. Принаймні, в мене немає такої інформації. Багато хто намагається встояти, ми бачимо як ритейлери переформатовуються, вибудовують нову логістику. Але знову ж таки, злам буде не там, де не вистачає коштів, а коли бізнес вже не захоче відновлюватися. Бо це буде, як я сказав, третій, четвертий приліт, після якого вже вибито все, що можливо, і втрачено все, що можливо. А замовити нічого неможливо, і в держави не вистачає коштів для підтримки. Ми бачимо, як зараз порізали видатки через нестачу коштів», – розповів аналітик.

Що буде із середньою зарплатою

Середня зарплата в Україні в липні становила 32 243 гривні до сплати податків, або близько 24 827 гривень «чистими». Водночас, за оцінкою Шевчишина, погіршення економічної ситуації не обов’язково призведе до номінального зниження цього показника.

«Через специфіку нарахування цього показника ми не побачимо зниження, ми побачимо його стабілізацію. Тобто не буде зростання, а буде стабілізація. Як таке зниження навряд чи ми побачимо. Плюс, не забуваємо, що в нас найбільший агент зараз – держава. Це військові, освітяни, медики, державний і соціальний сектор, де все це регулюється на рівні уряду», – підкреслив Шевчишин.

На думку аналітика, держава може стримувати показник середньої зарплати від падіння.

«Ми бачимо бюджет на 2027 рік, який був поданий урядом. Там передбачається зростання середньої зарплати, а середня номінальна зарплата зросте з 30 тисяч у бюджеті-2026 року до 34,4 тисяч гривень у проєкті на 2027 рік. Плюс соціальні стандарти. При цьому інфляція, вони вважають, буде 8,1%», – наголосив він.

Чому ціни можуть продовжити зростати

Погіршення ситуації для бізнесу може одночасно впливати на ціни у двох протилежних напрямках. Компанії намагатимуться компенсувати збитки через подорожчання товарів, однак падіння доходів населення обмежуватиме попит.

«Тут формується одразу два ключові тренди. З одного боку, бізнес скорочується і намагається перенести всі свої збитки та проблеми на кінцевого споживача, підвищуючи ціни. А з іншого споживчий попит вже не тягне ці ціни», – додав він.

За словами експерта, у певний момент подальше підвищення вартості товарів може стати невигідним самим виробникам через втрату покупців.

Як приклад Шевчишин навів хліб. Якщо його ціна значно зросте, частина споживачів може перейти на самостійне приготування їжі або замінити продукт дешевшими товарами.

«Наприклад, якщо білий батон зросте в ціні вдвічі, то в якийсь момент населення просто буде самостійно купувати борошно і готувати вдома хліб. Хлібопекарні це буде не вигідно і вони зупиняться, бо не зможуть реалізовувати хліб по такій ціні. Або будуть змушені його значно менше виробляти для поціновувачів товару. Отже, піднімати далі ціну просто буде невигідно, бо вони будуть втрачати покупців. Покупці будуть йти або на власне виробництво, як на прикладі нашого хліба. Або будуть просто його не використовувати і замість хліба перейдуть на крупи», – підсумував Андрій Шевчишин.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що український бізнес уже заплатив за війну десятки мільйонів доларів – і продовжує платити щодня через зростання витрат, дефіцит кадрів та постійні енергетичні ризики. Попри демонстративну стійкість, економіка дедалі більше переходить у режим виживання: ресурси витрачаються не на розвиток, а на утримання процесів.

Читайте також: Київ і область визнали територією підвищеного ризику: які зміни чекають на мешканців та бізнес

Фото: ГУ ДСНС Київщини

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.