Право на практиці

Києво-Святошинський районний суд Київської області відмовив Київському обласному центру зайнятості у стягненні з чоловіка 4515,05 грн допомоги по безробіттю. У центрі зайнятості вважали, що він незаконно отримував виплати, оскільки нібито був працевлаштований у ТОВ та не повідомив про це. Про це пише «Судово-юридична газета».

Йдеться про цивільну справу № 369/17295/23.

У квітні 2020 року Києво-Святошинський районний центр зайнятості зареєстрував чоловіка як безробітного та призначив йому відповідну допомогу. Під час оформлення статусу він був ознайомлений з обов’язком повідомляти про обставини, які можуть впливати на виплату матеріального забезпечення, зокрема про працевлаштування.

Згодом під час обміну інформацією з Пенсійним фондом України центр зайнятості отримав дані про те, що з 2 червня 2020 року чоловік нібито перебував у трудових відносинах із ТОВ.

Центр направив підприємству запит, щоб підтвердити цю інформацію. Однак відповіді не отримав, оскільки товариство не перебувало за своїм місцезнаходженням.

Пізніше Тернопільський міськрайонний центр зайнятості провів перевірку за адресою державної реєстрації підприємства та склав акт розслідування страхового випадку.

На підставі результатів перевірки Києво-Святошинський районний центр зайнятості також оформив акт щодо страхового випадку та обґрунтованості виплат. У ньому зазначили, що чоловік, перебуваючи на обліку як безробітний та отримуючи допомогу, одночасно перебував у трудових відносинах із підприємством, але не повідомив про це центр зайнятості.

Йшлося про виплати за період із 2 червня до 21 грудня 2020 року. Загалом чоловік отримав 4515,05 грн.

Центр зайнятості видав наказ про повернення цих коштів та направив чоловіку відповідну вимогу. Однак гроші він добровільно не повернув.

Після реорганізації Києво-Святошинського районного центру зайнятості його правонаступником став Київський обласний центр зайнятості. Саме він звернувся до суду з вимогою стягнути 4515,05 грн та судові витрати.

Чоловік заперечив, що працював у цьому ТОВ

Відповідач із позовом не погодився. Він пояснив, що у квітні 2020 року оформлював статус безробітного дистанційно, в електронній формі, відповідно до законодавства, ухваленого через карантинні обмеження.

Після цього центр зайнятості надав йому статус безробітного та призначив допомогу. Надалі чоловік відвідував установу у визначені дати.

За його словами, лише у серпні 2020 року під час чергового відвідування центру зайнятості він дізнався, що за даними установи нібито перебуває у трудових відносинах із ТОВ.

Чоловік заперечив працевлаштування. Він зазначив, що не укладав із підприємством трудового договору, не подавав документів для прийняття на роботу та не отримував від нього заробітної плати чи інших виплат.

Після того як він дізнався про можливе незаконне використання його персональних даних, чоловік звернувся до Національної поліції із заявою про шахрайство та незаконне працевлаштування без його відома і згоди. Про цю ситуацію він також повідомив працівника центру зайнятості.

Водночас відповідач звернув увагу, що центр зайнятості так і не отримав підтвердження від роботодавця щодо його працевлаштування. Підприємство не вдалося виявити за місцем реєстрації.

Також чоловік посилався на судові рішення у кримінальних провадженнях, пов’язаних із діяльністю цього товариства.

На його думку, центр зайнятості не довів ані факту його трудових відносин із підприємством, ані того, що він навмисно приховував інформацію про зайнятість.

Що встановив суд

Суд нагадав, що зареєстровані безробітні мають своєчасно повідомляти про обставини, які можуть впливати на умови отримання матеріального забезпечення.

Водночас для стягнення вже виплачених коштів необхідно встановити умисне невиконання цього обов’язку та недобросовісну поведінку особи.

Центр зайнятості надав суду інформацію Пенсійного фонду про нібито перебування чоловіка у трудових відносинах із ТОВ, акти розслідування страхового випадку та відомості Єдиної інформаційно-аналітичної системи.

Однак суд звернув увагу на інші обставини.

Запит до роботодавця залишився без виконання через відсутність підприємства за місцезнаходженням. Під час перевірки за адресою державної реєстрації товариство також не знайшли.

При цьому в матеріалах справи не було інших доказів, які підтверджували б фактичне виконання чоловіком роботи, укладення з ним трудового договору, видання наказу про прийняття на роботу або отримання ним заробітної плати від підприємства.

Суд також врахував, що чоловік від самого початку заперечував трудові відносини з ТОВ та не визнавав укладення трудового договору. Крім того, після того, як він дізнався про інформацію щодо свого нібито працевлаштування, він звернувся до правоохоронців через можливе незаконне використання персональних даних.

На думку суду, така поведінка не узгоджується з твердженням про навмисне приховування факту зайнятості.

Суд відмовив центру зайнятості

Оцінивши всі докази у сукупності, суд дійшов висновку, що Київський обласний центр зайнятості не довів належними, допустимими та достатніми доказами фактичне перебування чоловіка у трудових відносинах із ТОВ.

Також позивач не підтвердив умисного приховування відповідачем відповідних обставин або іншої недобросовісної поведінки, яка була б необхідною для стягнення виплаченої допомоги по безробіттю.

У результаті Києво-Святошинський районний суд Київської області відмовив Київському обласному центру зайнятості у задоволенні позову про стягнення з чоловіка 4515,05 грн допомоги по безробіттю.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що у 2026 році окремі працівники, які працювали на підземних роботах, можуть претендувати на достроковий вихід на пенсію та спеціальні умови її розрахунку. Для визначених законом категорій розмір пенсії може становити до 80% середньомісячного заробітку.

Читайте також: За роботу під обстрілами — доплати: у Києві підтримали нові виплати медикам «швидкої»

Фото: з відкритих джерел

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.