У соцмережах відучора поширюється інформація про можливість скорочення тривалості уроків. У Міністерстві освіти і науки наголошують, що йдеться про організацію навчання в умовах тривалих і повторюваних повітряних тривог, спричинених російськими обстрілами.

«Після безсонної ночі або кількох годин перебування в укритті дітям може бути важко зосередитися на навчанні. Тому школи мають зважати на фізичний і психоемоційний стан учнів, одночасно забезпечуючи якісне засвоєння навчального матеріалу», – йдеться в повідомленні.

На запит учителів МОН спільно з педагогами, батьківськими організаціями, директорами шкіл та керівниками управлінь освіти розробило методичні рекомендації. Вони покликані допомогти закладам освіти адаптувати навчальний процес до різних безпекових умов.

Що передбачають рекомендації?

Гнучка тривалість уроків

Якщо заняття проводять в укритті, учитель за потреби може скоригувати їхню тривалість з урахуванням віку та психоемоційного стану учнів. Водночас навчальний матеріал необхідно адаптувати таким чином, щоб школярі досягли результатів, визначених освітньою програмою.

Коригування розкладу

Якщо через тривалу повітряну тривогу учні пропустили заняття, у початковій школі можна змінити їхню послідовність. Це дає змогу після відбою приділити необхідний час предметам, які потребують більшої концентрації та безпосередньої роботи з учителем.

У базовій та старшій школі таке коригування також можливе. Водночас керівництву закладу необхідно завчасно опрацювати різні сценарії зміни розкладу.

Урахування стану дітей

Якщо учні виснажені після кількох годин перебування в укритті або нічних обстрілів, учитель може змінити формат заняття. Якщо запланованих результатів навчання вже досягнуто, частину часу можна використати для психологічного розвантаження.

Водночас МОН не встановлює вимоги скорочувати всі уроки. Методичні рекомендації передбачають можливість адаптувати освітній процес до конкретних обставин, водночас зберігаючи його якість.

Санітарний регламент визначає максимальну тривалість безперервної навчальної діяльності:

• 1 клас — 35 хвилин;
• 2–4 класи — 40 хвилин;
• 5–11(12) класи — 45 хвилин.

При цьому йдеться саме про максимальну, а не обов’язкову тривалість кожного заняття.

Стаття 16 Закону України «Про повну загальну середню освіту» також передбачає можливість закладу освіти гнучко організовувати освітній процес. Зокрема, школа може визначати тривалість занять з урахуванням установлених законодавством вимог.

Безпекова ситуація в різних громадах суттєво відрізняється, тому єдиного розкладу чи формату занять, який був би однаково придатним для всіх шкіл, бути не може.

МОН рекомендує керівникам закладів освіти завчасно передбачити різні сценарії організації навчання на випадок тривалих і повторюваних повітряних тривог. Міністерство підтримує постійний зв’язок із регіонами та допомагає школам у цьому процесі.

«Пріоритетами залишаються безпека і здоров’я дітей, а також збереження якості освіти. Школи мають отримати можливість гнучко організовувати навчання відповідно до реальних умов, у яких перебувають учні та вчителі», – підкреслили в Міністерстві освіти.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що 1 вересня українські школи мають розпочати навчання у звичному форматі. Загального рішення про перехід на дистанційне навчання наразі немає. Проте напередодні нового навчального року перед батьками знову постає непросте питання: чи відпускати дітей до школи, якщо балістичні ракети можуть досягти цілі за лічені хвилини?

Читайте також: «Освіта наших дітей не може чекати кращих часів»: батьки учнів Вишгородського ліцею КПІ вимагають від влади вирішити проблему з укриттям

Фото: з відкритих джерел

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.